СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/1600/23
ун. № 759/20589/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання в квартирі, заінтересована особа - Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація (відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб),
встановив:
ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до суду із заявою, за якою просив встановити факт, про те, що він з жовтня 1993 року по теперішній час постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
ОСОБА_1 в обґрунтування заяви посилається зокрема на те, що ЦНАП Святошинського району м. Києва відмовив йому в реєстрації місця проживання за адресою постійного проживання: АДРЕСА_2 .
Підставою для вказаної відмови, як це вбачається з листа заступника начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА, є те, що заявник всупереч вимог ст.ст. 9, 11 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та п. 35 Порядку декларування та реєстрації місця проживання, затвердженого постановою КМ України від 07.02.2002 року №265, не надав згоду власника квартири на реєстрацію місця проживання, а також у зв'язку з тим, що повідомлені заявником дані про власника квартири не відповідають персональним даним про особу-власника квартири, що зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин приходжу до висновку, що між заявником та власником квартири в якій проживає заявник існує спір з приводу користування житлом.
Тому, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити, відповідно і на підставі ст. 315 ч. 4 ЦПК України (у зв'язку з тим, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право).
Керуючись ст.ст. 186, 259, 260, 315 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання в квартирі.
Копію ухвали, разом з матеріалами заяви, надіслати заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України, копію заяви залишити в суді.
Роз'яснити заявнику, що на вирішення про право користування квартирою він може звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Сенько М.Ф.