Справа № 761/20759/22
Провадження № 2/761/702/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
30 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвів приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі судового наказу №367/1915/20, виданого Ірпінським міським судом Київської області 14.04.2020, Фортечним відділом державної виконачої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.З 2020 року відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не виконує судовий наказ у зв'язку із чим утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить суд, стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів.
16.12.2022ухвалоюШевченківського районного суду м. Києвавідповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішенопитання про розглядсправи за правилами спрощеногопозовногопровадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як свідчать матеріали справи, наявна заява від представника позивача з якої вбачається, позивач та її представник просить розглядати справу за їх відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить про їх задоволення. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 14.04.2020 Ірпінським міським судом Київської області видано судовий наказ №367/1915/20.
Фортечним відділом державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідач належним чином не виконує судовий наказу зв'язку з чим утворилась заборгованість, відповідно до довідки-розрахунок виданий старшим державним виконавцем Фортечним відділом державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Соколовою О.В. яка станом на 22.03.2021 становить 28 210, 28 грн. (копія наявна в матеріалах справи).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Отже, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Так, в даних правовідносинах матеріалами справи підтверджено, що станом на 22.03.2021 у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 28 210, 28 грн., що є підставою для застосування до нього відповідальності за прострочення їх сплати. За розрахунком пені, сума пені складає 36 219,35 грн. Оскільки сума пені перевищує суму заборгованості, стягненню підлягає 100% відсотків заборгованості, що відповідає змісту статті 196 СК України.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 354 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 28 210, 28 грн. неустойки за несвоєчасну сплату аліментів.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: