ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 рокуСправа №160/19976/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв?язку з ненаданням документів про місце проживання (реєстрації), дії щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 19.01.1978 по 20.11.1980 в колгоспі «Родіна», з 20.12.1983 по 01.10.1987 в Донецькій автобазі №2 «Укрм'ясомолтранс», з 18.09.1995 по 25.10.1995 періоду перебування на обліку у Великоновосілківському РЦЗ з питання безробіття, з 26.10.1995 по 12.04.1996 - періоду навчання в Донецькій автошколі - протиправними;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046750004295 від 13.07.2023 «Про відмову у призначенні пенсії» ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи: з 19.01.1978 по 20.11.1980 в колгоспі «Родіна», з 20.12.1983 по 01.10.1987 в Донецькій автобазі №2 «Укрм'ясомолтранс», з 18.09.1995 по 25.10.1995 - періоду перебування на обліку у Великоновосілківському РЦЗ з питання безробіття, з 26.10.1995 по 12.04.1996 - періоду навчання в Донецькій автошколі;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 про перерахунок пенсії з дня настання такого права.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів ПФУ за місцем реєстрації ВПО із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Згідно з рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №046750004295 від 13.07.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а також у зв'язку з відсутністю документів про підтвердження місця проживання (реєстрації) позивача. Так, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не зараховано: з 19.01.1978 по 20.11.1980 - період роботи в колгоспі «РОДІНА», оскільки відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум; з 20.12.1983 по 01.10.1987 - період роботи водієм в Донецькій автобазі №2 «УКРМ'ЯСОМОЛТРАНС», оскільки наявне виправлення дати на прийняття; з 18.09.1995 по 25.10.1995 - період перебування на обліку у Великоновосілківському РЦ3 з питання безробіття, оскільки не надано уточнюючої довідки; з 26.10.1995 по 12.04.1996 ??період навчання в Донецькій автошколі, оскільки не ?? надано свідоцтво. Позивач вважає дії відповідача стосовно відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV та відмови в зарахуванні до страхового стажу вищезазначених періодів протиправними та такими, що порушують право позивача на пенсійне забезпечення. За викладених обставин просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 25.10.2023 виправлено описку в ухвалі від 14.08.2023 у найменуванні відповідача.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення 62 років, 06.07.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.07.2023 № 046750004295 у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, у рішенні встановлено, що пенсійний вік визначений статті 26 Закону №1058-IV становить 60 років. Вік заявника - 62 роки. Необхідний страховий стаж визначений статті 26 Закону №1058-IV становить 28 років. За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний стаж склав 26 років 10 місяців 22 дня. До загального стажу не зараховано: з 19.01.1978 по 20.11.1980 період роботи у колгоспі, оскільки відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум; з 20.12.1983 по 01.10.1987, оскільки виправлення в даті на прийняття; не зараховано період перебування на обліку в центрі зайнятості - 1995, необхідно надати уточнюючу довідку; період навчання з 26.10.1995 по 12.04.1996, необхідно надати свідоцтво. Також, повідомлено заявника про необхідність подання документу про місце проживання (перебування). В призначенні пенсії за віком згідно з наданою заявою від 06.07.2023 відмовлено.
Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає таке.
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться записи, зокрема (мовою оригіналу):
№1: 19.01.1978 - принят в члены колхоза «РОДИНА»;
№2: 20.11.1980 - уволен в связи с призовом на службу в Советскую Армию;
№3: 04.02.1983 - Великоновосельковский СТКДОСААФ, принят мастером практического вождения автомобиля;
№4: 05.12.1983 - уволен с переходом на другое место.
Також трудова книжка колгоспника позивача містить такі записи:
№1: 19.01.1978 - направлен в животноводческую бригаду;
№2: 05.05.1979 - направлен на курсы шоферов;
№3: 04.01.1980 - направлен в а/гараж шофером;
№4: 20.11.1980 - уволен в связи с призовом на службу в Советскую Армию.
В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містяться записи, зокрема (мовою оригіналу):
Донецкая спецавтобаза №2 «УКРМЯСОМОЛТРАНС»:
№2: 20.12.1983 - принят водителем 2 класса АК-2;
№3: 01.07.1986 - Донецкая спецавтобаза №2 переименована в Донецкое спец. АТП №0515;
№4: 01.10.1987 - в соответствии с Поставновлением горисполкома 303 от 22.07.1987 Уволить по ст. 36 п. 5 КЗоТ УССР;
Донецкое спецавторпедприятие 0516 «Донецкагро-промтранс»:
№5: 01.10.1987 - принят по переводу водителем 2 кл. в а/пол. №3;
№6: 11.04.1988 - уволен по собственному желанию, ст. 38 КЗоТ УССР;
Великоновосельковский РЦЗ:
№21.09.1995 - получал пособие по безработице с 18.09.1995 по 25.10.1995;
№22: 26.10.1995 - учеба в Донецкой автошколе;
№23: 12.04.1996 - ОСОУ на курсах по подготовке водителей транспортных средств категории «ВС».
Щодо незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача з 19.01.1978 по 20.11.1980 у колгоспі, оскільки відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, суд зазначає таке.
В Основних положеннях про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Мінистрів СРСР від 14.03.1975 № 310 містились наступні вимоги (мовою оригіналу):
« 1. Трудовая книжка колхозника является основным документом о трудовой деятельности членов колхозов.
2. Трудовые книжки ведутся на всех членов колхозов с момента принятия их в члены колхоза.
5. В трудовую книжку колхозника вносятся: сведения о колхознике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о членстве в колхозе: прием в члены колхоза, прекращение членства в колхозе; сведения о работе: назначение на работу, перевод на другую работу, прекращение работы; сведения о трудовом участии: принятый в колхозе годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве, его выполнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий, награждения и поощрения за успехи в работе, предусмотренные уставом и правилами внутреннего
распорядка колхоза, другие поощрения в соответствии с действующим законодательством; сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.
6. Все записи в трудовой книжке заверяются во всех разделах за время работы в колхозе подписью председателя колхоза или специально уполномоченного правлением колхоза лица и печатью.
13. Ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на председателя колхоза. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное правлением колхоза лицо.».
Судом встановлено, що трудова книжка колгоспника, видана на ім'я позивача містить усі необхідні записи та в розділі «Трудовое участие в общественном хозяйстве» містяться наступні записи щодо виконання позивачем трудового мінімуму:
№1: 1978 рік: 280 - принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве; 336 - выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве;
№2: 1979 рік: 280 - принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве; 274 - выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве;
№3: 1980 рік: 280 - принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве; 281 - выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве;
№4: 1980 рік: уволен в связи с призовом на службу в Советскую Армию.
Отже, період роботи позивача з 19.01.1978 по 20.11.1980 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача з 20.12.1983 по 01.10.1987 водієм в Донецькій автобазі №2 «УКРМ'ЯСОМОЛТРАНС», оскільки наявне виправлення дати на прийняття, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла під час оформлення трудової книжки позивача.
Так, пунктами 2.1.-2.8. Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
« 2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых расположено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся:
сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность;
сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение;
сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий; поощрение за успехи в работе, применяемые трудовым коллективом, а также награждения и поощрения, предусмотренные правилами внутреннего трудового распорядка и уставами о дисциплине; другие поощрения в соответствии с действующим законодательством;
сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.
Взыскания в трудовую книжку не записываются.
2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: "1984.05.01", в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.: "05.01.84".
Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета.».
Трудова книжка позивача має номери та дати наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи у спірний період:
Донецкая спецавтобаза №2 «УКРМЯСОМОЛТРАНС»:
- запис №2: 20.12.1983 - принят водителем 2 класса АК-2 (наказ №103-к від 19.12.1983);
№3: 01.07.1986 - Донецкая спецавтобаза №2 переименована в Донецкое спец. АТП №0515 (наказ №239 від 18.06.1986);
№4: 01.10.1987 - в соответствии с Поставновлением горисполкома 303 от 22.07.1987 Уволить по ст. 36 п. 5 КЗоТ УССР (наказ №214від 25.09.1987).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що запис про прийняття на роботу заноситься до трудової книжки лише після видання відповідного наказу; обов'язок належного оформлення записів у трудові книжці покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Здійснивши співставлення інформації, зазначеної у трудовій книжці та з урахуванням того, що недоліки в оформленні документі не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 20.12.1983 по 01.10.1987 є підтвердженим та підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Стосовно незарахування відповідачем періоду перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості з 18.09.1995 по 26.10.1995, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-ІV).
Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. Проте, відповідачем цього зроблено не було.
Судом встановлено, що трудова книжка містить необхідний запис, а отже період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості з 18.09.1995 по 26.10.1995 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 26.10.1995 по 12.04.1996 ?? в Донецькій автошколі, оскільки не ?? надано свідоцтво, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Період навчання позивача з 26.10.1995 по 12.04.1996 ?? в Донецькій автошколі зафіксований у трудовій книжці позивача, а отже не потребує подання додаткових документів для підтвердження цієї обставини.
Таким чином, період навчання позивача з 26.10.1995 по 12.04.1996 ??? в Донецькій автошколі підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо посилання відповідача, що позивачем не надано доказів про місце реєстрації (проживання) ОСОБА_1 в порушення вимог підпункту 4, пункту 2.1. та пункту 2.22 Порядку №22-1, суд зазначає таке.
Матеріали справи містять довідку Виконавчого комітету Гуляйпільскої міської ради №50 від 22.08.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживає з січня 2018 за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації.
Також, позивачем долучено довідку внутрішньо переміщеної особи №1229-5002798956 від 06.06.2023, з якої вбачається, що з 06.06.2023 позивач тимчасово як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, позивачем надано необхідні документи на підтвердження місця реєстрації (проживання).
Відтак, у силу встановлених обставин та наведених правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка викладена у рішенні № 046750004295 від 13.07.2023, є протиправною, а рішення підлягає скасуванню.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що в ухвалі суду від 14.08.2023 позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв?язку з ненаданням документів про місце проживання (реєстрації), дії щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 19.01.1978 по 20.11.1980 в колгоспі «Родіна», з 20.12.1983 по 01.10.1987 в Донецькій автобазі №2 «Укрм'ясомолтранс», з 18.09.1995 по 25.10.1995 періоду перебування на обліку у Великоновосілківському РЦЗ з питання безробіття, з 26.10.1995 по 12.04.1996 - періоду навчання в Донецькій автошколі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046750004295 від 13.07.2023 «Про відмову у призначенні пенсії» ОСОБА_1 .
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи: з 19.01.1978 по 20.11.1980 в колгоспі «Родіна», з 20.12.1983 по 01.10.1987 в Донецькій автобазі №2 «Укрм'ясомолтранс», з 18.09.1995 по 25.10.1995 - періоду перебування на обліку у Великоновосілківському РЦЗ з питання безробіття, з 26.10.1995 по 12.04.1996 - періоду навчання в Донецькій автошколі.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 про призначення пенсії.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар