Справа № 441/748/23 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-ц/811/2539/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м.Львів
Справа № 441/748/23
Провадження № 22ц/811/2539/23
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Зеліско-Чемерис К.Р.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області, ухвалене у м. Городку 1 серпня 2023 року у складі судді Малахової-Онуфер А.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені (неустойки), нарахованої за несплату аліментів,-
встановив:
5 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 87 963 грн. нарахованої пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року, включно, що дорівнює 100% заборгованості відповідача за цей період згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 14 листопада 2022 року. В обґрунтування позову посилається на те, що вона (позивач) по 8 вересня 2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Вони (сторони) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 13 жовтня 2010 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на її ( ОСОБА_2 ) користь аліменти на дитину ОСОБА_4 у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що відповідач аліменти згідно виконавчого листа № 2-616, виданого на виконання рішення суду від 13 жовтня 2010 року, сплачує нерегулярно, меншими платежами, а з січня 2020 року по жовтень 2022 року не сплачував взагалі. На підставі цього, станом на 14 листопада 2022 року у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 87 963 грн. Просить позов задовольнити.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 1 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 87 963 грн. нарахованої пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року включно. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду 30 серпня 2023 року оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд в іншому складі суду. Вказує, що з 2015 року хворіє та проходить лікування, що не дає йому можливості працювати. Зазначає, що інколи сплачував аліменти в меншому розмірі, про що свідчать квитанції. Однак, такі сплати не вказані в довідці, наданій виконавчою службою. Стверджує, що під час перебування в місцях позбавлення волі ним також сплачувались аліменти. Вказує, що має на утриманні ще одну неповнолітню дитину, яка хворіє, потребує лікування, а також він ( ОСОБА_1 ) сплачує аліменти на підставі ще одного виконавчого листа. Просить зменшити розмір пені.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 13 жовтня 2010 року ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на ОСОБА_3 у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно цього рішення Городоцьким відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження № 22914800.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Декларації прав дитини, дитині мають належати права на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 цього Кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із положеннями Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, а також ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
З розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Львів) Медвечук У.І. від 14 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № 54979835, вбачається, що заборгованість відповідача по аліментах з січня 2020 року по жовтень 2022 року складає 87 963 грн.
Розмір пені (неустойки), нарахованої за несплату аліментів за вказаний період, становить 210 667, 38 грн. Вказаний розрахунок заборгованості від 14 листопада 2022 року ніким не оспорений, не визнаний помилковим і є чинним.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц та від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Згідно із постановою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть полягати як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості із вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідачем не доведено відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року та не спростовано розмір пені (неустойки), розрахованої позивачем за несплату аліментів, та сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів згідно розрахунку від 14 листопада 2022 року державного виконавця Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Львів) Медвечук У.І. у виконавчому провадженні № 54979835.
Розмір пені (неустойки), нарахованої позивачем за несплату аліментів відповідачем за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року, становить 210 667, 38 грн., сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 згідно розрахунку державного виконавця за означений період становить 87 963 грн.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 87 963 грн., що дорівнює 100 відсоткам заборгованості відповідача по сплаті аліментів за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року.
З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду не встановлені.
Керуючись: ст. ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 1 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Постанову складено і підписано 19 грудня 2023 року.
Головуючий-______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ________________ Р.В. Савуляк