21.12.2023 Справа № 363/6570/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Воронюк А.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Боярової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
20 листопада 2023 року до Вишгородського районного суду Київської надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем, що зареєстрований 08 квітня 1986 року Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області, актовий запис №5. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
В обґрунтування позовної заяви, зазначено, що 08 квітня 1986 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області, актовий запис №5. Від шлюбу мають двох синів, які є повнолітніми. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, відповідач зловживає спиртними напоями, у нетверезому стані влаштовує сварки та бійки, переважна більшість сварок відбувається через безпідставні ревнощі відповідача. Тривалий час шлюбно-сімейні відносини з відповідачем не підтримують, спільного господарства не ведуть, у кожного свій бюджет. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем є неможливим та суперечитиме її інтересам.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
20 листопада 2023 року, для розгляду зазначеного позову визначено головуючого суддю Лукач О.П.
Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 22 листопада 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження. Розгляд справи призначено на 13:45 21 грудня 2023 року, про що повідомлено сторін.
У призначене судове засідання з'явились позивач та представник відповідача.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на задоволенні позову, посилаючись на протиправну поведінку відповідача щодо неї, надавши суду терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Вважає неможливим збереження шлюбно-сімейних відносин з відповідачем, який протягом тривалого часу не зважає на її зауваження та прохання змінити спосіб життя та ставлення до неї.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, зазначивши про позитивні зміни у поведінці відповідача на краще. Просила суд надати час сторонам для примирення.
Позивач категорично заперечувала про клопотання представника відповідача та надання строку для примирення з відповідачем.
Заслухавши у цій частині доводи представника відповідача та аргументи позивача, яка не бажає примирення з відповідачем, суд враховуючи, що надання строку для примирення є правом суду, а зазначені представником відповідача обставини не є тому підставою з урахуванням позиції позивача, тому суд не вважав за необхідне призначати подружжю строк для примирення, про що постановлено ухвалу суду, яку внесено до протоколу судового засідання.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, їх доводи та аргументи щодо розірвання шлюбу, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 з 08 квітня 1986 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області, актовий запис №5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
Малолітніх та/або неповнолітніх дітей у подружжя немає.
Як зазначає позивач, сімейні та шлюбні стосунки з відповідачем припинено, спільного господарства не ведуть, у кожного свій бюджет, тобто, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, внаслідок протиправної поведінки відповідача, який зловживаючи спиртними напоями вчиняє сварки у сім'ї, погрожує позивачу. На підтвердження такої поведінки відповідача, позивачем надано суду терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 19 листопада 2023 року, у зв'язку із скоєнням домашнього насильства за місцем проживання ОСОБА_5 щодо дружини ОСОБА_1 .
Наявність такого припису не запарується представником відповідача, при цьому перед судом не доведено про наявність позитивних змін у поведінці відповідача стосовно позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а відповідачем це не заперечується.
Позивач скористалась наданим правом та звернулась до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно із статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам позивача. За бажанням позивача, залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Як зазначила позивач у судовому засіданні, судові витрати вона залишає за собою.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 08 квітня 1989 року Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області, актовий запис №5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 25 грудня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання:
АДРЕСА_1 .
Суддя О.П. Лукач