Справа № 758/2751/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5918/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу Подільського районного суду м. Києва про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України.
Під час підготовчого засідання прокурором до суду подано клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, звернувши увагу на тяжкість вчиненого правопорушення, відсутність офіційного місця роботи та постійного джерела доходу, що свідчить про ризик переховування від суду, також зазначено, що обвинувачений зареєстрований в Закарпатській області, не має постійного місця проживання у м. Києві ,також наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та відсутність законного джерела доходу, про що свідчить те, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 191 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальність та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, однак обвинувачений продовжив злочинну діяльність, скоївши нові умисні злочини.
Ухвалою суду від 16.11.2023 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.01.2024 року включно із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 грн.
Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, вказав про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання судовому провадженню, вчинення інших кримінальних правопорушень. Суд також прийшов до висновку про те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому є недостатнім для гарантування його належної поведінки..
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу суду в частині застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та постановити нову, якою призначити запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на необгрунтованість зазначених прокурором ризиків та зазначає, що судом не було враховано його бездоганну поведінку на досудовому слідстві, а також тих обставин, що на Закарпатті у нього нікого з рідних немає, квартира здається сестрою, яка проживає за кордоном, а він з родиною проживає в Києві. Він є єдиним годувальником сім'ї, на його утриманні перебуває 1 дитина від шлюбу з дружиною та 5 дітей від попереднього шлюбу дружини, окрім того, його дружина важко хвора та потребує операції на двох очах, почала процедуру оформлення ІІ групи інвалідності, а тому на даний час не може працювати. Вважає, що вказані обставини не були належним чином досліджені судом та вказують на наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Про розгляд апеляційної скарги обвинувачений, прокурор повідомлені, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участю до суду не надійшло, тому неявка зазначених осіб, в силу вимог ст..422-1 КПК України, не є перешкодою для її розгляду.
Заслухавши доповідь судді,обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора, дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду про необхідність перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду не спростовують.
Із змісту ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 вбачається, що судом перевірено заявлені прокурором ризики та надано їм належну оцінку на предмет існування.
Доказів про те, що у обвинуваченого на утриманні перебувають шість дітей, матеріали судової справи не містять, а наявність у нього дружини та спільної дитини та постійного місця проживання в м. Києві не є тими стримуючими факторами та не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище відомостями, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів у період після винесення попереднього вироку, запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: