Справа № 523/18590/23
Номер провадження 3/523/8283/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2023 р. м. Одеса
року суддя Суворовського районного суду м. Одеси Позняк В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, за змістом протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до складеного протоколу, 03.10.2023 року о 10.04 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. 7-ма Пересипська в м. Одесі, керував автомобілем марки «BMW 320D», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку в медичному закладі водій відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху".
Відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що у вказаний день та час не керував транспортним засобом а лише знаходився біля нього коли підійшли співробітники поліції, надав посвідчення водія, після чого вони вказали що необхідно пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного спяніння, на що ОСОБА_1 відмовився, так як вважав що не є учасником дорожнього руху.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гудз С.С. надав до суду письмові пояснення, у яких вказав що під час ознайомлення з матеріалами справи, він вважає що протокол з долученими до нього матеріалами не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не містить наявність доказів порушення ним правил дорожнього руху, що були б причиною зупинки, та все це, на думку захисника свідчить про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Аналогічні пояснення адвокат Гудз С.С. надав у судовому засіданні.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, надані у судовому засіданні, якими вони повністю заперечували факт порушення ним правил дорожнього руху, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
- Протокол серії ААД № 535550 від 03.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 320D», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку в медичному закладі водій відмовився, в своїх поясненнях наданих до протоколу ОСОБА_1 не надавав підтвердження того, що він не керував транспортним засобом (а.с.2)
- Відеозапис долучений до матеріалів справи з ПВР №471034,471006 (а.с.3)
Під час дослідження у судовому засіданні відеозапису долученого до матеріалів справи з ПВР №471034,471006 судом було встановлено, що пояснення наданні у судовому засіданні повністю спростовуються долученим відеозаписом, а саме на відеозаписі ОСОБА_1 знаходиться саме за кермом вказаного автомобіля, крім того в розмові з поліцейським вказує що їхав, неодноразово відмовляється на пропозицію поліцейських проїхати до медичної установи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (ПВР 471034), при цьому права та обов'язки та наслідки йому були чітко роз'ясненні (ПВР 471006), все це свідчить про наявну вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. п 2, 4 розділу першого Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп?яніння, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров?я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі-Інструкція від 09 листопада 2015 року №1452/735) підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп?яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість..
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп?яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння.
Досліджені у судовому засіданні відеозаписи містять повну інформацію щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та не викликає будь-яких сумнівів у своїй достовірності, тому наявність двох свідків для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 266 КУаАП не є обов'язковим.
Суд не бере до уваги, доводи ОСОБА_1 що його вмовили відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, так як в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього факту, працівниками поліції було чітко роз'яснено процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначено медична установа де буде проходити огляд та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого було зафіксовано чітку відмову ОСОБА_2 , факту примусу працівників поліції не зафіксовано, всі ці доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності спростовуються сукупністю матеріалів справи у їх взаємозв'язку, а саме дослідженим відеозаписом, протоколом про адміністративне правопорушення за підписом працівників поліції. Крім того є протиріччя між поясненнями ОСОБА_1 наданих під час складання протоколу та наданих у суді, що сприймається судом як спроба уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Твердження ОСОБА_1 , про те, що він не керував транспортним засобом, а лише знаходився біля нього, не знайшли свого підтвердження доказами, дане пояснення суд сприймає як версію, що виникла вже після складання відносно нього протоколу, як самозахист та як спробу уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд не бере до уваги, доводи захисника, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом а лише знаходився біля нього, так як на відеозаписі дослідженому у судовому засіданні, ОСОБА_1 знаходиться за кермом вказаного автомобіля та не тільки не заперечує факт керування а і навпаки підтверджує даний факт, вказавши що «їхали додому», крім того причиною зупинки згідно пояснень працівників поліції, наданих під час оформлення, є відсутність бамперу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням досліджених доказів, суд не приймає до уваги доводи правопорушника та сторони захисту щодо того що до не доведеності факту керування ОСОБА_1 та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Будь-яких доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні ОСОБА_1 та його захисник суду не надав.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів справи відносно ОСОБА_1 дають суду підстави вважати, що докази, долучені до протоколу та досліджені у судовому засіданні, містять фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що докази, надані Управлінням патрульної поліції в Одеській області не спростовані, а докази на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 не надані.
ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5 правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ст.130 КпАП України передбачає притягнення водія до адміністративної відповідальності як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння так і за відмову особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа вважає, що не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, не допускається.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення ст.130 КУпАП та є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При оцінювані наявних за справою доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні.
Постанова судді згідно ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вбачає у діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 535550 від 03.10.2023 року, відеозапису ПВР № 471034, 471006, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника надані у судовому засіданні та письмові пояснення суд встановив, що викладене ІПП у протоколі по суті порушення відповідає фактичним обставинам та підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КпАП України.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.ст. 40-1 та ст. 283 КУпАП та ст.9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн. із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 251, 283, 284 ч.1 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також із стягненням судового збору у розмірі 536,80 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк