Справа № 171/2799/23
Провадження № 3/177/1514/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділення поліції № 8 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучи особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, 09.11.2023 о 12 год. 40 хв., по вул. Б.Хмельницького у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, у порушення п. 2.1 а) ПДР України, керував транспортним засобом мопедом марки Honda Tact, без реєстраційного номеру, що належить ОСОБА_2 , не маючи права керування транспортними засобами.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, не надав.
Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи, мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2.1 а) ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідальність за порушення п. 2.1 а) ПДР України, а саме, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, при цьому, вчиненого повторно протягом року, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 187867 від 09.11.2023 слідує, що в порушення вимог п. 2.1 а) ПДР України, ОСОБА_1 , будучи особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, 09.11.2023 о 12 год. 40 хв., по автодорозі вул. Б.Хмельницького у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом мопедом марки Honda Tact, без реєстраційного номеру, що належить ОСОБА_2 , не маючи права керування транспортними засобами.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП підписано ОСОБА_1 із зазначенням про згоду зі вчиненням правопорушення.
Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, 09.11.2023 о 12:40 год. по вул. Б.Хмельницького у м. Апостолове, згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений мопед Хонда Такт, під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що останній не має посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом. Перевіркою за наявними базами МВС України виявлено, що протягом одного року, а саме, 03.09.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Постановою серії БАА №184134 від 09.11.2023 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до даних ІП НПУ «ГСЦ посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
На підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративних порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, до протоколу надано довідку, що 03.09.2023 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії БАБ №459303 від 03.09.2023, що також підтверджується даними з адмінпрактики бази Армор.
Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про допущення ОСОБА_1 , порушення п. 2.1а) ПДР України, а відтак, доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за ознаками повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , його ухилення від явки до суду, явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Як визначено абз. 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 № 18) - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об'єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.
З матеріалів справи вбачається, що власником транспортного засобу мопедом марки Honda Tact, без реєстраційного номеру, є ОСОБА_2 , відтак, суд дійшов висновку, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 126 ч. 5, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
ПСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: