Справа №442/8073/23
пр № 2-о/464/231/23
УХВАЛА
18 грудня 2023 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні,
ВСТАНОВИВ:
заявник ОСОБА_1 звернувся у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області із заявою, в якій просить встановити факт перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні заявника.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду у Львівській області від 13.11.2023 вказану справу передано за підсудністю на розгляд Сихівському районному суду м.Львова.
Заявник ОСОБА_1 вказує, що між ним та ОСОБА_2 27.06.2013 зареєстровано шлюб. Під час шлюбу в них народилось двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, разом з ними проживає неповнолітній син ОСОБА_2 від попереднього шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник зазначає, що встановлення факту перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_6 на його утриманні необхідне для отримання соціальних пільг та виплат, передбачених Податковим кодексом України, Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оглянувши матеріали заяви, приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із подальшим вирішенням спору про право.
Окрім цього, саме по собі встановлення судом факту утримання неповнолітньої дитини батьком не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, відповідно від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 у справі № 320/948/18; 08 грудня 2021 року у справі № 464/6696/20 (провадження № 61-13755св21 ).
З огляду на зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник прагне встановити у суді факт для отримання у майбутньому соціальних пільг та гарантій. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що в силу пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Проте, жодних доказів того, що будь-яка заінтересована особа порушує, не визнає чи оспорює права заявника, таким не надано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби належать до юрисдикції адміністративних судів.
Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. У свою чергу, рішення таких органів може бути оскаржене до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства. За наявності достатніх правових підстав, суд може визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.
Враховуючи те, що дана заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст.186,259-261,293,315,353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК