Справа № 761/17264/23
Провадження № 2-а/761/572/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючої судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Заява мотивована тим, що 06.05.2023 року поліцейським СРПП ВП №1 м. Сокирян ДРВП ГУНП у Чернівецькій області Галицьким Валентинолм Руслановичем винесено постанову серії БАД №139443 від 06.05.2023 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. за те, що, як зазначено у постанові, керуючи транспортним засобом «Лада Гранта», д.н.з. НОМЕР_1 , 06.05.2023 року о 13:40 год. на посту Новодністровськ а/д Т-02, не пройшовши обов'язковий контроль, чим порушив вимоги п.31.3Б Правил дорожнього руху. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки норми чинног законодавства та фактичних обставин справи вбачається, що у разі транспортний засіб використовується в службових ціляхт для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він не підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Отже, позивач просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАД №139443 від 06.05.2023, винесену поліцейським СРПП ВП №1 м. Сокирян ДРВП ГУНП у Чернівецькій області Галицьким Валентинолм Руслановичемпро притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 22.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Ухвалою суду від 02.10.2023 залучено до участі у справі Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач буду чи належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило, правом на відзив не скористався.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, 06.05.2023 року поліцейським СРПП ВП №1 м. Сокирян ДРВП ГУНП у Чернівецькій області Галицьким Валентинолм Руслановичем винесено постанову серії БАД №139443 від 06.05.2023 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. за порушення ним ч.3 ст.121 КУпАП, а саме: 06.05.2023 року о 13:40 год. на посту Новодністровськ а/д Т-02, не пройшовши обов'язковий контроль, чим порушив вимоги п.31.3Б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
З наведених правових норм вбачається, інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.
Відтак, підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена відповідачем за місцем її перебування та виконанням нею посадових обов'язків, яка в даному випадку були уповноважена розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування Управління патрульної поліції.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Також, відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до п. 31.3 «Б» Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
У судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб, яким керував позивач, а саме: автомобіль «Лада Гранта», д.н.з. НОМЕР_1 , є легковий автомобілем, що належить ТОВ «Трансфарм-Харків» та експлуатується у якості службового внутрішньо-технологічного транспорту та відповідно не являється джерелом отримання комерційного прибутку.
Згідно зі ст.35 Закону України «Про дорожній рух», даний тип транспортного засобу обов'язковому технічному контролю не підлягає, оскільки обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Також ст.35 Закону України «Про дорожній рух» визначено періодичність проходження обов'язкового технічного контролю, яка становить для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль "Лада Гранта", д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований за ТОВ «Трансфарм-Харків» (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до листа ТОВ Трансфарм-Харків» №1 від 15.05.2023 з якого вбачається, що легковий автомобіль "Лада Гранта", д.н.з. НОМЕР_3 який належить ТОВ Трансфарм-Харків» експлуатується у якості службового внутрішньо-технічного транспорту та відповідно не являється джерелом отримання комерційного прибутку, а також тип транспортного засобу обов'язковому технічному контролю не підлягає (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не надано до суду взагалі будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП.
За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Розподляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 286 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушеннязадовольнити.
Скасувати постанову серії БАД №139443 від 06.05.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАПфіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП ВП №1 м. Сокирян ДРВП ГУНП у Чернівецькій області Галицьким Валентинолм Руслановичемпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Стягнути із суб'єкта владних повноважень Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області (м. Чернівці, Заводська вулиця, 22) за рахунок бюджетних асигнувань в дохід держави судовий збір у розмірі 538 грн. 60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя