ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 597/961/23Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В.
Провадження № 22-ц/817/1027/23 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірський Б.О.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
за участю секретаря - Жук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №597/961/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Універсал Банк” на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року (ухвалене суддею Васильченко В.В.) в справі за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2023 року Акціонерне товариство Універсал Банк (далі АТ Універсал Банк) звернулось в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 04 травня 2018 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг у зв'язку з підписанням ОСОБА_1 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 04 травня 2018 року, згідно якого вона отримала кредит в розмірі 45 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Положеннями анкети-заяви було визначено, що анкета-заява разом з Умовами, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку із чим, станом на 13 березня 2023 року у неї утворилася заборгованість загальним розміром 94 755, 25 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 94 755, 25 грн.
У зв'язку із наведеним позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ Універсал Банк заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04 травня 2018 року в розмірі 45 000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Універсал Банк 1275 грн. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду АТ Універсал Банк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки 49755,25 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором від 04 травня 2018 року і 1409 грн. судових витрат та в цій частині ухвалити нове, яким задовольнити вказані позовні вимоги, а в решті рішення суду залишити без змін.
Вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що в анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про розмір та нарахування процентної ставки, пені та комісії, оскільки пунктом 2 анкети-заяви від 04 травня 2018 року чітко визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого позичальник підтвердила та зобов'язалась виконувати його умови.
Вказує на те, що розрахунок заборгованості наданий позивачем та Анкета-заява є належними доказами існування боргу, враховуючи той факт, що інших розрахунків або доказів, які спростовують факт видачі кредиту, користування кредитними коштами, непогашення заборгованості, відповідачем не надавалось.
Звертає увагу на те, що використання кредиту відбувається також шляхом переведення раніше здійсненого платежу у розстрочку і в такому випадку сума кредиту по якому був здійснений платіж переводиться в розстрочку, а кредитний ліміт поновлюється, тобто відбувається фактичне збільшення кредитного ліміту на суму розстрочки. Відповідачка скористалась послугою “Переведення витрати у розстрочку”: 23.08.2019 року на суму 10 400 грн.; 01.09.2019 року на суму 1 040 грн.; 13.09.2019 року на суму 10 000 грн.; 21.09.2019 року на суму 14 621, 14 грн.; 28.09.2019 року на суму 4 160 грн.; 28.11.2019 року на суму 3 000 грн.; 24.02.2020 року на суму 7 827,96 грн.
Щодо збільшення заборгованості по тілу кредиту з 45 000 грн. до 94 755, 25 грн. зазначає, що відповідно до п.п. 4.23 п. 4 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ “Універсал Банк” у редакції затвердженій рішенням Правління АТ “Універсал Банк” протокол №16 від 02 травня 2018 року, на час укладення договору про надання банківських послуг від 04 травня 2018 року, кредит збільшується на суму заборгованості за договором: по відсоткам (до погашення), по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору.
Відповідно до п. 4.9 Розділу ІІ Умов, на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно із ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки 49 755, 25 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором від 04 травня 2018 року і 1 409 грн. судових витрат, тому в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Судом встановлено, що 04 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники вищезазначених документів у мобільному додатку, що складають Договір та зобов'язалася виконувати його умови. На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 45 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка 537541……9277.
У пункті 6 анкети-заяви зазначено: “прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим електронним ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису”.
Відповідно до п. 11 анкети-заяви “усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору”.
До матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, які відповідачкою не підписані.
Інформаційною довідкою Чорна картка monobank передбачено тарифи обслуговування кредитних карт Чорна картка monobank, умови та порядок користування карткою, порядок нарахування процентів та штрафних санкцій.
Відповідно до довідки від 06 червня 2023 року АТ «Універсал Банк», в ОСОБА_1 наявний рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку - чорна картка.
Згідно довідки від 06 червня 2023 року АТ «Універсал Банк» за карткою встановлювався кредитний ліміт - 27 квітня 2018 року - 20 000 грн, 14 серпня 2018 року - 25 000 грн., 03 червня 2019 року - 45 000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 04 травня 2018 року між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 13 березня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 94 755,25 грн.
Відповідно до виписки про “рух коштів” по картці НОМЕР_2 за період з 04 травня 2018 року по 13 березня 2023 року - кредитний ліміт (станом на 06 червня 2023 року) становить 45 000 грн., заборгованість (станом на 06 червня 2023 року) становить 97 439, 25 грн., баланс на початок періоду: 20 000 грн., баланс на кінець періоду: -49 755,25 грн. Сума витрат за період: 315 792, 51 грн., сума зарахувань за період: 241 037, 26 грн.
Також відповідачка зверталась із заявами про надання кредитних коштів в розстрочку, що підтверджується: заявою клієнта N20.30.0000052065 від 23 серпня 2019 року на суму 10 400, 00 грн.; заявою N20.30.0000076768 від 01 вересня 2019 року на суму 1 040 грн.; N20.30.0000105198 від 13 вересня 2019 року на суму 10 000 грн.; N20.30.0000128521 від 21 вересня 2019 року на суму 14 621, 14 грн.; N20.30.0000152885 від 28 вересня 2019 року на суму 4 160 грн.; N20.30.0000380688 від 28 листопада 2019 року на суму 3 000 грн.; N20.30.0000811665 від 24 січня 2020 року на суму 7 827,96 грн.
До вказаних заяв додавалися паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» та таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та вказані документи були підписані шляхом накладення (використання) електронного цифрового підпису через мобільний додаток «monobank».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для збільшення розміру тіла кредиту до 94 755, 25 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (роботодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Так, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів, а також підтвердження факту їх підписання відповідачкою.
Долучені до позовної заяви Умови і правила не містять підпису відповідачки, а тому колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав вважати, що саме з цими умовами та тарифами ОСОБА_1 була ознайомлена, розуміла їх та погоджувалась з ними, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 травня 2018 року шляхом підписання заяви-анкети і відповідно відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Сама ж підписана відповідачкою анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 04 травня 2018 року, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, неустойки та інших істотних умов.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду про неможливість застосування до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки кредитор (позивач) всупереч вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім цього, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'являв.
Такі висновки кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20, з подібним змістом правовідносин та з тотожним суб'єктним складом учасників відносин. Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд посилається на висновки Верховного Суду, що містяться у постанові від 09.01.2020 року у справі № 643/5521/19 і Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 та підтверджує, що судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку.
При цьому встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, пені, комісії і штрафів за несвоєчасну сплату кредиту, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, пені, комісії і штрафів.
Крім цього, згідно з наданою банком випискою по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей, вбачається, що заборгованість за тілом кредиту частково сформована за рахунок списання банком з кредитного ліміту, нарахованих протягом усього часу відсотків за користування кредитом, зокрема банком списано відсотків на суму 89 227, 22 грн. (33,19 + 834,29 + 811,52 + 305,75 + 478,94 + 1034,40 + 1318,78 + 1319,46 + 1398,45 + 1462,58 + 1526,52 + 1543,51 + 1450,77 + 1539,28 + 1562,32 + 1688,75 + 1709,31 + 1837,62 + 1912,41 + 1854,93 + 2001,04 + 1997,94 + 2112,85 + 2171,22 + 1998,41 + 2256,83 + 2217,97 + 2347,09 + 2310,52 + 2427,34 + 2475,40 + 2432,20 + 2512,81 + 2429,39 + 2472,90 + 2475,66 + 2219,84 + 2527,74 + 1302,30 + 1367,10 +2605,20 + 2743,65 + 2702,89 + 2698,50 + 2873,70 + 2868,90 + 3055,05).
На підставі наведеного, розмір неповернутого кредиту ОСОБА_1 , при зарахуванні вказаної суми до повернення тіла кредиту, становить 5 528, 03 грн. (94755,25 - 89 227,22).
Доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» про те, що ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та погодилась з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому для ознайомлення, не заслуговують на увагу, оскільки наявні в матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг відповідачкою не підписані, в тому числі і електронним цифровим підписом і не були надіслані відповідачці на її електронну адресу, тому, згідно із висновками, які викладені в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу АТ Універсал Банк слід залишити без задоволення, а рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Універсал Банк” залишити без задоволення.
Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді покласти на Акціонерне товариство “Універсал Банк” в межах сум, ним понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Храпак Н.М.
Костів О.З.