КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
22 грудня 2023 року м. Київ № 320/21036/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 позовну заяву залишено бер руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами.
Дослідивши вказані документи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад" в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Так, спірним наказом було внесено зміни до Додатку 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад та, зокрема, визначено період участі позивача у бойових діях з 24.02.2022 по 28.02.2022.
В свою чергу, у Додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад (в первинній редакції) був визначений такий період участі позивача у бойових діях: з 24.02.2022 по 28.02.2022; з 01.03.2022 по 31.03.2022; з 01.04.2022 по 30.04.2022.
У позовній заяві позивач зазначив, що про існування спірного наказу йому стало відомо з відповіді відповідача на адвокатський запит від 22.02.2023 №234.
Проте, суд не приймає до уваги такі посилання позивача, з огляду на таке.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на місяць на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період служби з 24.02.2022 по 30.04.2022. Однак позивач отримав меншу суму.
Крім того, позивач зазначив, що він має право на отримання додаткової винагороди за період служби з 04.05.2022 по 10.08.2022 у розмірі 100000,00 грн. пропорційно часу участі у бойових діях.
Вказані пояснення позивача виключають його посилання на те, що він дізнався про існування спірного наказу з відповіді відповідача на адвокатський запит від 22.02.2023 №234, оскільки позивач, отримуючи щомісяця грошове забезпечення, не міг не знати про факт виплати йому грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж належний до виплати, у тому числі суми додаткової винагороди за період його участі у бойових діях, та відповідно, про зменшення періоду його участі у зоні бойових дій на підставі спірного наказу.
Крім того, суд зауважує, що у позовній заяві позивач підтвердив, що він з 27.02.2015 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та не вибував з її складу протягом дії воєнного стану.
Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою до суду 05.05.2023, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовною заявою, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
3. У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Дудін С.О.