Справа № 202/19980/23
Провадження № 1-кс/202/9763/2023
11 грудня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023041660001153 від 18.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування, 02.12.2023 до чергової частини ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від працівника поліції ОСОБА_5 , про те що за адресою АДРЕСА_1 , виявлено незаконний зал ігрових автоматів.
Так, 02.12.2023 року слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
-один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки ThinkCentr;
-один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Fujitsu;
-два СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Dell
-один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) невстановленої марки.
Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 04.12.2023 року. Вилучене майно можливо належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події, 02.12.2023 року з приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки ThinkCentr; один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Fujitsu; два СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Dell один СБПК (системний блок
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив клопотання задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності осіб, які беруть участь у судовому засіданні, не здійснюючи аудіо-, відеофіксацію судового засідання, відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ВП №2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2023 за № 12023041660001153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.
Відповідно до протоколу огляду від 02.12.2023, 02.12.2023 року слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки ThinkCentr; один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Fujitsu; два СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Dell; один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) невстановленої марки.
Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 02.12.2023 року.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, слідчим доведено, що тимчасово вилучені в ході проведення огляду місця події, яке визнано речовими доказами та які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використаний як доказ факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження, а інформація, що у ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження і потребує додаткового дослідження та застосування спеціальних знань.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на тимчасово вилучене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Отже, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаних речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, ймовірно, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події, 02.12.2023 року з приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки ThinkCentr; один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Fujitsu; два СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки Dell один СБПК (системний блок персонального комп'ютера) невстановленої марки.
Заборонити відчужувати, розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Порядок зберігання речових доказів визначити згідно із розділом «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1