Справа №760/27106/23 1-кп/760/3129/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , призначення судового розгляду у кримінальному провадженні №12023100090002431, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Солом'янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100090002431 від 21.08.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, в якому ухвалою суду від 22.11.2023 було призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала своє клопотання та вважала за доцільне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, зокрема, зазначивши, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 наявні передбачені ст. 177 КПК України ризики, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід із триманням під вартою на нічний домашній арешт.
Суд, дослідивши матеріали справи 760/27106/23, заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, дійшов наступного висновку.
Суд виходить з чч.1,2 ст. 29 Конституції України, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Суд також виходить з того, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ в справі "Бекчиєв проти Молдови").
При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що прокурором у клопотанні про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в цілому дотримано вимоги ч.1 ст.184 КПК України щодо клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_4 за ч.3 ст.307 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів тощо.
Суд також доходить висновку, що прокурором дотримано вимог ч.1 ст.177 КПК України і в судовому засіданні, зокрема, доведено, що:
- існують обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме ризик переховуватися від суду через тяжкість покарання, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, пов'язаного із позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, крім того обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, утриманці відсутні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працює, інших постійних джерел доходу не має. Цей ризик ураховується судом у сукупності з іншим ризиком незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки свідки ще в судовому засіданні не допитані.
Суд також ураховує, що розгляд даного кримінального провадження по суті ще не розпочато.
Вищенаведене, на думку суду, також унеможливлює задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, може негативно вплинути на перебіг судового розгляду даного кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 .
Суд також ураховує, що відомостей щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , які унеможливлюють його тримання під вартою, суду не надано.
На підставі п.5 ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо ОСОБА_4 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На думку суду, обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Виходячи із змісту ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
Щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, то суд ураховує, що:
- кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Тому, підстав для прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини судом не встановлено;
- кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого (ч.2 ст.31 КПК України), що було роз'яснено судом обвинуваченому ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні, але обвинувачений ОСОБА_4 таке клопотання не заявив.
Судом також встановлено, що підстави для прийняття рішень, передбачених пп.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, кримінальне провадження підсудно Солом'янському районному суду м.Києва і з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України має розглядатися суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 183, 184, 199, 315 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, до 19.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.
Кримінальне провадження №1-кп/760/3129/23, справа №760/27106/23, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023100090002431 від 21.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Солом'янського районного суду м.Києва на 15.01.2024 року, о 15 год. 00 хв., в залі суду за адресою: м.Київ, вул. Максима Кривоноса, 25.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1