Справа № 521/9916/21
Провадження № 1-кп/521/606/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020160470002713 від 20.12.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22.07.2020 Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який сплачено,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
09.12.2020 року о 18 годині ОСОБА_3 , зустрівся разом із неповнолітнім ОСОБА_4 , неповнолітнім (ОСОБА_1) та (ОСОБА_2) на площі «Бориса Дерев'янка» в місті Одеса.
Під час розмови (ОСОБА_2), повідомив присутнім, що він підписаний на телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що створений у додатку Телеграм. У вказаному каналі він веде переписку з адміністратором телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який запропонував викрасти відеокамери, розміщені на першому та четвертому поверхах першого під'їзду, в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , взамін на отримання винагороди.
При цьому, обов'язковою умовою, відповідно до завдання, повинна була проводитись відео-фіксація вчинюваного злочину для подальшого підтвердження виконання замовлення в обмін на винагороду.
Після цього, (ОСОБА_2), запропонував присутнім разом вчинити крадіжку відеокамер взамін на запропоновану винагороду, на що отримав згоду, та вони, всі разом направилися за адресою: АДРЕСА_3 , для виконання покладеного завдання.
Переслідуючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи таємно, розподіливши між собою ролі, відповідно до яких (ОСОБА_1), повинен був викрасти відеокамеру розміщену на стелі першого поверху з права навпроти вхідних дверей, які ведуть на сходи, (ОСОБА_2), повинен був фіксувати всі дії на відеокамеру мобільного телефону, а ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , повинні слідкувати за тим, щоб дії останніх не були помічені сторонніми особами.
В подальшому, цього ж дня о 18 годині 45 хвилин (ОСОБА_1), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та (ОСОБА_2), прибули до зазначеного будинку та зайшли до першого під'їзду, будинку №29Б., розташованого за адресою; м. Одеса вул. Ак. Філатова, де на першому поверсі помітили 2МП купольну HDCVI відеокамеру торгової марки «Dahua Technology» модель DH-HAC-HDW1200RP (3.6 мм) вартістю 225 гривень, яка належала ОСОБА_8 .
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи таємно, групою осіб, відповідно до раніше розподілених ролей, (ОСОБА_1), почав зривати відеокамеру, а (ОСОБА_2) в цей час, фіксував все що відбувається за допомогою відео-фіксації на камеру мобільного телефону.
В подальшому, (ОСОБА_1) не зміг довести розпочате до кінця, і йому допоміг (ОСОБА_2), який потягнув камеру за провід внаслідок чого відірвав її.
В цей час, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , відповідно до відведених ролей, знаходилися в під'їзді вказаного будинку, де спостерігали за обстановкою, щоб у разі необхідності допомогти довести розпочате до кінця та попередити спільників про небезпеку, а отже були чітко обізнані про наслідки діяння та бажали їх настання.
Після того, як відеокамера була зірвана з місця її закріплення, всі вищевказані особи разом вийшли з під'їзду на вулицю, де (ОСОБА_2), передав відеокамеру ОСОБА_3 , для її подальшої реалізації.
Продовжуючи доведення злочинного умислу до кінця, цього ж дня, о 19 годині 38 хвилин, (ОСОБА_1), ОСОБА_4 , та (ОСОБА_2), повернулись до вказаного під'їзду, а ОСОБА_3 , залишився біля під'їзду, де відповідно до відведеної ролі спостерігав за обстановкою, щоб у разі небезпеки повідомити спільників.
В цей час, (ОСОБА_1), ОСОБА_4 та (ОСОБА_2), піднялись на четвертий поверх, де помітили відеокамеру, яка була розташована на стелі над вхідними дверима квартири АДРЕСА_4 .
Після чого, переслідуючи корисливий умисел направлений на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_8 , а саме 2МП купольною HDCVI відеокамерою торгової марки «Dahua Technology» модель DH-HAC-HDW1200RP (3.6 мм) вартістю 225 гривень, діючи таємно, групою осіб, відповідно до раніше розподілених ролей, (ОСОБА_1) зірвав вказану відеокамеру, а ОСОБА_4 та (ОСОБА_2), перебували неподалік, а саме, на міжповерховому сходовому майданчику між 3 та 4 поверхами вказаного під'їзду, де спостерігали за оточуючою обстановкою, щоб у разі необхідності допомогти довести розпочате до кінця та попередити про небезпеку, а отже були чітко обізнані про наслідки його діяння та бажали їх настання.
Після цього, (ОСОБА_2), передав викрадену відеокамеру ОСОБА_4 , для подальшої її реалізації.
Після вчинення вказаної крадіжки відеокамер, (ОСОБА_1), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та (ОСОБА_2), з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, завдавши майнової шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 550 гривень.
Крім того, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , будучи обізнаний від (ОСОБА_2), про існування телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », підписався на нього під нікнеймом « ОСОБА_9 ».
В подальшому, 10.12.2020 о 22:05 годині, перебуваючи в невстановленому місці, надіслав повідомлення на вказаний телеграм канал, в якому запитав про наявність завдань, які можна виконати за винагороду.
В ході переписки, адміністратор телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » запропонував ОСОБА_3 , здійснити підпал вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 .
20.12.2020, точний час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , отримавши від невстановленої в ході досудового розслідування особи - адміністратора телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », замовлення на пошкодження шляхом підпалу вхідних дверей вищевказаної квартири та дійшовши згоди у деталях запланованого злочину, взяв жіночі перчатки чорного кольору із тканини, та направився до місця розташування квартири, двері якої необхідно було підпалити.
При цьому, направляючись до місця вчинення злочину, ОСОБА_3 , о 01:50 годині зайшов на автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , де придбав 2 літри бензину у пластикову пляшку.
20.12.2020 о 02 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де зайшов до першого під'їзду та піднявся на четвертий поверх де розташована квартира АДРЕСА_4 .
Після чого, керуючись протиправним умислом, спрямованим на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, переслідуючи корисливий умисел, направлений на отримання винагороди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, розуміючи, що в квартирі в нічний час можуть знаходитися люди, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, облив бензином та за допомогою сірників підпалив вхідні двері квартири.
Унаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , полум'я поширилось на вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , частину вітальні та меблі, які знаходились при вході в квартиру, одяг та взуття, вогнем було пошкоджено електро-, телевізійні-, та інтернет кабелі, паркет, стіни та стелю в квартирі, які належать потерпілій ОСОБА_8 , внаслідок чого потерпілій заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 80 000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 194 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він разом з ОСОБА_4 , (ОСОБА-1) та (ОСОБА-2), 09 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , здійснили крадіжку двох відеокамер. Крім того пояснив, що на початку грудня 2020 року йому за грошову винагороду невідома особа запропонувала здійснити підпал вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Пізніше 20 грудня 2020 року він зайшов на автозаправочну станцію, де придбав 2 літри бензину та пішов за адресою: АДРЕСА_3 , де на четвертому поверсі облив бензином двері квартири АДРЕСА_4 та підпалив їх. У скоєному щиро покаявся.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 , про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 80113 (вісімдесят тисяч сто тринадцять) гривень 00 копійок, а також 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок - моральної шкоди - визнав частково.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він разом з ОСОБА_3 , (ОСОБА-1) та (ОСОБА-2), 09 грудня 2020 року за адресою: м. Одеса вул. Ак. Філатова 29-Б, здійснили крадіжку двох відеокамер. У скоєному щиро покаявся.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 , про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 113 (сто тринадцять) гривень 00 копійок, а також 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок - моральної шкоди - визнав.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 194 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, при цьому фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_3 , за встановлених судом обставин
- за ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб;
- за ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 194 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд враховує, щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 має реєстрацію та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, раніше судимий, на обліку нарколога, психіатра не перебуває.
Відповідно до висновків сектору ювенальної пробації м. Одеси Суворовського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого та його спосіб життя, криміногенні фактори, що впливають на поведінку обвинуваченого, а також низька ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки злочину, критичне відношення винного до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України та в межах санкції ч.2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України та принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, також враховуючи умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, та враховуючи його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, та під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з'ясуванню обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_4 як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_4 , за встановлених судом обставин за ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд враховує, щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 має реєстрацію та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, раніше не судимий, на обліку нарколога, психіатра не перебуває.
Відповідно до висновків сектору ювенальної пробації м. Одеси Суворовського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого та його спосіб життя, криміногенні фактори, що впливають на поведінку обвинуваченого, а також низька ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки злочину, критичне відношення винного до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, також враховуючи умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, та враховуючи його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, та під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з'ясуванню обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:
- 1307 гривень 60 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/2406-ТВ від 17.02.2021 р., в Одеському НДЕКЦ МВС України.
- 4086 гривень 25 копійок за проведення судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № СЕ-19/116-21/869-МРВ від 22.01.2021 р., в Одеському НДЕКЦ МВС України.
- 6312 гривень 11 копійок за проведення біологічної експертизи № СЕ-19/115-21/925-Б від 23.03.2021 р., в Державному НДЕКЦ МВС України.
- 5843 гривень 23 копійок за проведення біологічної експертизи № СЕ-19/115-21/1837-БД від 23.03.2021 р., в Державному НДЕКЦ МВС України.
У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, підлягають стягненню із обвинувачених на користь держави, а за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/2406-ТВ від 17.02.2021 р., в Одеському НДЕКЦ МВС України ( пропорційної суми на кожного учасника кримінального правопорушення).
Вирішуючи заявлені в провадженні цивільні позови, суд враховує наступне.
Потерпілою ОСОБА_8 до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 113 гривень 00 копійок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, а також 1000 гривень - моральної шкоди, спричиненої злочином.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вимоги позову визнав.
Як визначено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки судом встановлено, що було вчинене кримінальне правопорушення, внаслідок якого ОСОБА_4 , спричинив потерпілій ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на суму 113 гривень 00 копійок, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в цій частині.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Виходячи з доведеності вини відповідача в скоєнні кримінального правопорушення, суд враховує обставини за яких позивачу заподіяно шкоду, її душевні страждання внаслідок заподіяння шкоди, порушення через це звичного способу життя, суд дійшов висновку, щодо доведеності заподіяння позивачу моральної шкоди.
Разом з цим, при визначенні розміру суми, яку необхідно стягнути із обвинуваченого у рахунок відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд враховує майновий стан винного ОСОБА_4 .
Крім того, суд враховує, що злочин, за який ОСОБА_4 обвинувачується, вчинений ним в неповнолітньому віці.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення із обвинуваченого (як цивільного відповідача) саме 1000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди можна визнати таким, що повною мірою відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.
Потерпілою ОСОБА_8 до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 80113 гривень 00 копійок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, а також 1000000 гривень - моральної шкоди, спричиненої злочином.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вимоги позову визнав частково.
Як визначено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки судом встановлено, що було вчинене кримінальне правопорушення, внаслідок якого ОСОБА_3 , спричинив потерпілій ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на суму 80113 гривень 00 копійок, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в цій частині.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Виходячи з доведеності вини відповідача в скоєнні кримінального правопорушення, суд враховує обставини за яких позивачу заподіяно шкоду, її душевні страждання внаслідок заподіяння шкоди, порушення через це звичного способу життя, суд дійшов висновку, щодо доведеності заподіяння позивачу моральної шкоди.
Разом з цим, при визначенні розміру суми, яку необхідно стягнути із обвинуваченого у рахунок відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд враховує майновий стан винного ОСОБА_3 .
Крім того, суд враховує, що злочини, за які ОСОБА_3 обвинувачується, вчинені ним в неповнолітньому віці.
Таким чином, сума моральної шкоди яку просить потерпіла стягнути з обвинуваченого, а саме 1000000 грн. на переконання суду стане надмірним тягарем для обвинуваченого, в розумінні практики Європейського суду, оскільки з урахуванням його майнового стану він такої можливості не має, а проведення такого стягнення призведе до надмірного та істотного порушення його прав, гарантованих Загальною декларацією прав людини, унеможливить виконання обов'язку з оплати комунальних послуг, утриманні членів родини, а також здійсненню необхідних витрат на медичні препарати, та витрат на елементарні побутові потреби та придбання продуктів харчування.
Тому суд приходить до висновку, що стягнення із обвинуваченого (як цивільного відповідача) саме 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди можна визнати таким, що повною мірою відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 65, 70, КК України, ст.ст. 100, 128, 368-371, 373-376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання
- за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
- за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 , від відбування призначеного основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 , протягом визначеного іспитового строку, такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14 грудня 2023 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 , від відбування призначеного основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 , протягом визначеного іспитового строку, такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14 грудня 2023 року.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 04.02.2021 року (справа №521/488/21, №1-кс/521/671/21), на підставі клопотання слідчого погодженого з прокурором, в ході досудового розслідування, а саме скасувати арешт накладений на: мобільний телефон марки «Samsung Duos» сірого кольору імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року (справа №521/1816/21, №1-кс/521/743/21), на підставі клопотання слідчого погодженого з прокурором, в ході досудового розслідування, а саме скасувати арешт накладений на: відеокамеру білого кольору HCVI (5E07812PAX595A6).
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung Duos» сірого кольору імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_3 ;
- відеокамеру білого кольору HCVI (5E07812PAX595A6) - повернути потерпілій ОСОБА_8 ;
- три компакт диски з відеозаписами - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- фрагмент дерев'яної палиці, яку поміщено до експертного пакету №5292598, фрагмент дерев'яної палиці, яку поміщено до експертного пакету №5292599, фрагмент полімерної пляшки, яку поміщено до експертного пакету №5292600 - знищити;
- Акт про пожежу - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 113 (сто тринадцять) гривень 00 копійок, а також 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок - моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду у сумі 113 (сто тринадцять) гривень 00 копійок та моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 80113 (вісімдесят тисяч сто тринадцять) гривень 00 копійок, а також 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок - моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду у сумі 80113 (вісімдесят тисяч сто тринадцять) гривень 00 копійок та моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Одеського НДЕКЦ МВС України, за проведення судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № СЕ-19/116-21/869-МРВ від 22.01.2021 р., в сумі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 25 копійок.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Державного НДЕКЦ МВС України, за проведення біологічної експертизи № СЕ-19/115-21/925-Б від 23.03.2021 р., в сумі 6312 (шість тисяч триста дванадцять) гривень 11 копійок.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Державного НДЕКЦ МВС України, за проведення біологічної експертизи № СЕ-19/115-21/1837-БД від 23.03.2021 р., в сумі 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) гривні 23 копійок.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Одеського НДЕКЦ МВС України, за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/2406-ТВ від 17.02.2021 р., в сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 90 копійок.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Одеського НДЕКЦ МВС України, за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/2406-ТВ від 17.02.2021 р., в сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 90 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1