ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6869/23
26 грудня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головне управління ДПС у Тернопільській склало та надіслало позивачу на підставі акта документальної перевірки №262/19-00-33-02/ НОМЕР_1 від 04.11.2019 та даних інформаційної системи вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900, згідно яких у ОСОБА_1 є заборгованість зі сплати єдиного внеску, після того як ці суми боргу (недоїмки) були скасовані в адміністративному та судовому порядку.
За таких обставин, позивач вважає, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900 є протиправними та підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 29.11.2023 подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що
Позивачем порушено вимоги абз.1 п.2 ч.1 ст.7 та пп.1 п.2 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ), у результаті чого визначено суму зобов'язань з єдиного внеску з суму доходу (прибутку), отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 19849,25 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2018 рік в сумі 19849,25 грн.
На думку відповідача, вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900 у сумі 19 849, 25 грн. є цілком правомірними та не підлягають скасуванню.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що 02.08.2023 Головне управління ДПС у Тернопільській області відповідно до ст.25 Закону №2464-VІ та на підставі акта документальної перевірки №262/19-00-33-02/ НОМЕР_1 від 04.11.2019 складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0056162405, згідно якої станом на 02.08.2023 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , становить 19849,25 грн., в тому числі недоїмка 19849,25 грн.
15.08.2023 позивач звернувся до ДПС України із скаргою про скасування вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405. Рішенням ДПС України від 06.09.2023 №25978/6/99-00-06-02-01-06 вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 залишено без змін.
06.09.2023 Головне управління ДПС у Тернопільській області відповідно до ст.25 Закону №2464-VІ та на підставі даних інформаційної системи складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6582-1900, згідно якої станом на 31.08.2023 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , становить 19849,25 грн., в тому числі недоїмка 19849,25 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом №2464-VI.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У ст.4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно пп.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п.3 ст.7 Закону №2464-VI).
Частиною 3 ст.9 Закону №2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч.8 ст.9 Закону №2464-VI).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464-VI).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом №2464-VI, є недоїмкою.
За змістом ч.4 ст.25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Згідно з п.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
За п.6 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Як встановлено судом, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф0056162405 сформована на підставі акта документальної перевірки №262/19-00-33-02/2803116833 від 04.11.2019.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, в справі №500/687/20 визнано протиправним та скасовано рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 №Ф-1554-53, 13.04.2020 №Ф-1554-53; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №№0005361302, № 0005371302, №0005411302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13326,00 грн., з яких 10661,00 грн. податкових зобов'язань та 2665,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Судовими рішеннями в адміністративній справі №500/687/20 встановлено, що Головним управлінням ДПC у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, результати якої викладені в акті від 04.11.2019 №262/19-00-13-02/ НОМЕР_1 .
За висновками перевірки позивачем порушено зокрема п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ у результаті чого визначено суму зобов'язань з єдиного внеску з суму доходу (прибутку), отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 19849,25 грн, в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2018 рік в сумі 19849,25 грн;
Головним управлінням ДПC у Тернопільській області 06.12.2019 винесено:
вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005391302, згідно якої станом на 04.11.2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 19849,25 грн;
рішення №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1984,93 грн;
За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС України від 21.02.2020 №6682/6/99-00-08-06-01-06 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 №Ф-0005391302 скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, зобов'язати Головне управлінням ДПC у Тернопільській області сформувати та направити нову вимогу у відповідності до норм чинного законодавства, а рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1984,93 грн залишено без змін.
Головним управлінням ДПC у Тернопільській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1554-53 від 10.03.2020, згідно якої станом на 29.02.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 20795,12 грн., в тому числі: 19849,25 грн. недоїмки та 945,87 грн штрафу та від 13.04.2020 згідно якої станом на 31.03.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 19756,06 грн.
Судовими рішеннями встановлено протиправне донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, об'єктом оподаткування яких є чистий оподатковуваний дохід, та похідне застосування штрафних санкцій, що свідчить про невідповідність оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020, 13.04.2020 №Ф-1554-53 від 10.03.2020, №Ф-1554-53 від 13.04.2020, рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 №0005361302, №0005371302 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС.
Внаслідок невиконання контролюючим органом судового рішення стосовно скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску та подальшому нарахуванні на цю суму боргу штрафних санкцій та пені, відповідачем було виставлено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ф-1554-53 на суму 21149,07 грн., в тому числі недоїмка - 19849,25 грн., штраф - 642,07 грн. та пеня - 657,75 грн., та від 08.02.2021 №Ф-1554-53 на суму 20049,07 грн., в тому числі недоїмка - 18749,25 грн., штраф - 642,07 грн. та пеня - 657,75 грн., які визнано протиправними та скасовано рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, в справі №500/871/21.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При вирішенні даної справи суд враховує наявність таких, що вступили в законну силу судових рішень у справах №500/687/20 та №500/871/21, якими визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки), що охоплюють суму боргу (недоїмки), відображена у оскаржуваних у даній справі вимогах.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про формування відповідачем вимог про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900 після скасування суми боргу (недоїмки) в адміністративному та судовому порядку, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 858,88 грн. відповідно до платіжної інструкції №6506 від 23.10.2023.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф-0056162405.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 06.09.2023 №Ф-6582-1900 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 грудня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).
Головуючий суддя Мандзій О.П.