"18" грудня 2023 р. Справа № 363/5366/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
18 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Воронюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою Керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Столичного округу та Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2023 року керівник Вишгородської окружної прокуратури звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області шкоду, завдану злочином внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища та незаконної порубки лісу, у розмірі 112820, 35 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року у справі №363/649/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 246 КК України, а саме у незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки. Розмір збитку (шкоди) завданого внаслідок незаконної порубки лісу також підтверджується долученими до матеріалів справи №363/649/23 документами, зокрема зведеною відомістю матеріальної оцінки незаконної рубки дерев по Овдієвонивському лісництву, матеріально-грошовою оцінкою лісосіки та розрахунком розміру шкоди, здійсненому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008. Вирок Вишгородського районного суду від 17 липня
2023 року у справі 363/649/23 набрав законної сили 17 серпня 2023 року. Водночас, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, дотепер не вирішено.
Після виконання вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 12:00 7 листопада 2023 року, про що учасників провадження повідомлено у встановленому законом порядку.
У призначене судове засідання учасники провадження не з'явились, при цьому
4 жовтня 2023 року на електронну адресу суду, а 10 жовтня 2023 року - засобами поштового зв'язку, до суду надійшло клопотання, за підписом селищного голови Димерської селищної ради В.Підкруганного, про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що Димерська селищна рада вважає позовні вимоги Керівника Вишгородської окружної прокуратури обґрунтованими, а тому підтримує їх в повному обсязі.
У зв'язку із неявкою у судове засідання учасників справи, зокрема відсутністю у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про день час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 15:30 18 грудня 2023 року, про що повідомлено учасників провадження та на офіційному веб-сайті Вишгородського районного суду Київської області розміщено «Оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду на 18 грудня 2023 року».
У призначене судове засідання учасники провадження не з'явилися, при цьому від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Представник Державної екологічної інспекції Столичного округу, будучи завчасно та належним чином повідомленим про день час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив, із заявами та/або клопотаннями до суду не звертався.
Як вбачається з матеріалів справи, конверт із судової повісткою, копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, надісланий відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, повернувся на адресу суду без вручення з причин «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує клопотання прокурора та представника Димерської селищної ради про розгляд справи без їх участі, вжиті судом засоби для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи, а також те, що відповідно до частини одинадцятої
статті 128 ЦПК України, відповідач, з опублікуванням оголошення про його виклик, вважається повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої
статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частин третьої, сьомої статті 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року у справі №363/649/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 246 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк
5 (п'ять) років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж 3 (трьох) років іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього, відповідно до статтею 76 КК України обов'язки (а.с. 9-15).
Як встановлено вказаним вироком суду, 05 січня 2023 року близько 12:00, ОСОБА_1 , діючи з корисливою метою та маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку лісу, прибув на територію лісового масиву, а саме квартал 365 виділу 9 Овдієвонивського лісництва, який розташований в адміністративних межах Вишгородського району, Київської області, що перебуває на балансі Державного підприємства «Дніпровсько-Терерівське лісомисливське господарство» Київського обласного управління лісового та мисливського господарства і відноситься до земель державного лісового фонду України. В цей час ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, за допомогою бензопили марки «Дніпро-М» БП-4500-1 помаранчевого кольору, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, маючи прямий умисел направлений на незаконну порубку дерев, на території лісового масиву у кварталі 365 виділу 9 Овдієвонивського лісництва, який розташований в адміністративних межах Вишгородського району, Київської області, самовільно, шляхом спилювання, провів незаконну порубку до ступеня припинення росту наступних дерев породи «Сосна звичайна» діаметром у корі біля шийки кореня 20 см., 24 см., 24 см., 40 см., 37 см., 31 см., 58 см.,
23 см., 32 см., 30 см. та дерев породи «Дуб звичайний» діаметром у корі біля шийки кореня 28 см., 30 см., 34 см., 56 см. В ході вказаної порубки відповідних дерев незаконна діяльність ОСОБА_1 була виявлена та припинена лісничим Овдієвонивського лісництва. Тим самим, ОСОБА_1 , в порушення вимог статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, статей 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисник лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №733 від 16.05.2007, постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, здійснив незаконну порубку дерев у кварталі 365 виділу 9 Овдієвонивського лісництва, який розташований в адміністративних межах Вишгородського району, Київської області, що перебуває на балансі Державного підприємства «Дніпровсько-Терерівське лісомисливське господарство» Київського обласного управління лісового та мисливського господарства і відноситься до земель державного лісового фонду України, у зв'язку з чим відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки навколишньому природному середовищу на загальну суму 112 820 (сто дванадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 35 коп.
Як зазначено у вироку Вишгородського районного суду Київської області, у судовому засіданні під час роз'яснення суті обвинувачення обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суд, що суть обвинувачення йому зрозуміла, провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення безумовно, беззастережно та беззаперечно визнає у повному обсязі, щиро кається, підтверджує обставини та факти, викладені в обвинувальному акті, будь-якого тиску чи примусу під час досудового розслідування та судового провадження на нього не здійснювалося, від надання показань не відмовляється.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2023 набрав законної сили 17 серпня 2023 року.
Цивільний позов про відшкодування завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев в рамках досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не пред'являвся.
Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач вчинив кримінальне
правопорушення - незаконну порубку дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, згідно розрахунку розміру шкоди, завданої незаконною рубкою деревини до ступеня припинення росту здійсненої в кварталі 365 виділу 9 Овідієвонивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, здійсненого відповідно до Постанови КМУ №665 від 23.07.2008, розмір заподіяної шкоди - 112820, 35 грн (а.с.19).
31 серпня 2023 року Вишгородська окружна прокуратура в особі керівника - М.Василенко, звернулась до Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції столичного округу з метою отримання інформації про вжиття заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих державі внаслідок незаконної порубки лісу на загальну суму 112820, 35 грн. або повідомити про неможливість звернення до суду з вказаних питань з метою вжиття заходів представницького характеру прокуратурою в інтересах держави (а.с 24-31).
18 вересня 2023 року селищним головою Димерської селищної ради - В.Підкруганним було надано відповідь на лист Вишгородської окружної прокуратури, зазначивши, що Димерською селищною радою не вживались заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 112820, 35 грн., завданих державі внаслідок незаконної порубки лісу, через відсутність в бюджеті територіальної громади видатків на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви, у зв'язку з чим Димерська селищна рада просила Вишгородську окружну прокуратуру звернутись до суду з відповідною позовною заявою (а.с. 32).
Листом від 25 вересня 2023 року керівником Вишгородської оружної прокуратури М.Василенко у відповідності до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» було повідомлено Державну екологічну інспекцію Столичного округу та Димерську селищну раду про звернення до Вишгородського районного суду Київської області (а.с. 33, 34).
Відповідно до статті 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.
Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.
Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Статтею 3 ЛК України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи розчищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Згідно із пунктом 3 вказаного Порядку, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Відповідно до статей 105,107 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визнаних законом України.
Особи, винні у заподіянні збитків лісовому господарству, в т.ч. і незаконною рубкою лісу, несуть відповідальність у розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно із статтею 13 Конституції України, статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
Оскільки вироком Вишгородського районного суду Київської області відповідача визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що на нього слід покласти цивільну відповідальність по відшкодуванню майнової шкоди в розмірі 112820, 35 грн, яку він завдав своїми неправомірними діями.
Шкода, завдана внаслідок незаконної порубки дерев у лісах, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди, а саме Димерській територіальній громаді Київської області.
У добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.
Оскільки судом встановлено, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища та відповідач, незалежно від притягнення його до кримінальної відповідальності, зобов'язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду у розмірі 112820, 35 грн, суд дійшов висновку, що прокурором доведені позовні вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач у справах про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок кримінального правопорушення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі
2684 гривні.
Керуючись статтями 22, 1166 ЦК України, статтями 1, 3, 9, 105, 107 ЛК України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов Керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Столичного округу та Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області шкоду, завдану злочином внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища та незаконної порубки лісу, у розмірі 112820 (сто дванадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 25 грудня 2023 року.
Позивач: Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області, ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури 02909996, адреса: 07301, Київська область,
м. Вишгород, вул. Кургузова, 13;
Державна екологічна інспекція Столичного округу, код ЄДРПОУ 42163667, адреса: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1;
Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359488, адреса: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Соборна, 19;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.П.Лукач