Справа № 630/1108/23
Провадження № 1-кс/630/448/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12.10.2023 у кримінальному провадженні № 12023221320000540 від 11.10.2023,
ВСТАНОВИВ:
В поданому клопотанні ОСОБА_3 просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12.10.2023 арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль «Mazda CX 7», р.н. НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначила, що майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів знаходиться поруч із стратегічним об'єктом, який знаходиться під загрозою обстрілів та, відповідно може бути пошкоджені і автомобілі, які там зберігаються. Автомобіль заявника був оглянутий експертом 06.12.2023, в зв'язку з чим вона вважає можливим скасувати арешт.
Заявник в судове засідання не з'явилась, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , подала заяву з проханням проводити судовий розгляд за її відсутності.
Розглянувши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12.10.2023 було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № № 12023221320000540 від 11.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході огляду від 10.10.2023 за адресою Харківська область, Харківський район, с. Новий Коротич, автодорога Київ-Харків-Довжанський, шляхом позбавлення права користування, відчуження, розпорядження, а саме на автомобіль «Mazda CX 7», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Підставою накладення арешту на вилучене майно було те, що транспортні засоби внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження, тобто можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту, причин чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що само по собі є самостійною підставою для накладення на нього арешту.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому, майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На переконання слідчого судді, на цей час таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме, забезпечення збереження речових доказів, враховуючи той факт, що на теперішній час триває проведення експертизи транспортних засобів, яку ще не завершено.
Розглядаючи клопотання, оцінюючи надані докази на обґрунтування клопотань, суд дійшов висновку про недоведеність того, що в подальшому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 170, 174, 309, 356, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12.10.2023 у кримінальному провадженні № 12023221320000540 від 11.10.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1