ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/21426/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023
у справі № 910/21426/21 (суддя: Чебикіна С.О.)
за позовом 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."
про визнання недійсними рішень загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут.", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів відповідача від 30.11.2017 року, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 щодо затвердження змін до Статуту відповідача та затвердження кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду та внеску до резервного фонду;
- визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 від 27.12.2018 року з питання № 3 порядку денного, про затвердження кошторису відповідача на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників, оформленого протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 27.12.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків відповідачем було допущено ряд порушень прав та інтересів позивачів, а рішення по питаннях порядку денного загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут.» від 30.11.2017 року, які оформлені Протоколом позачергових Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , 30.11.2017 року щодо затвердження змін до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." та затвердження кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду та внеску до резервного фонду; визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." вiд 27.12.2018 року з питання номер 3 (три) порядку денного про затвердження кошторису Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників, оформленого Протоколом Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 від 27.12.2018 року.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на користь ОСОБА_1 4540,00 грн судового збору.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на користь ОСОБА_2 4540,00 грн судового збору.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що спірні положення Статуту ОСББ в частині визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішень, не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказав на те, що для прийняття рішення позачергових зборів ОСББ «Добробут.» від 30.11.2017 була відсутня необхідна кількість голосів для прийняття такого рішення. Наголосив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того факту, що позивачі знали про зміст оспорюваного ними рішення позачергових загальних зборів від 30.11.2017, а тому не доведено, що позивачами пропущено строк позовної давності.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСББ "Добробут." звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права. Зокрема скаржник вказує про те, суд першої інстанції не врахував заяву відповідача про те, що вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Добробут.» від 30.11.2017 заявлено поза межами строків позовної давності. Підкреслює, що позивачами не доведено факт порушення їх прав та інтересів оскаржуваними рішеннями. Наголошує, що оспорювані рішення ОСББ «Добробут.» були прийняті відповідною кількістю голосів співвласників, яка визначена положеннями Стутуту об'єднання.
Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 апеляційна скарга у справі № 910/21426/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/21426/21 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/21426/21.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Владимиренко С.В., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 справу № 910/21426/21 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду; поновлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21; розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 призначено на 09.10.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
14.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач 1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідачем не доведено обставини пропуску строку позовної давності. Вказує на те, що редакція Статуту ОСББ «Добробут.» в редакції від 30.11.2017 суперечить нормам Закону України «Про ОСББ» та положенням Типового статуту.
Також, 21.09.2023 позивачем 2 подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вона повністю погоджується та підтримує доводи ОСОБА_1 , які він виклав у своєму відзиві на апеляційну скаргу.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/21426/21.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 прийнято до провадження визначеним складом суду; задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." про відкладення розгляду справи; повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 на 30.10.2023, яке у подальшому було відкладено на 04.12.2023.
01.12.2023 на адресу суду надійшли пояснення позивача 1, в яких останній вказує на те, що фактичний зміст внесених змін до Статуту суперечить Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положенням Типового статуту. Зауважує, що рішення про затвердження кошторису ОСББ «Добробут.» на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників не було прийнято у порядку, визначеному чинним законодавством.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Позивач 2 та представник позивача 1 в судовому засіданні 04.12.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування квартири від 27.08.2009 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 4481.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.03.2008 року серії САВ № 853408 .
05.03.2008 року в будинку за адресою: АДРЕСА_4 Зареєстровано Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут.», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 247904.
Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 віл 30.11.2017 року були проведені загальні збори Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут.", загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 526 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 44 483,87 м.кв., без площі 5 квартир, які є спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку та не приймають участь в опитуванні, загальна площа становить 44 094,33 м.кв., у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 85 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6 290,19 м.кв., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 289 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 25 571,59 м.кв., загалом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 374 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 31 861,78 м.кв.
Вказаними позачерговими загальними зборами прийнято рішення:
- затвердити Статут Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." ідентифікаційний код 35755758, у новій редакції із врахуванням проголосованих на цих загальних зборах змін: абзаци 2, 3 та 4 пункту 8 розділу ІІІ Статуту Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." викласти у наступній редакції: "Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (іхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (іхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. 3 інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини співвласників (іх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, лише якщо у ньому взяли участь співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості колосів співвласників." ("за" - 276 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 24 937,99 м.кв., " проти" - 83 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 114,19 м.кв.);
- затвердити на період грудень 2017 року - грудень 2018 року проект кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Осіння, 33, на період грудень 2017 року - грудень 2018 року проект внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 3,97 грн. з 1 м.кв. із житлових приміщень, внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 4,76 грн. з 1 м.кв. із нежитлових приміщень, відрахувань до ремонтного фонду у розмірі 0,75 грн. з 1 м.кв. із житлових і нежитлових приміщень, а також на період грудень 2017 року - грудень 2018 року проект внеску до резервного фонду у розмірі 2,13 грн. з 1 м.кв. із житлових і нежитлових приміщень для погашення заборгованості перед ПАТ "Київенерго" за угодою № Р1410339-05/17 від 24.05.2017 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2009 року №1410339 та угодою МР1410343-05/17 від 25.05.2017 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.09.2009 року №1410343 («за» - 261 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 22 366,21 м.кв., "проти" - 100 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9 840,97 м.кв.).
Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 від 27.12.2018 року проведені загальні збори ОСББ "Добробут." загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 526 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 45 063,52 м.кв., без площі 5 квартир, які є спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та не приймають участь в опитуванні, загальна площа становить 44 676,47 м.кв., загалом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 271 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 25 277,51 м.кв., що становить 56,58% від загальної площі квартир та нежитлових примішень.
Згідно з вищевказаним протоколом від 27.12.2018 року по питанню третьому порядку денного прийнято рішення - затвердити кошторис ОСББ "Добробут." на 2019 рік (додаток № 4 до цього протоколу) та розмір внеску на управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , для житлових і нежитлових приміщень у розмірі 6.84 гривні за 1 м.кв. ("за" - 225 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 20 707,81 м.кв., що становить 81,92% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які взяли участь у голосуванні).
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ОСББ "Добробут." від 30.11.2017 року, які оформлені прогоколом позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в частині затвердження Статуту ОСББ "Добробут." у новій редакції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» - надалі Закон України "Про ОСББ").
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ОСББ" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
За приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про ОСББ" передбачено, що статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Типовий статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238.
Типовий статут містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним, щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений. Проте, не повинен суперечити загальним вимогам.
Разом з цим, якщо положення статуту ОСББ як акта, який визначає правовий статус цієї юридичної особи, суперечать законодавству та/або порушують права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку позивача), за наявності відповідного спору окремі положення статуту можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів).
Так, відповідно до абзацу 3 пункту 8 Типового статуту рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про ОСББ" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Колегія суддів наголошує, що на відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об'єднання може бути іншим, ніж встановлено частиною тринадцятою статті 10 ЗУ "Про ОСББ", кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною чотирнадцятою статті 10 вказаного Закону.
Тобто статтею 10 ЗУ "Про ОСББ" об'єднанню надано право встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/9469/20 та від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21.
У контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про ОСББ» забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників, крім випадків, передбачених цим Законом.
Водночас, спірний пункт статуту (абзаци 2, 3 та 4 пункту 8 розділу III Статуту) встановлює, що: "Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше толовини співвласників (іх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини віл загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. 3 інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, лише якщо у ньому взяли участь співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників."
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані положення Статуту ОСББ «Добробут.» в частині визначення кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, менше ніж 50% від загальної кількості співвласників, суперечить вимогам ст. 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку" та порушує права позивачів на прийняття рішень шляхом проведення загальних зборів у встановленому законодавством порядку.
Щодо визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ОСББ "Добробут." від 30.11.2017 року в частині затвердження кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Осіння, 33, затвердження внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду та внеску до резервного фонду, - колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 8 розділу III Статуту відповідача (в редакції від 30.05.2017 року, яка діяла на момент проведення позачергових загальних зборів 30.11.2017 року) рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Відповідно до спірного протоколу позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 30.11.2017 року загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 44 483,87 м.кв., а без площі 5 квартир, які с спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку та не приймають участь в опитуванні, загальна площа становить 44 094,33 м.кв.
Судова колегія також зауважує, що рішення місцевого господарського суду не суперечить висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/5179/20, на яку посилається скаржник, оскільки в постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 також зазначено, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників).
При цьому, як вже зазначалось вище, чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів редакція Статуту ОСББ передбачала кількість голосів співвласників, яка необхідна для прийняття рішення щодо визначення розміру внесків співвласників у розмірі 2/3 від загальної кількості голосів.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що вищевказані рішення щодо затвердження кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території, затвердження внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду та внеску до резервного фонду вважається прийнятим, якщо за них проголосувало не менш як 2/3 загальної кількості усіх співвласників тобто 29 366,82 м.кв. (44 094,33*66,6% (2/3) = 29 366,82 м.кв.) усіх співвласників.
Проте, зі спірного протоколу позачергових загальних зборів вбачається, що загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, власники яких проголосували "за" прийняття цього рішення становить - 22 366,21 м.кв.
Доводи апелянта стосовного того, що оспорювані рішення загальних зборів прийняті простою більшістю голосів, що узгоджується з положеннями Статуту відповідача, який встановлює прийняття рішень в такому порядку є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як встановлено судом, положення Статуту, на які посилається відповідач суперечать вимогам ст. 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Надаючи оцінку висновкам суду щодо наявності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Добробут.» від 28.12.2018 про затвердження кошторису ОСББ «Добробут.» на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів - колегія скддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно протоколу загальних зборів від 27.12.2018 року по питанню 2-му повістки денної проголосували «за» 225 співвласників будинку, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить - 20707,81 кв.м., тобто менше ніж половина від загальної кількості усіх співвласників (44 094,33*50% (1/2) = 22 047,17 м.кв.), що суперечить положенням ст. 10 Закону України «Про ОСББ».
Щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин сторін, колегія суддів зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Поряд з цим зазначеним Кодексом встановлено спеціальну позовну давність тривалістю в один рік для окремих видів вимог, зокрема, для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (пункт 8 частини другої статі 258 ЦК України).
Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 ЦК України, застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень зборів об'єднання власників багатоквартирного будинку.
Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень зборів об'єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 ЦК України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20 та від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21.
Відтак, спеціальні строки позовної давності тривалістю в один рiк не застосовуються до вимоги про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За твердженням відповідача, позивачі мали звернутись до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Добробут.» від 30.11.2017 до 30.11.2020.
При цьому, позивачі звернулись з даним позовом до суду 24.12.2021 згідно (відбитку штампу канцелярії суду на позовній заяві).
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".
Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін) постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
У подальшому, Кабінет Міністрів України постановою від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із наступними змінами) установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України №211, №392, №641.
Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в України карантину.
Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі №910/8669/21.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовна давність щодо заявлених позовних вимог ні позивачем 1, ні позивачем 2 не пропущена, з огляду на що підстави для відмови у позові, з цієї підстави, відсутні.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/21426/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут.".
4. Справу № 910/21426/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.12.2023.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак