справа № 361/9501/23
провадження № 3/361/4441/23
22.12.2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №274594 від 19.10.2023р., ОСОБА_1 , 17.09.2023 року о 12 год. 35 хв. за адресою: Київська область. М. Бровари, вул. С. Москалука, керуючи транспортним засобом «Пежо», держномер НОМЕР_1 . Під час виїзду з стоянки не виконав вимогу знаку «Дати дорогу», не був уважним, а саме не надав перемогу в русі автомобілю «Фольцваген LT» AA3906IT в наслідок чого, автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.2.3б, 10.2, 2.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив суду, що виїжджаючи на головну дорогу переконався у відсутності транспорту що рухається з лівої сторони, а коли замітив авто «Фольцваген LT» зліва від себе, зупинився. ДТП сталося коли авто під його керуванням фактично стояло.
Суддя заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 1.10 ПДР України, «дати дорогу» - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Пункт 2.3б ПДР України вказує, що бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 10.2 ПДР України передбачає, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
З матеріалів справи беззаперечно вбачається, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , доданими до матеріалів справи.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підлягає покаранню передбаченому санкцією вказаної статті.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.
Суд враховує, що ОСОБА_1 в момент вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп'яніння не перебував, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.
Тому суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, і таке покарання буде справедливим і достатнім.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдест) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 536, 80 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.
Суддя Є.І. Мохов