Справа № 760/978/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5758/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 31 грудня 2023 року включно, без визначення розміру застави, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з ухвалою суду, в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, у якому прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289 КК України, строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31 грудня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення суд мотивував тим, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, врахував особу обвинуваченого, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , можливість переховуватися від суду та зазначив, що є достатні підстави для продовження дії такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою. Суд не визначив розмір застави, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, який спричинив загибель людей.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт на час комендантської години у м. Києві із 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., із можливістю проходу до укриття або бомбосховища на час повітряної тривоги, тобто в певний період доби.
В обґрунтуванні вказує, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою та винесена всупереч законним правам та інтересам ОСОБА_7 .
Захисник зазначає, що ОСОБА_7 має сталі соціальні зв'язки, характеризується позитивно, має місце проживання у м. Києві, раніше не судимий. Окрім того, його підзахисний не переховувався від органів досудового розслідування та суду. За межі України його підзахисний виїхав за запрошенням для продовження спортивної кар'єри та роботи, яке отримав набагато раніше, ще до внесення відомостей про себе у міжнародний розшук. Про вказані обставини свідчить сам факт затримання його підзахисного на території Російської Федерації, де він звернувся до поліції після ДТП з метою отримання автомобіля, де його і було затримано.
Ризик втечі, який був висунутий судом ОСОБА_7 , рівнозначно, як і ризик впливу на свідків, є неспроможним.
У зв'язку із тим, що на території України в період із 24 лютого 2022 року і дотепер діє режим воєнного стану та оголошена загальна мобілізація, ОСОБА_7 не має можливість виїзду за межі України з метою переховування від суду, так як він призовного віку.
Твердження суду про існування ризику впливу обвинуваченого на свідків, теж є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки свідки не володіють жодною конкретною інформацією щодо кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_7 .
Крім того, сторона захисту вказує, що вона наголошувала в попередніх судових засіданнях на різкому погіршенні стану здоров'я ОСОБА_7 . Погіршення стану здоров'я мого підзахисного, сталося внаслідок поєднання одразу декількох факторів, а саме: тригером слугували травми, отримані ним у ДТП, до якої він потрапив до своєї екстрадиції; неналежними умовами тримання та відсутністю дієвого, належного медичного забезпечення в умовах слідчого ізолятора. Через те, що ОСОБА_7 був затриманий правоохоронними органами РФ, після чого був екстрадований до України, де був узятий під варту, його підзахисний не пройшов курс реабілітації, внаслідок чого стан здоров'я останнього погіршився.
В зв'язку з цим захисник наголошує, що обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, полегшить страждання його підзахисного, дасть можливість пройти курс лікування та отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, клопотань про його участь у судовому засіданні від обвинуваченого до суду не надійшло.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано.
Так, на даний час в провадженні суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289 КК України.
Пред'явлене йому обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об'єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та на даний час триває судовий розгляд, а питання щодо доведення або не доведення винуватості у його вчиненні не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції, зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення.
В свою чергу, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , як того вимагає закон, суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами провадження.
Так, ОСОБА_7 , зокрема інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, санкція вказаної статті передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Обвинуваченого ОСОБА_7 29 листопада 2017 року було оголошено в розшук в межах України. Однак встановлено, що він покинув територію України та 28 грудня 2018 року його оголошено в міжнародний розшук. 03 жовтня 2019 року завершено процедуру екстрадиції ОСОБА_7 та передано його на територію України для притягнення до кримінальної відповідальності.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що його підзахисний перебував на території Російської Федерації з метою працевлаштування та продовження своєї спортивної кар'єри, не підтверджені будь-якими доказами.
Сукупність вказаних обставин, а саме суворість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також перебування його в міжнародному розшуку, на думку колегії суддів, обґрунтовано свідчить про наявність ризику переховування від суду з метою уникнення покарання.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані свідки, а тому суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про існування, ризику впливу на них.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також твердження сторони захисту, що стороною обвинувачення не доведено їх наявність, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника ОСОБА_6 на ту обставину, що ОСОБА_7 має незадовільний стан здоров'я, як на підставу для зміни останньому запобіжного заходу, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_7 під вартою за станом здоров'я і при розгляді апеляційної скарги стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України, та на даний час не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка вказує на те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З приписів ч.4 ст.183 КПК України вбачається, що суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на дискреційні повноваження суду при застосуванні альтернативного запобіжного заходу при взятті особи під варту, колегія суддів вважає, що суд правомірно не визначив розмір застави при його продовженні, з огляду на обвинувачення у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не домашній арешт, як просить захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 31 грудня 2023 року включно, без визначення розміру застави - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: