Номер справи 703/2862/21
1-кп/703/203/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.07.2019 під №12019250000000204, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райгород Кам'янського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
У судовому засіданні 22.12.2023 обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст.367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, посилаючись на ту обставину, що з дня події зазначеного кримінального правопорушення минуло більше 5 років, а тому відповідно до ст.49 КК України, наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України та закриття в цій частині кримінального провадження. Вказав про відсутність обставин, які могли б слугувати підставою для зупинення чи переривання строків, визначених ст.49 КК України, а також повідомив про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом погашення заборгованості.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в частині, що стосуються заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні від 15.07.2019 під №12019250000000204 ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи призначеним на посаду заступника головного лікаря КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради, здійснюючи керівництво адміністративно-господарчою діяльністю лікарні, в період часу з 09.04.18 по 12.04.2018, перебуваючи в приміщенні вказаного комунального закладу за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Павлова, 46, підписав Звіт про використання теплової енергії по КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради за квітень 2018 року з внесеними до нього недостовірними відомостями щодо обсягів використаної теплової енергії. При цьому, ОСОБА_4 перед підписанням даного звіту не виконав свої службові обов'язки, а саме не перевірив внесені до нього відомості в частині відповідності попередніх показників використаної теплової енергії по лічильнику LOM-III-FAUN №71654780 кінцевим показникам використаної теплової енергії, зазначеним у звіті за березень 2018 року.
Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 12.04.2018 в приміщенні комунального закладу за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Павлова, 46, ОСОБА_4 було підписано акт надання послуг на постачання теплової енергії №9 від 12.04.2018, складений на підставі Звіту про використання теплової енергії по КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради за квітень 2018 року, в який було внесено завищену кількість поставленої теплової енергії, а саме 268,8 Гкал на суму 435 456 грн. та який 12.04.2018 оплачено у повному обсязі Смілянським управлінням Державної казначейської служби України Черкаської області.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків 12.04.2018 КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської сласної ради на виконання Договору від 12.02.2018 №2271-1 безпідставно перераховано ТОВ «Сміла-Тепло-2017», бюджетні кошти в загальній сумі 118 538 гривень, що більше ніж у 248 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим комунальному закладу завдано істотної шкоди на вказану суму.
У цій частині ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, а саме - службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди.
Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності в цій частині обвинувачення на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності, а провадження у справі закрито. У іншій частині обвинувачення судовий розгляд продовжено.
Крім того, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи призначеним на посаду заступника головного лікаря КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради здійснюючи керівництво адміністративно-господарчою діяльністю лікарні, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.12.2018, перебуваючи в приміщенні вказаного комунального закладу за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Павлова, 46, підписав Звіт про використання теплової енергії по КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради за грудень 2018 року з внесеними до нього недостовірними відомостями щодо обсягів використаної теплової енергії. При цьому, ОСОБА_4 перед підписанням даного звіту не виконав свої службові обов'язки, а саме не перевірив внесені до нього відомості в частині правильності арифметичних розрахунків обсягів використаної теплової енергії по лічильникам LOM-III- FAUN №71654780 та LOM-III-FAUN № 71700930.
Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.12.2018 у приміщенні комунального закладу за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Павлова, 46, ОСОБА_4 було підписано акт надання послуг на постачання теплової енергії №37 від 20.12.2018, складений на підставі Звіту про використання теплової енергії по КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради за грудень 2018 року, в який було внесено завищену кількість поставленої теплової енергії, а саме 483,3 Гкал на суму 1 102 677 грн. 95 коп. та який 12.04.2018 оплачено у повному обсязі Смілянським управлінням Державної казначейської служби України Черкаської області.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків 21.12.2018, КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради на виконання Договору від 12.02.2018 №2271-1 та Додаткової угоди №2 від 28.11.2018 безпідставно перераховано ТОВ «Сміла-Тепло-2017», бюджетні кошти в сумі 419 807 грн. 04 коп., що більше ніж у 476 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим комунальному закладу завдано тяжкі наслідки на вказану суму.
У цій частині ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме - службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Згідно з частиною 3 вказаної статті, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до санкції ч.2 ст.367 КК України (у чинній редакції та редакції, та редакції, що була чинною на час події інкримінованого правопорушення) вказане кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України (у редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Частиною другою статті 4 КК України визначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, крім випадків, коли пізніше прийнятий закон поліпшує становище особи (зворотня дія закону про кримінальну відповідальність).
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України (у чинній редакції), віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості.
У даному випадку, із урахуванням приписів ч.2 ст.4 КК України, для цілей визначення виду кримінального правопорушення та застосування диференційованих строків давності, передбачених ч.1 ст.49 КК України, підлягають застосуванню редакція норм закону про кримінальну відповідальність, що мають більш сприятливі наслідки та поліпшують становище особи, а саме чинна редакція ст.12 КК України, оскільки з урахуванням санкції ч.2 ст.367 КК України (у чинній редакції) вказане кримінальне правопорушення наразі відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Згідно з обвинувальним актом, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України - закінчене 21.12.2018 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. За таких обставин строк давності обчислюється заново з моменту події, якою було зумовлене переривання такого строку.
Судом встановлено, що з часу події інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, сплинув строк понад п'ять років.
Обставин, які б зумовлювали переривання та зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , протягом п'яирічного строку давності, зокрема з 21.12.2018, судом не встановлено.
За приписами ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.286 цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Судом обвинуваченому роз'яснено суть обвинувачення за ч.2 ст.367 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнав, підтвердив, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, та наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що закінчення строків давності, відповідно до вимог ст.49 КК України, є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності підлягає до задоволення в повному обсязі.
Розглядаючи зазначене клопотання суд не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, оскільки відповідно до ч.4 ст.286 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а тому суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановлення обставин інкримінованого кримінального правопорушення.
Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №552/5595/18.
У постанові від 25 лютого 2021 року у справі №192/3301/16-к Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
У постанові від 24 травня 2021 року у справі №522/2652/15-к Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду серед іншого зауважив, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст.372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Разом із обвинувальним актом до суду надійшов позов прокурора в інтересах КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 638345,04 грн. Ухвалою суду від 17.11.2021 вказаний позов залишений без руху зі встановленням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
10.01.2022 прокурором подана нова редакція позовної заяви, позов прийнятий до розгляду ухвало суду від 11.01.2022 без виходу до нарадчої кімнати та із занесенням до журналу судового засідання.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Наведене обґрунтовано випливає з положень ч.1 ст.129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 10 серпня 2021 у справі №161/694/20.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.265 Цивільного кодексу України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.
Запобіжний захід до обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.4, 12, 49, 367 КК України, ст. 128, 129, 284, 285, 286, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.07.2019 під №12019250000000204, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов прокурора в інтересах КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 638345,04 грн., залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає реалізації позивачем права на звернення до суду із таким позовом в порядку цивільного судочинства, а час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1