КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року справа № 320/29890/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) із позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП №72481314 від 09.08.20923 старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови від 20.07.2022 №2АВ 00678855 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що станом на 20.07.2022 вона користувалась автомобілем VOLKSVAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був проданий 13.01.2023 та станом на час зняття з обліку зазначеного транспортного засобу відомості щодо не сплати штрафу були відсутні.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідач при винесенні постанови про відкриття провадження про примусове виконання постанови від 20.07.2022 №2АВ 00678855 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та протиправно прийняв останню до виконання на підставі виконавчого документа пред'явленого до виконання із пропуском строку, встановленого законом.
При цьому, позивач наполягає на тому, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови. Відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Витребувано докази від сторін.
13.09.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Представник відповідача посилається на пункт 10-2 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 26.03.2022, у відповідності до якого, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням наведеного, на переконання представника відповідача, при винесенні ним спірної постанови він діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Водночас, представником відповідача надано до суду копію матеріалів виконавчого провадження ВП №72481314.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108.646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, адреса електронної пошти: public@patrol.police.gov.ua).
Також вказаною ухвалою витребувано від третьої особи докази надсилання та вручення ОСОБА_1 постанови Департаменту патрульної поліції серії 2 АВ №00678855 від 20.07.2022 та отримання останньою вказаної постанови.
14.11.2023 представником третьої особи подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2023. Письмових пояснень по суті позовних вимог представником третьої особи до суду не надано.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Департаментом патрульної поліції винесено постанову серія 2АВ №00678855 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію/місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20.07.2022 (далі - Постанова серія 2АВ №00678855 від 20.07.2022).
Вказаною Постановою, на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративній правопорушення притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Постанова від 20.07.2022 набрала законної сили 07.09.2022, про що вказано у тексті Постанови.
На підставі Постанови та заяви третьої особи про примусове виконання рішення від 28.07.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2023 ВП №72481314 про примусове виконання постанови від 20.07.2022 №2АВ 00678855 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду із даним адміністративним позовом, з метою захисту та відновлення своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та зазначає про наступне.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому .порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
У той же час, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами, строк пред'явлення яких становить 3 місяці, який обчислюється з наступного дня після набрання ними законної сили.
Звідси слідує, що Постанова серія 2АВ №00678855 від 20.07.2022 є виконавчим документом, та враховуючи дату набрання законної сили - 07.09.2022, строк її пред'явлення до примусового виконання розпочинається з 08.09.2022 та закінчується 07.12.2022, що безпосередньо і вказано в останній.
Натомість, заява третьої особи №10633/41/47-2023 від 28.07.2023 щодо примусового виконання Постанови серія 2АВ №00678855 від 20.07.2022 надійшла державному виконавцю на виконання 09.08.2023 за вхідним номером №31447 в електронному вигляді.
Тобто, окреслена заява подана стягувачем після спливу 8 місяців та 2 днів з дня закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а саме - 07.12.2022.
Між тим, судом встановлено, що Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-IX (далі - Закон № 2129-IX) постановлено, розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнити пунктом 10-2 такого змісту:
« 10-2. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
громадяни Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця».
Закон № 2129-IX набрав чинності 26.03.2022.
У той же час, пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, з урахуванням Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX, який набув чинності 06.05.2023 викладено, зокрема в редакції, яка передбачає, що положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Аналізуючи вказані обставини суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи спірну постанову 09.08.2023, застосував положення пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, у редакції Закону № 2129-IX, однак не врахував, що Законом № 3048-IX, який набув чинності 06.05.2023, внесено зміни до зазначеної норми.
Суд відмічає, що з дня набрання чинності Законом № 3048-IX (06.05.2023) до дня надходження до державного виконавця для примусового виконання Постанови серія 2АВ №00678855 від 20.07.2022 (09.08.2023) минуло 3 місця і 3 дні.
Наведене, у свою чергу, на переконання суду, свідчить про пропуск третьою особою строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що має своїм наслідком відсутність правових підстав для винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про не відповідність спірного рішення, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак адміністративний позов є таким, що підлягає до задоволення.
Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2023 ВП №72481314.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02000, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 10, код ЄДРПОУ 34967593) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.12.2023.
Суддя Кушнова А.О.