Справа № 243/7476/21
Провадження № 1-кп/243/369/2023
УХВАЛА
Іменем України
25 грудня 2023 року Слов'янського міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку,матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021050000000185 від 15.02.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, не працюючого, студента Донбаської державної машинобудівельної академії, не одруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слов'янським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021050000000185 від 15.02.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України.
Згідно обвинувального актуОСОБА_4 , діючи умисно, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а так само на життєво важливі інтереси людини і громадянина, суспільства та держави, національні інтереси України у кіберпросторі, ігноруючи вимоги Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 № 2163-VII, Конвенції про кіберзлочинність від 21.11.2001, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність» від 07.09.2005 № 2824-IV, вчинив кримінальне правопорушення у кіберпросторі за наступних обставин.
ОСОБА_4 16.12.2020, встановити більш точний час при проведення досудового розслідування не представилось можливим, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний комп'ютер, а саме - ноутбук марки «Hewlett Packard», модель 15-cx0005ua, модельний ряд Pavilion Gaming, серійний номер GND91272YL, у якому міститься жорсткий магнітний диск марки «Seagate», модель ST1000LM049, серійний номер ZGS0C4SF об'ємом 1 ТБ, діючи умисно, маючи практичні навички у сфері програмування та навички роботи з комп'ютерним програмним забезпеченням, за допомогою доступу до всесвітньої мережі Інтернет, до якої було підключено його персональний комп'ютер, з точкою доступу ІР-адреса: НОМЕР_1 , та заздалегідь інстальованого програмного забезпечення «Microsoft Visual Studio», створив шкідливий програмний засіб (забезпечення) типу «TrojanAgentINJ», що має поширення програм-вимагачів без відома користувача, а саме - файл з назвою «Virus.exe» з метою подальшого його збуту.
Далі ОСОБА_4 , в цей же день, о 14-38 год, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на збут шкідливого програмного засобу, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та за допомогою заздалегідь інстальованого програмного забезпечення «Telegram», який зареєстрований на мобільний номер « НОМЕР_2 » з нікнеймом користувача акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діючи умисно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше створений ним шкідливий програмний засіб (забезпечення) типу «TrojanAgentINJ», що має функціонал змінення значення автозапуску в ОС в реєстрі Windows та поширення програм-вимагачів без відома користувача, а саме - файл з назвою «Virus.exe», за що отримав від останнього грошову винагороду в сумі 370 грн, які ОСОБА_7 перерахував на банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я його родича - ОСОБА_8 , що знаходилась у користуванні ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, тобто у створенні з метою збуту, а також збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів).
В судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заявила клопотання, згідно з яким просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-1 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, посилаючись на те, що строки притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення наразі закінчились, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 361-1 КК України, в редакції, чинній на момент події, санкція статті передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк. Та згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Захисник, посилаючись на викладене вище, також просила закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 361-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та доводи свого захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-1 КК України на підставі спливу строків давності та закрити кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-1 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а також проти закриття кримінального провадження з наведених підстав.
Розглянувши клопотання та вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 361-1 КК України відноситься до нетяжких злочинів, який, згідно чинної на теперішній час редакції КК України, карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Проте, згідно норм КК України, чинного на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення дій, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, встановлювалась у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Як встановлено ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а отже, зміни, внесені до ч. 1 ст. 361-1 КК України після вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, які посилюють кримінальну відповідальність за вказаний злочин, тим самим погіршуючи становище особи, судом не застосовуються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно роз'яснення, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, скоєного 16.12.2020, отже, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи минув строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-1 КК України.
В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_4 від слідства або суду, вчинення ним в цей період інших кримінальних правопорушень. Порушення строків давності судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.
Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Отже, суд, з урахуванням викладеного вище, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім цього, що стосується вирішення питання про відшкодування судових витрат, слід зазначити, - якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таких висновків дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 № 203/241/17 (51-4251кмо21).
Враховуючи наведене, судові витрати у кримінальному провадженні, зокрема на проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз № СЕ-19/105-21/1483-КТ від 24.02.2021 та № СЕ-19/105-21/2276-КТ від 29.03.2021 на загальну суму 8172,50 грн, слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49, ч. 1 ст. 197-1 КК України, ст. 284 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 361-1 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021050000000185 від 15.02.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, - закрити у зв'язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Судові витрати на проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз № СЕ-19/105-21/1483-КТ від 24.02.2021 та № СЕ-19/105-21/2276-КТ від 29.03.2021 на загальну суму 8172,50 грн - віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.03.2021, справа № 263/3457/21, на майно, вилучене 17.03.2021 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - на ноутбук марки «HP», модель «Pavilion», серійний номер GND91272YL, та мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 8t», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , із сім-карткою № НОМЕР_6 .
Речові докази, зокрема:
-жорсткий диск марки «Hitachi», серійний номер S/N: WDFT90GG, - повернути власнику, ОСОБА_7 ;
-оптичний диск марки «videx», - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-банківськй картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я ОСОБА_8 , - повернути власнику, ОСОБА_8 ;
-ноутбук марки «HP», модель «Pavilion», серійний номер GND91272YL, та мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 8t», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , із сім-карткою № НОМЕР_6 , - повернути власнику, ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 26.12.2023 о 08-30 год.
Суддя ОСОБА_1