14.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/5024/23
Номер провадження 2/205/2142/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря Галушки А.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Ревякіної Н.М. ,
розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності,
третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності.
В обгрунтування позову позивач зазначила, що вона є падчерицею ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Оскільки інших спадкоємців у померлого немає, вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її вітчима - ОСОБА_4 . Проте, постановою від 18.01.2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 їй було відмовлено і надане роз'яснення про необхідність підтвердження родинних та інших відносин між нею та померлим. 15.08.1992 року її мама - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб. На той час вона вже була одружена з її чоловіком ОСОБА_6 та мешкала разом з ним у АДРЕСА_2 , тобто зі своєю сім'єю. Оскільки її матір мала проблеми із здоров'ям та потребувала догляду, вони з чоловіком намагались перевезти її з чоловіком ближче до них. Так, у 2006 році вони знайшли підходящий варіант домоволодіння, яке було розташоване неподалік від їх будинку, де вони мешкали з чоловіком. 08.07.2006 року було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_3 . Незважаючи на те, що часткову участь у купівлі домоволодіння брала також і її родина, вказане домоволодіння було оформлене на ОСОБА_4 одноособово, її мати не заперечувала проти цього, оскільки у них були гарні стосунки з чоловіком. Приблизно з 2015 року здоров'я її матері різко погіршилось, крім того, у неї виникла сварка зі свекрухою з якою вона мешкала у будинку по АДРЕСА_4 та вони з чоловіком, дитиною переїхали зі свого будинку мешкати до її матері та її чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати померла. Після її смерті ні вона, ні її чоловік не звертались із відповідними заявами про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим ОСОБА_4 . Фактично з січня 2016 року вона постійно мешкала разом зі своєю матір'ю до 19.04.2020 р., а з її чоловіком - ОСОБА_4 до 26.04.2021 р. за адресою: АДРЕСА_1 . Весь цей час вони вели спільне господарство, придбавали майно для використання у спільних потребах, витрачали кошти на спільні цілі, надавали допомогу один одному. Таким чином, враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, вона не має іншої можливості прийняти спадщину, у зв'язку з чим вимушена звернутись до суду з цією позовною заявою, так як позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як у судовому порядку. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю понад п'ять років з ОСОБА_4 , а саме з січня 2016 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_5 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні надали пояснення, аналогічним викладеним у позовній заяві, просили її задовольнити.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що будинок в якому вона проживала разом з чоловіком та дитиною по АДРЕСА_6 кімнати, її свекруха має окремий будинок, який знаходиться поряд із її з чоловіком будинком. Свекруха проживала в їх будинку, а після того як вона з нею полаялася, то залишила своє житло та разом з чоловіком та дитиною перейшла жити до матері у її будинок, хоча він був значно менший та до свого будинку вона не поверталася аж до смерті ОСОБА_4 . Вона не може назвати від якої хвороби помер ОСОБА_4 , меддокументів у неї не має, вона вважає, що він зажурився за померлою жінкою - її матір'ю. Їй не відомо про родичів ОСОБА_4 та відкіля він родом, вона не знає ким він працював раніше та чи мав він пенсію. ОСОБА_4 казав, що його батьки з ОСОБА_7 , але де знаходиться таке місто вона не знає. Доказів ведення спільного господарства з померлим, а також проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , крім тих, що надала до позову, у неї не має. Чому вона пропустила шести місячний строк звернення до суду після смерті ОСОБА_4 пояснити не може.
Представник відповідача Ревякіна Н.М. , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності, посилаючись на те, що необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем є доведеність факту її спільного проживання з вітчимом ОСОБА_4 , як осіб, які складали сім'ю, що передбачає їх пов'язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків у період, не менше ніж п'ять років. Проте, матеріалами справи не доведено ведення спільного побуту, спільного господарства заявника зі спадкодавцем та не доведено наявності між позивачем та померлим ОСОБА_4 взаємних прав та обов'язків. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Крім того, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії містяться розбіжності в написанні по батькові заявниці, а саме зазначено: ОСОБА_8 , тоді як згідно паспорту вона ОСОБА_9 . Ураховуючи те, що вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не доведено матеріалами справи, вважає неможливим і визнання права власності в порядку спадкування за законом. Ураховуючи вищевикладене, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Г.С., будучи належним чином повідомленою судом про дату та час слухання справи, в судове засідання не з'явилася.
Свідок ОСОБА_6 , допитаний у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 його покійний тесть. З 1992-1993 років, коли він познайомився з тещею, остання з чоловіком ОСОБА_4 проживала у Київській області, у гуртожитку. Вони з ОСОБА_10 настояли, щоб перевезти їх у АДРЕСА_1 , який був оформлений на ОСОБА_4 , про що теща не заперечувала. Теща з чоловіком жили спочатку у їх будинку, оскільки у своєму робили ремонт. У 2015-2016 році ОСОБА_11 та вони усією сім'єю разом з дитиною переїхали у буд. АДРЕСА_3 , оскільки ОСОБА_11 полаялась з його матір'ю. Квартира АДРЕСА_7 належить йому. У його матері було своє житло по АДРЕСА_8 , але вона проживала у них через відсутність у ньому опалення. Комунальні платежі за адресою АДРЕСА_1 сплачували вони з ОСОБА_10 . Мати ОСОБА_12 померла у 2020 р., ОСОБА_4 не приймав участі у її похованні, оскільки він не працював. Усі витрати ніс він. Через тиждень ОСОБА_4 , у віці 60 років, після смерті тещі, паралізувало. Вони з ОСОБА_10 повністю забезпечували ОСОБА_4 ліками та продуктами. Його похованням займався він з ОСОБА_10 . Знає, що у ОСОБА_4 батьки були, вони з тещею їздили у ОСОБА_7 , де це - він не знає, ким раніше працював не знає, за інших родичів нічого не знає. Однією сім'єю з ОСОБА_4 проживали з 2016 р., а після смерті ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_3 ніхто не проживає.
Свідок ОСОБА_13 , допитана у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 її сусідка, з нею має сусідські стосунки. ОСОБА_4 знала - це вітчим ОСОБА_1, жив в АДРЕСА_1 з самого початку. ОСОБА_4 , мати ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та їх син, десь з 2010 року, спочатку вони придбали буд. АДРЕСА_3 , а потім через деякий час почали проживати разом. Спочатку в даному будинку жили мама ОСОБА_12 - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , вони не були розписані, але були однієї сім'єю. ОСОБА_11 проживала у ОСОБА_17 , візуально знала, де вони жили, але у гостях не була. Вона знає, що ОСОБА_11 посварилася зі свекрухою і вона з сином і чоловіком переїхала до спірного будинку. Вона була у них в гостях, будинок цей маленький, але якось вміщалися і проживали там всі, поки не помер ОСОБА_16 , а потім ОСОБА_11 повернулися в будинок чоловіка ОСОБА_17 . Вони вели спільне господарство, робили ремонт з ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_12 померла три роки тому. Займались її похованням ОСОБА_11 та її чоловік, ОСОБА_16 не займався її похованням. Потім вони залишилися у будинку разом ОСОБА_16 . Останній вже мав слабке здоров'я і десь через тиждень після смерті жінки його паралізувало. Доглядала його ОСОБА_11 з чоловіком. Похованням також займалися вони, про інших його родичів нічого не знає.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2023 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Галини Сергіївни, належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначити справу за даним позовом до судового розгляду по суті.
Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 26.09.1973 р. Білоцерковським міським бюро ЗАГС Київської області, актовий запис №1654, ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки: ОСОБА_19 , мати ОСОБА_5 (а.с.23).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Виконкому Ленінської райради народних депутатів м.Дніпропетровськ, 29.09.1990 р., актовий запис №1420, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 29.09.1990 р. уклали шлюб. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_21 , дружині ОСОБА_21 (а.с.24).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району 15.08.1992 р., актовий запис №27, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15.08.1992 р. уклали шлюб . Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_22 , дружині ОСОБА_22 (а.с.22).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 24.04.2020 р.Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №644, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 років (а.с.28).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 26.04.2022 р. Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №999, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років (а.с.19).
Згідно довідки про причину смерті (до форми №106/о №144, виданої для поховання), КНП «Дніпровський центр первинної-медико-санітарної допомоги №5» ДМР, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років. Причина смерті: хронічна серцева недостатність ІІІ ст., атеросклеротична хвороба серця (а.с.21).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.01.2023 р. приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г.С., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_9 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.18).
Згідно витягу зі спадкового реєстру №71191954, виданого 18.01.2023 р. зареєстрована спадкова справа №70155930, номер у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г.С. №4/2023. Спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
Згідно договору купівлі-продажу домоволодіння від 08.07.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б., номер у реєстрі 1835, Витягу з Державного реєстру правочинів №2606932 від 08.07.2006 р., сформованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради №24844065 від 18.12.2009 р., власником 1/1 частини будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 (а.с.25, 26, 27).
Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки ФОП ОСОБА_23 №1105_0123 станом на 11.05.2023 р., ринкова вартість будинка АДРЕСА_9 , складає 120725,60 грн. (а.с.5 - 14).
Згідно акту, складеного ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_24 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , ОСОБА_13 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , останні підтвердили факт проживання однією сім'єю з січня 2016 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_6 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство (а.с.29).
Згідно відповіді відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 17.11.2022 р. №14/5-10419, відповідно до наявних даних будинкової книги та картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, за адресою: АДРЕСА_9 , станом на 17.11.2022 р. зареєстровані особи відсутні (а.с.30).
Крім того, до позову позивачкою долучено військовий квиток НОМЕР_6 , на ім'я ОСОБА_4 , талон до водійського посвідчення № НОМЕР_7 серії НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_4 , посвідчення Грозненського науково-виробничого об'єднання «Промавтоматика» на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 34, 35, 36), квитанції про сплату комунальних платежів за АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_4 .
Згідно накладних №87 від 26.04.2021 р. та квитанції №709139559705 від 27.04.2021 р. ОСОБА_6 ніс витрати на поховання ОСОБА_4 (а.с.37, 38, 39).
На виконання ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.07.2023 р., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавльовою Г.С. направлено суду копію спадкової справи №4/2023 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої 18.01.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_9 ()
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.01.2023 р. приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г.С., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про правр на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_9 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.18).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з нормами статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із частинами другою, четвертою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 травня 2021 року в справі № 552/196/20.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року в справі № 521/16365/15.
Судом встановлено, що позивачка зареєстрована з 13.01.2000 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 29.09.1990 р. Доводи позивача про те, що вони з ОСОБА_4 вели спільне господарство, харчувались за одним столом, придбали майно для використання у спільних потребах, витрачали кошти на спільні цілі (ремонт домоволодіння, сплата комунальних платежів), придбали за свої кошти померлому ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_9 , надавали допомогу один одному, не доведені належним чином, адже матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаних фактів.
Власне ставлення позивача до померлого ОСОБА_4 , витрати, понесені на його поховання та на поховання її матері, не є підтвердженням факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, їх пов'язаності спільним побутом та взаємними правами і обов'язками, що згідно ст.1264 ЦК України, дає право на спадщину.
Щодо вищенаведених показань свідків, суд приходить до висновку, що ними неможливо достовірно підтвердити той факт, що саме з січня 2016 року позивач проживала разом з ОСОБА_4 однією сім'єю, адже сімейні відносини мають особливий характер та є об'єктивно недоступними для оточуючих. З їхніх показів встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 здійснювала за померлим догляд та допомагала йомув домогосподарстві, однак сам факт надання певного виду допомоги чи догляду не може бути беззаперечною та єдиною підставою для задоволення пред'явленого позову.
Жоден із свідків не дав суду показань щодо того, що померлий ОСОБА_4 вважав позивача членом його сім'ї. Долучені до позовної заяви 7 світлин відображають тільки характер відносин, які склались між позивачем та спадкодавцем.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачка ОСОБА_1 не змогла надати пояснень чим хворів та від якої хвороби помер ОСОБА_4 , а чоловік позивачки ОСОБА_6 в залі суду пояснював, що його паралізувало, але згідно довідки про причину смерті ОСОБА_4 (а.с.21), останній помер у віці 60 років від хронічної серцевої недостатності та атеросклеротичної хвороби серця.
Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів спільного проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_4 , оскільки ці докази самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, притаманні сім'ї.
Такж суд не кладе в основу рішення як доказ акт, складений за участю чоловіка позивачки ОСОБА_6 , який зазначив, що позивачка ОСОБА_1 вела спільне господарство з ОСОБА_4 , так як ОСОБА_6 є зацікавленою особою, чоловіком позивачки та складання таких актів не передбачено законом.
Квитанції про сплату комунальних платежів оформлені на ім'я ОСОБА_4 та жодним чином не підтверджують спільні з позивачем комунальні витрати на проживання в будинку АДРЕСА_9 .
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 не довела факт проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю, наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, оплату комунальних послуг, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи той факт, що вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно безпосередньо залежить від виникнення у потенційного спадкоємця права на спадкування майна спадкодавця, ці обставини не доведено позивачем під час розгляду справи, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання за позивачем права власності на домоволодіння АДРЕСА_9 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, відносяться на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного тексту рішення 23.12.2023 р.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11
Відповідач: Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, 49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, буд.75
третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльва Галина Сергіївна, 49000, м.Дніпро, вул.Велика Діївська, б.32, прим.570