Справа № 522/19683/23
Провадження по справі № 3/522/12070/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 536238 від 17.09.2023 року вбачається, що 17.09.2023 року о 20 год. 21 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Привозна, 19 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Згідно висновку лікаря КНП «ОМР ЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 536238 від 17.09.2023 року, ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим на думку ІПП в Одеській області, який склав протокол, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутністю у зв'язку із зайнятістю на роботі.
21.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають обставинам справи.
Свої доводи мотивував тим, що 17.09.2023 року близько 20 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Привозна, 19, його наздогнали працівники поліції та зупинили. Повідомили, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Drager або проїхати до медичного закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, оскільки не вживав алкогольні напої.В медичному закладі лікарем був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager, однак із результатами Драгеру його не ознайомили та в матеріалах справи відсутній чек-драгер із результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також для встановлення стану алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 було запропоновано здати аналіз сечі, але, через фізіологічні труднощі ОСОБА_1 не зміг надати сечу на дослідження, незважаючи на те, що намагався це зробити, з цією метою пив воду, відкривав кран пускаючи воду, він неодноразово повторював, що хоче зробити те, що йому пропонують, але не може, декілька разів заходив у спеціальне приміщення для здачі сечі, однак через фізіологічні труднощі не зміг здати сечу для дослідження.
В порушення вимог пунктів 12, 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 не відбиралися для дослідження біологічного середовища інші види біологічного матеріалу, тобто йому не було надано можливості пройти медичний огляд, на виявлення стану сп?яніння, як того вимагає Інструкція, що не може свідчити про відмову від проходження медичного огляду на стан сп?яніння в закладі охорони здоров?я в передбаченому законом порядку, про що згідно даних з відеозапису був складений Акт.
З висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 002145 від 17.09.2023 року ОСОБА_1 не погодився, оскільки під час огляду належним чином не був оглянутий. Результати огляду за допомогою газоаналізатору Драгер в матеріалах справи відсутні, інші аналізи він не здавав, тому вважає, що висновок не є дійсним, в результаті чого в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис події, напрацьований ІПП в Одеській області на боді-камери, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З метою встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння у п. 2.5 ПДР України зазначається, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення вищезазначених вимог ПДР України ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення містить діяння, яке, зокрема, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. На додаток до цього склад зазначеного адміністративного правопорушення передбачає наявність спеціального суб'єкта - особи, яка керує транспортним засобом. Тобто, керування транспортним засобом здійснюється особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому у п. 27 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 зазначається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Враховуючи вищезазначені вимоги повного та всебічного дослідження обставин, фактів вчинення адміністративного правопорушення, суд доходить висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повинні містити належні, допустимі, достовірні та достатні докази факту керування особою транспортним засобом, тобто виконання нею функцій водія під час руху такого засобу. Такий факт встановлюється на основі будь-яких відомостей, які відповідно до чинного законодавства можуть вважатися доказами.
Одночасно з цим відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується особа, яка здійснює керування транспортним засобом і перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Тобто поруч з керуванням транспортним засобом повинен бути доведений факт, що особа, яка керувала транспортним засобом, перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначається у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17.12.2008 № 1103 (далі по тексту - Порядок № 1103).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, можливо лише за умови, якщо судом під час судового розгляду на основі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів буде встановлено, що особа, яка здійснювала керування транспортним засобом, перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В клопотанні про закриття провадження у справі особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не заперечував щодо факту керування транспортним засобом. Пояснив, що керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Привозна, 19, його наздогнали працівники поліції та зупинили.
При дослідженні у судовому засіданні відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області, судом підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 зазначеним у протоколі транспортним засобом є безспірним, безумовним, підтверджується як самими ОСОБА_1 , так і наявними матеріалами справи. У зв'язку з цим суд вважає факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом доведеним.
Щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У свою чергу у п. 3 цього ж розділу цієї ж Інструкції зазначається, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) та лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Конкретний порядок проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу визначається у Розділі ІІ Інструкції № 1452/735.
Таким чином суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено конкретний порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння, що у свою чергу передбачає конкретний алгоритм дій працівників поліції у разі встановлення наявності у водія транспортного засобу передбачених чинним законодавством ознак сп'яніння. Вказаний алгоритм передбачає першочергове проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу, а вже у разі незгоди особи на проходження такого огляду чи висловлення нею заперечень щодо результатів проведеного на місці зупинки автомобіля огляду, то огляд на стан сп'яніння проводиться у спеціальному медичному закладі, направлення та доставлення до якого водія забезпечується працівниками поліції.
Так, у п. 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 встановлюється, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Судом вставнолено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager на місці зупинки та погодився проїхати до медичного закладу охорони здоров'я.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (пункти 12-13 розділу ІІІ Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 15 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до положень пункту 22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області, вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі був проведений за допомогою пристою для проходження огляду, запропонованого лікарем, однак результатів вказаного огляду не надано та в матеріалах справи відсутній чек-драгер із результатами проходження даного огляду, тому суд не може взяти до уваги результати даного приладу.
Суд звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та у висновку медичного огляду лікаря КНП «ОМР ЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 002145 від 17.09.2023 року не зазначено розмір проміле алкоголю в крові, виявленого у ОСОБА_2 , що не дає змоги визначити чи дійсно останнім було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП «ООМЦПЗ» ООР на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 9 листопада 2015 року №1452/735, зокрема, з порушенням розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому відповідно до приписів пункту 22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
З аналізу вищевикладених положень законодавства суд робить висновок, що у разі встановлення працівниками поліції наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп'яніння, то такий водій направляється та доставляється працівниками поліції до спеціального медичного закладу, якому надано право проводити огляд водіїв на стан алкогольного сп'яніння. У медичному закладі огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться лікарем-фельдшером, що пройшов спеціальне тематичне удосконалення.
За результатами дослідження матеріалів справи та перегляду відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області, судом встановлено, що всупереч вимогам Інструкції № 1452/735 від 09.1.2015 року:
1) Відповідно до вказаної Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак з відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області неможливо встановити, яким саме пристоєм проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та які результати цього огляду;
2) В медичному закладі охорони здоров'я КНП «ООМ ЦПЗ» ООР ОСОБА_1 частково пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано надати зразки біологічного середовища лише у виді сечі, хоча законодавство прямо передбачає можливість взяття інших зразків біологічного середовища, зокрема, на крайній випадок, передбачено можливість взяття крові.
3) ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що через фізіологічні причини не може здати аналіз сечі, однак замість взяття інших зразків біологічного середовища, дії ОСОБА_1 щодо ненадання сечі, кваліфікувалися лікарем як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
4) Лабораторне дослідження, яке є обов'язковим при проведенні огляду на стан сп'яніння, у випадку ОСОБА_1 не проводилося, заключний діагноз був зроблений лікарем лише на підставі попереднього огляду, що також свідчить про порушення встановленого законодавством порядку;
5) Не зважаючи на те, що, на переконання лікаря, ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду, висновок, за відсутності для того клінічних та медичних підстав, складений за фактом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
На переконання суду неможливість надання особою водія зразків біологічного середовища, що передбачені п. 12 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, коли останній висловив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, не може бути кваліфіковано як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та як перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки чинне законодавство передбачає альтернативність видів зразків біологічного середовища, які можуть бути взяті для проведення лабораторного дослідження, а також можливість відібрання зразків крові особи водія на випадок, коли інші зразки біологічного середовища неможливо відібрати.
Таким чином, неможливість особи водія надати конкретний зразок біологічного середовища для лабораторного дослідження, який не є єдиним та виключним предметом такого дослідження, не може кваліфікуватися як ухилення від проходження огляду, а відповідно як відмова від проходження такого огляду. У зазначеному випадку працівники спеціального медичного закладу, на яких поширюються вимоги щодо порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбачені Інструкцією № 1452/735, зобов'язані виконати зазначені вимоги та провести лабораторне дослідження на основі інших зразків біологічного середовища. Лише у випадку неможливості відібрання всіх передбачених законодавством зразків біологічного середовища з урахуванням супутньої поведінки водія, інших обставин працівники поліції мають достатні підстави для припущення того, що водій ухиляється від проходження огляду.
Натомість у даному випадку працівники КНП «ООМ ЦПЗ» ООР у повному обсязі не виконали вимог Інструкції № 1452/735, зазначивши про виключну необхідність відібрання зразків сечі для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Таким чином у даному випадку було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у спеціальному медичному закладі.
Відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який …. встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а допустимих доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення взагалі не подано.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 266, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ