18.12.2023 Справа № 363/5875/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Воронюк А.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
17 жовтня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання дитини з 1/4 до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04 липня 2013 року Вишгородським районним суду Київської області було ухвалено рішення стягнути щомісячно з нього, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.05.2013 до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні за АСВП: 38761939. Крім цього, на підставі судового наказу, виданого Новотроїцьким районним судом Херсонської області від 01.02.2018, відкрито виконавче провадження АСВП 56028810 про стягнення з позивача аліментів на утримання іншої неповнолітньої дитини в розмірі
заробітку від доходу і платника. Позивач, не заперечуючи обов'язку сплачувати аліменти та виконувати свій батьківський обов'язок, вказує, що з нього стягуються аліменти по двох виконавчих провадженнях у розмірі 2/4 від доходу. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів, позивач отримував мінімальну заробітну плату, або взагалі не працював та не отримував доходу, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів, яку він має намір сплати, проте через стягнення з нього аліментів у такому розмірі ставить його у скрутне матеріальне становище. Також позивач зазначає, що на даний час він безробітній, отримую тільки соціальну допомогу по догляду за дитиною за інвалідністю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від нового шлюбу, яка потребує догляду, а також утримує свою дружину, яка наразі не працює так як перебуває в декретній відпустці, та дитину дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , яка проживає з ними.
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду на 11:30 18 грудня 2023 року.
У призначене судове засідання з'явилися сторони.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач заперечувала проти задоволення позову, зазначивши про його необґрунтованість та безпідставність, посилаючись на відсутність будь-якої матеріальної допомоги від позивача їх спільній дитині, в тому числа не виконання ним рішення суду про стягнення аліментів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.
Законом передбачено, що суд який розглядає справу, може самостійно при здійсненні судочинства використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З урахуванням зазначеного, під час ухвалення судом рішення у цій справі, судом досліджено судові рішення, на які посилається позивач, а саме у справі №363/1682/13 та №662/186/18.
Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року у цивільній справі №363/1682/13 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягувато щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судовим наказом №662/186/18 від 02 лютого 2018 року, виданим Новотроїцьким районним судом Херсонської області за заявою ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, з урахуванням ухвали цього самого суду від 23 лютого 2018 року про виправлення описки у судовому наказі, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНП НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду 01.02.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно долучених позивачем роздруківок, з результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП, які було перевірено судом у відкритому доступі, та згідно довідок-розрахунків заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 8-11), у Вишгородському відділі ДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ), перебувають два виконавчі провадження, а саме:
ВП №38761939 з виконання виконавчого листа №363/1682/13-ц, виданого 04 липня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 аліментів на утримання доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 травня 2013 року і до повноліття дитини;
ВП №56028810 згідно судового наказу №662/186/18 від 01 березня 2018 року Новотроїцького районного суду Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду 01.02.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
У вказаних виконавчих провадженнях за боржником ОСОБА_1 (позивач) рахується заборгованість.
Так, як убачається із відомостей про доходи за звітні 2014, 2015, 2017, 2018, 2020-2023 роки (а.с. 5-7), та про це зазначає позивач, він офіційно не працює та не має постійного доходу. Водночас позивач зазначив, що працює не офіційно та має можливість утримувати свою нинішню сім'ю та доньку дружини від попереднього шлюбу, заборонивши їй звертатися до батька доньки про стягнення аліментів.
Так, згідно свідоцтва про шлюб, позивач ОСОБА_1 з 03 березня 2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про народження позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_14 є батьками доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною з інвалідністю і відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є законним представником (опікуном) дитини та отримує державну соціальну допомогу з 24 січня
2023 до 11 жовтня 2038 року у розмірі 2601,10 грн (а.с. 13-15). Дружина позивача перебуває у декретній відпустці по досягненню дитиною трьох років, а також на її утриманні перебуває неповнолітня донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6
(а.с. 16-18). При цьому батьком дитини є ОСОБА_15 .
Пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів зазначав, що на підставі двох судових рішень з нього стягуються аліменти у розмірі по частині від його доходів на кожну із двох дітей від попередніх шлюбів, нині у нього змінилося сімейне становище та на його утриманні перебуває третя дитина з інвалідністю, а також дружина, яка перебуває у декретній відпустці, та її донька від попереднього шлюбу.
Так, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За змістом статей 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини п'ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином законодавець за аналогічними правовідносинами визначив в якості розміру аліментів на трьох і більше дітей - 1/2 частину заробітку платника аліментів.
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення. Виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналізуючи вказані вище правові норми та правові висновки Верховного Суду вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
З матеріалів справи та з пояснень сторін у судовому засіданні судом встановлено, що після ухвалення Вишгородським районним судом Київської області від 19 червня 2013 року про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у розмірі частки від доходів боржника на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02 лютого 2018 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_9 аліменти у розмірі частки від доходів боржника на утримання доньки ОСОБА_10 , нині сімейний стан позивача змінився та на його утриманні перебуває третя дитина та дружина. При цьому, суд відхиляє доводи позивача про перебування на його утримання доньки нинішньої дружини від попереднього шлюбу, враховуючи наявність у неї батька, який, у свою чергу також зобов'язаний утримувати дититу.
Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Судом встановлено, що у провадженні Вишгородського відділі ДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) перебувають два виконавчі провадження про стягнення з позивача аліментів на двох дітей, а саме, на користь ОСОБА_11 на утримання доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 травня 2013 року і до повноліття дитини, а також на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду 01.02.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
При цьому, враховуючи, що у позивача змінився сімейний стан, зокрема - народила третя дитина, офіційно він не працевлаштований, оскільки є опікуном дитини з інвалідністю, а також, беручи до уваги, що права всіх дітей позивача є рівними, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру аліментів присуджених з позивача рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року, як про те заявлено позивачем та не вирішуючи питання щодо зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 за судовим наказом №662/186/18 від 02 лютого 2018 року, виданим Новотроїцьким районним судом Херсонської області, оскільки такі вимоги не заявлялися позивачем та дане питання не входить до предмета цього позову.
Щодо розміру зменшення частики аліментів, суд враховує, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі 2833,00 грн.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, враховуючи що законодавством передбачене стягнення аліментів у розмірі на трьох і більше дітей у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів в порядку наказного провадження, виходячи із аналогії закону, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, що права всіх дітей позивача є рівними, суд дійшов висновку, що розмір аліментів необхідно визначити в розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню, в той час як визначений розмір аліментів позивачем - 1/8 частина доходу, не відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Суд зауважує, що учасники справи не позбавленні права до повноліття дитини звернутись до суду в порядку статті 192 СК України на зменшення або збільшення розміру аліментів за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо аргументів відповідача про невиконання позивачем рішення суду про стягнення аліментів та відсутність будь-якої допомоги позивача дитині, слід зазначити, що вона не позбавлена права звернутися до суду з позовом щодо захисту прошеного права у спосіб, встановлений законом.
Керуючись статтями 5, 141, 180-183, 192 СК України, статтями 2, 12, 13, 19, 76-89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року у справі № 363/1682/13-ц, з частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 25 грудня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_3 .
Суддя О.П. Лукач