ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Справа № 915/1702/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль C.М.,
за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована Компанія “МКФ”, 54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург”,
57286, Миколаївська область, Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Набережна, буд.64,
про грошових коштів у сумі 1460287 грн. за договором підряду від 20.01.2022 №8310T1074,-
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Спеціалізована Компанія “МКФ” пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Сервісний центр “Металург” з вимогами про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 1460287 грн. - основний борг, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “Сервісний центр “Металург” зобов'язань за укладеним з позивачем договором підряду від 20.01.2022 №8310T1074 (далі-договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару, внаслідок чого виник борг.
У позивній заяві також викладено вимогу про стягнення з ТОВ “Сервісний центр “Металург” грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 08.11.2023 відкрито провадження в даній справі і вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.12.2023 об 11 год. 30 хв.
ТОВ “Сервісний центр “Металург” у наданому відзиві від 24.11.2023 визнає позовні вимоги та просить відстрочити виконання рішення строком на шість місяців.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір підряду від 20.02.2022 №8310Т1074, згідно умов якого ТОВ “Сервісний центр “Металург” (замовник, генеральний підрядник) доручає, а ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” (субпідрядник) приймає на себе зобов'язання протягом січня-квітня 2022 року виконати комплекс робіт з технічного обслуговування теплоізоляції при виконання ТО та ремонтів обладнання та трубопроводів на об'єктах (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору).
Прийняття виконаних робіт здійснюється за актом приймання виконаних робіт (п. 4.2 договору).
Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт на підставі рахунку позивача та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму зобов'язань ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” з податку на додану вартість за актом, що підлягає оплаті. У разі відсутності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН вартість робіт сплачується без ПДВ. Повернення ПДВ з заблокованої / не зареєстрованої податкової накладної здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту виникнення права на податковий кредит у генпідрядника (п.п. 3.8.1, 3.8.2 договору).
Субпідрядником виконанні обумовлені зазначеним договором роботи на суму 1489092 грн., а ТОВ “Сервісний центр “Металург” їх прийнято у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за лютий - квітень 2022, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 37-106).
Після підписання актів прийняття виконаних робіт, позивачем на виконання вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (з урахуванням положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) та пунктів 4.11., 6.1.17. договору складено відповідні податкові накладні.
Позивач неодноразово звертався до ТОВ “Сервісний центр “Металург” з вимогою про погашення заборгованості та підписання акту звірки (копії листів №37 від 09.03.2022р., №38 від 10.03.2022р., 40 від 20.03.2022р., №51 від 24.05.2022р., №20 від 27.06.2023р. та №24 від 02.08.2023р.), які залишені без відповіді та задоволення.
За твердженням ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” станом на момент звернення до суду, відповідач не здійснив оплату виконаних робіт у розмірі 1460287 грн., стягнення яких є предметом даного спору.
Чинним законодавством передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст.837 ЦК України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача оплати за виконані роботи в сумі 1460287 грн, на підставі укладеного між сторонами у справі договору, є обґрунтованою і підлягає задоволенню тому, що ТОВ “Сервісний центр “Металург” не виконано зобов'язання за договором щодо оплати позивачу виконаних робіт.
Відповідач позовні вимоги визнав у поданому відзиві, на стадії підготовчого засідання.
Згідно ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси не порушують, а тому позов належить задовольнити.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).
ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” при зверненні в Господарський суд Миколаївської області з позовом у даній справі, оплачено його судовим збором у загальній сумі 21904 грн. 31 коп., згідно платіжної інструкції від 31.10.2023 № 402.
Судом, визнано обґрунтованими вимоги ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” у загальній сумі 1460287 грн., котра, згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір мала бути оплачена судовим збором у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подана, а саме, в сумі 21904 грн. 31 коп.
Проте, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ураховуючи те, що відповідачем у відзиві визнано позов, суд вважає повернути ТОВ “Спеціалізована Компанія “МКФ” з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми сплаченої при поданні позову, тобто 10952 грн. 15 коп. (4751 грн. - 50% ).
Щодо відстрочення виконання рішення суду.
Відповідач у відзиві на позов просив суд в межах ст. 239 ГПК України відстрочити виконання рішення на рік. Позивач заперечив проти відстрочки виконання рішення суду.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Згідно п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення, розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
В той же час, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на абстрактні обставини, а саме: зупинення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками ТОВ “Сервісний центр “Металург”.
Відповідач не наводить жодних конкретних обставин, які унеможливлюють чи істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Натомість, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання підприємством рішення суду у розглядуваній справі. Визнання заборгованості не можуть бути безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду по цій справі.
Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та обумовлюють доцільність і необхідність відстрочення його виконання.
Керуючись ст.ст. 129,130, 185, 191, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована Компанія “МКФ” задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (57286, Миколаївська область, Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Набережна, буд.64, ідентифікаційний код 42976670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована Компанія “МКФ” (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1, ідентифікаційний код 37104825) грошові кошти в сумі 1460287 грн., а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 10952 грн. 15 коп.
3. Повернути товариству з обмеженою “Спеціалізована Компанія “МКФ” (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1, ідентифікаційний код 37104825) з Державного бюджету 50% судового збору в сумі 10952 грн. 15 коп., оплаченого за платіжною інструкцією від 31.10.2023 № 402.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України, рішення підписано 18.12.2023 року.
Суддя C.М. Коваль.