г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4590/23
Номер провадження 2/213/1812/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/4590/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою та просить суд визнати незаконними дії Відповідача щодо відмови у встановленні індивідуального приладу обліку природного газу в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Відповідача здійснити за свій рахунок встановлення в його квартирі індивідуального газового лічильника.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він 10.08.2023 звернувся до відповідача із заявою про встановлення в його квартирі індивідуального приладу обліку природного газу, але листом від 15.08.2023 відповідачем йому було відмовлено з огляду на те, що він не був стороною по справі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 213/2490/20, в якій рішенням від 12.06.2023 року визнано незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу в буд. АДРЕСА_2 . Вважає, що відповідач порушує його право як споживача природного газу, оскільки відповідно до ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» зобов'язаний за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах побутових споживачів індивідуального газового лічильника. Просив врахувати, що мешканцям будинку, які були позивачами по справі № 213/2490/20, вже встановили індивідуальні газові лічильники, а йому відмовили, незважаючи на те, що в Законі України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» відсутні будь-які норми стосовно встановлення для однієї категорії споживачів індивідуальних газових лічильників, а для іншої категорії - загальнобудинкового приладу обліку газу.
Короткий зміст заперечень відповідача:
Відповідач проти позовних вимог заперечував, в їх задоволенні просив відмовити в повному обсязі. При цьому, щодо вимоги про визнання незаконними дії Відповідача, зазначив, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою про встановлення приладу обліку за адресою АДРЕСА_1 , посилаючись на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12.06.2023 по справі 213/2490/20. Оскільки рішення, що набрали чинності, є обов'язковими та підлягають виконанню на всій території України, Відповідач виконав вказане рішення суду в повному обсязі та встановив кожній стороні по справі індивідуальні газові лічильники. Цим рішенням не було ухвалено встановити ОСОБА_1 індивідуальний газовий лічильник, так як він не є стороною по справі, тому Відповідач не міг встановити йому індивідуальний газовий лічильник відповідно до вказаного судового рішення.
Чинним законодавством передбачено встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року.
Позивач до 01.01.2023 року ні разу не звертався до Відповідача про встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за адресою проживання, якби він звернувся з відповідною заявою, то йому відповідно до чинного законодавства було б встановлено лічильник. Також він не скористався своїм правом встановити індивідуальний приладу обліку природного газу своїм коштом та потім отримати компенсацію відповідно до ст.3 вищевказаного Закону, згідно з якою побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.
Щодо зобов'язання АТ «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі позивача, Відповідач зазначив наступне. Постановою 29.09.2023 № 1771 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Дніпропетровськгаз». Постанова набрала чинності з 01 жовтня 2023 року, із цього дня АТ «Дніпропетровськгаз» не здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною мережею, не являється оператором газорозподільної мережі та не має права встановлювати вузли обліку природного газу.
Процесуальні дії у справі.
18.10.2023 позовна заява надійшла до суду.
23.10.2023 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
15.11.2023 надійшов відзив на позов.
Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним. Позивачу та членам його сім'ї на підставі Договору купівлі-продажу від 06.01.2001 року, зареєстрованому в БТІ 09.01.2021 за № 10604, належить квартира АДРЕСА_3 у вказаному будинку на праві приватної власності. Отже, Позивач є співвласником вказаного багатоквартирного будинку, і споживачем послуг природного газу, які надаються АТ «Дніпропетровськгаз» за цією адресою.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.06.2023 у справі № 213/2490/20 було визнано незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу в будинку АДРЕСА_2 . Рішення суду набрало законної сили 25.07.2023 року.
10 серпня 2023 року Позивач звернувся до АТ «Дніпропетровськгаз» із письмовою заявою про встановлення в його квартирі індивідуального приладу обліку природного газу. В заяві посилався на вищевказане рішення суду.
Відповідач 15.08.2023 у відповіді на заяву Позивач вказав лише про те, що згідно з рішенням суду від 12.06.2023 у справі № 213/2490/20 заявник не був позивачем у справі.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, що пов'язані із захистом прав споживачів, зокрема, які регулюють порядок користування природним газом мешканцями багатоквартирного будинку.
Норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», побутовий споживач природного газу - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Згідно п. 2.1. Типового договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.
Частиною першою статті 2 вищезазначеного Закону (зі змінами, внесеними Законом України № 1338-IX від 05.03.2021, який набрав чинності з 28.03.2021) визначено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2023 року.
Згідно з положеннями частини другої цієї статті, з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Підпунктом «а» п.1 ч.1 статті 6 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані: забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року.
У разі не встановлення населенню у строки, зазначеному у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 гл.4 р.ІХ Кодексу Газорозподільних систем (ГРМ), визначення фактичного об'єму спожитого газу за об'єктом побутових споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі та не забезпечені приладами обліку газу, визначається за нормами споживання. Відповідно до п.10 гл.2 р.Х Кодексу ГРМ, установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Згідно з п.п.5 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку відмови споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
В Кодексі (ГРМ) зазначено, що оператор газорозподільної системи (оператор ГРМ) - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, АТ «Дніпропетровськгаз» є оператором ГРМ.
Відповідно до п. 5.2. Типового договору та п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, порядок комерційного обліку газу по об'єктах побутових споживачів (населення), визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.
У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (ч.2 ст.382 ЦК України); ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».\
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
За змістом пунктів 1, 2 ч.1 ст.21 вказаного Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до пунктів 3, 4, 7 ч.1 вказаної статті Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.
Судова практика, яку використовує суд для спірних правовідносин.
При вирішенні спору суд також керується правовими висновками Верховного Суду.
Так в Постанові від 21.02.2018 по справі № 908/1312/17, Верховний Суд зазначив, що із змісту Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов'язок встановлення відповідним суб'єктом господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників газу для такої категорії споживачів природного газу як населення, саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремими позивачем, та що стаття 6 цього Закону визначає обов'язок газорозподільної організації встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку в багатоквартирному будинку.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 214/2435/17 у постанові від 07.11.2018 дійшла висновку про те, що відмова відповідача (газорозподільної організації) встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечать вимогам законодавства, порушує права позивачів. Волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.
Вищевикладені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у справі № 212/5836/17 від 26.10.2021, та з Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 210/5132/19 від 08.07.2020.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини, в контексті вказаних норм права, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням суду від 12.06.2023 у справі № 213/2490/20, де позивачами були мешканці будинку, в якому проживає Позивач у цій справі, встановлено, що Відповідач не мав права встановлювати на будинку АДРЕСА_2 загальнобудинкового приладу обліку, в том числі і у зв'язку з відсутністю згоди всіх власників квартир цього будинку, тобто його встановлення відбулось з порушенням законодавства і поставило у нерівне становище побутових споживачів цього будинку перед іншими побутовими споживачами багатоквартирних будинків у Дніпропетровській області, в яких Оператором ГРМ встановлені індивідуальні лічильники газу.
Суд не погоджується з запереченнями Відповідача щодо правомірності його дій, оскільки виконавши рішення суду стосовно інших мешканців будинку, він, начебто, не мав підстав для встановлення індивідуального лічильника газу у квартирі, власник якої не був позивачем у тій справі. Суд вважає, що рішення суду у справі № 213/2490/20 стосується будинку в цілому, всіх його мешканців, тобто і Позивача.
Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Порядок забезпечення фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу регламентовано Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», і суд у своєму рішенні встановив порушення відповідачем цього Закону, розглядаючи вимоги мешканців будинку АДРЕСА_2 , о отже, вказане рішення має доказове значення при розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , оскільки він також проживає у цьому будинку, звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених Відповідачем з тих самих підстав, що зазначались Позивачами у справі № 213/2490/20.
Отже, суд вважає, що, відмовляючи Позивачу, відповідач формально послався на відсутність його серед позивачів у справі № 213/2490/20, не обґрунтувавши відмову нормами спеціального законодавства. Тоді як, усталена практика судових рішень, зокрема і вищевказаних рішень Верховного Суду, яка згідно з положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, свідчить про те, що права Позивача, як споживача природного газу, безпідставно порушуються Відповідачем, оскільки відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» Позивач має право на забезпечення індивідуальним безкоштовним газовим лічильником за рахунок відповідача у строк, передбачений цим законом. Тому ці заперечення суд відхиляє і критично ставиться до того, що Позивач до січня 2023 року не звертався до нього із заявою про встановлення індивідуального лічильника, що, начебто, впливає на його встановлення.
За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій Відповідача щодо відмови у встановленні індивідуального приладу обліку природного газу в квартирі позивача.
Вирішуючи спір в частині зобов'язання Відповідача здійснити за свій рахуноквстановлення індивідуального приладу обліку природного газу в квартирі позивача, суд приходить до висновку, що ця вимога також підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідачем доведено, що Постановою від 29.09.2023 № 1771 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зупинено Акціонерному Товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», код ЄДРПОУ 03340920, дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 844, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Вказана постанова набрала чинності з 01 жовтня 2023 року.
Водночас, пунктом 2 цієї постанови зобов'язано Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до 31 грудня 2023 року передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Дніпропетровськгаз» на праві власності, для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» у 2021 - 2023 роках, зокрема: кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю; на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «Дніпропетровськгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).
Позивач, отримавши відзив і ознайомившись із доданою до нього копією Постанови від 29.09.2023 № 1771, вимоги не змінив, клопотання про заміну Відповідача не надав, а Відповідач не надів докази того, що фактично припинив на цей час господарську діяльність з розподілу природного газу. Оскільки право вибору Відповідача належить Позивачу, суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів відповідно до ст.13 ЦПК України, приходить до висновку про можливість задоволення і цієї заявленої Позивачем вимоги.
Отже, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, який звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з Відповідача на користь держави у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» щодо відмови у встановленні індивідуального приладу обліку природного газу в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» судовий збір в дохід держави у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», код ЄДРПОУ 03340920, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2.
Повне судове рішення складено 22.12.2023 року.
Суддя В.В. Попов