Справа № 761/35461/23
Провадження № 1-кс/761/22906/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб СУ ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначила, що 22.09.2023 ОСОБА_4 звернувся до до СУ ГУНП у м. Києві із заявою від 28.08.2023 про вчинення гр. ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 383 КК України. Заява органом досудового розслідування отримана того ж дня, однак на день звернення зі скаргою до слідчого судді відомості про зазначене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені.
На думку заявника, вказане свідчить про бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування. У зв'язку з цим заявник просила зобов'язати посадових осіб СУ ГУ НП у м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви гр. ОСОБА_4 та розпочати розслідування.
У судове засідання з розгляду скарги заявник, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду скарги, не прибула.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Слідчий ГУ НП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, до суду також не прибув, що у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 КПК визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється з-поміж іншого шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів та осіб з метою захисту своїх порушених прав.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, тобто обставини, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Наведений висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, відповідно до якого встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також, відповідно до практики Касаційного кримінального суду, якщо не було події кримінального правопорушення або у діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, зазначений обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як вбачається зі скарги, гр. ОСОБА_4 звернувся до СУ ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення гр. ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення.
Обґрунтовуючи свою позицію, гр. ОСОБА_4 зазначив, що 06.03.2023 на підставі заяви гр. ОСОБА_5 порушене кримінальне провадження № 42023000000000347, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України.
Однак, 15.03.2023 гр. ОСОБА_5 як свідка допитано у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ч. 3 ст. 204 КК України. Під час вказаної слідчої дії свідок надав показання, що суперечать обставинам, які гр. ОСОБА_5 повідомив у кримінальному провадженні № 42023000000000347.
На підставі викладеного гр. ОСОБА_4 наполягав, що гр. ОСОБА_5 надав завідома неправдиві показання у провадженні № 42023000000000347 щодо вчинення гр. ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Таким чином, з викладеного витікає, що обставини, які підлягають з'ясуванню у межах кримінального провадження № 42023000000000347, є аналогічними з обставинами, на з'ясуванні яких наполягає гр. ОСОБА_4 , ініціюючи порушення кримінального провадження відносно гр. ОСОБА_5 .
У силу ст. 22 КПК кримінальне провадженні здійснюється на основі змагальності, що передбачає самосійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав свобод та інтересів.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів, клопотань, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.
Таким чином, принцип змагальності сторін кримінального провадження забезпечується шляхом протилежності інтересів сторін цього провадження, що найефективніше забезпечує повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій.
Отже, з урахуванням наявності спільного підґрунтя інтересів гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 , єдності обставин, на вставнолення яких спрямовані зусилля вказаних суб'єктів, логічним є висновок, що порушення паралельного кримінального провадження не є обґрунтовано необхідним для реалізації визначених ст. 2 КПК завдань, однак може бути спробою вчинення впливу на ОСОБА_5 , за заявою якого порушене кримінальне провадження № 42023000000000347.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що відповідальність за ст. 383 КК настає у разі, якщо особа свідомо здійснила завідомо неправдиве, тобто таке, що не відповідає дійсності, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке направлене суду, прокурору, слідчому або органу дізнання, тобто полягало у наданні переліченим суб'єктам відомостей про факти та обставини, що у дійсності не відбувались або не відбуваються.
Таким чином, висновок про правдивість або неправдивість відповідного повідомлення можна зробити лише після їх дослідження наведених у ньому обставин кримінального правопорушення, оцінки та перевірки їх шляхом здійснення низки процесуальних, у тому числі слідчих дій, та співставлення наявних у справі відомостей з отриманими стороною обвинувачення доказами.
З викладеного витікає, що до винесення остаточного рішення у кримінальному провадженні № 42023000000000347 за підозрою гр. ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України, яке буде об'єктивно свідчити про свідоме введення гр. ОСОБА_5 в оману сторони обвинувачення шляхом повідомлення неправдивих обставин, що стали підставою для здійснення досудового розслідування у цьому провадженні, припущення щодо наявності у діях останнього ознак кримінального правопорушення за ст. 383 КК України є необґрунтованим та передчасним.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 214, 303, 304, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до заяви гр. ОСОБА_4 від 28.08.2023 відмовити.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1