ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14702/23
провадження № 2-а/753/144/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною.
Свої вимоги мотивує тим, що 12 серпня 2023 року інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатькій області Гапаком Ю.В. винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори доби.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що Правил дорожнього руху вона не порушувала, була зупинена інспектором, який повідомив про порушення п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху.
Для огляду їй було надано відео з відеореєстратора, де авто подібне до її за кольором, маркою та моделлю, однак реєстраційний номер авто не видно, вона просила перенести розгляд справи для залучення захисника, однак їй було відмовлено, вважає що інспектор виніс постанову без належної підготовки, не були вирішені належним чином клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у справі.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення Серія ЕАТ № 7515439 від 12 серпня 2023 року, провадження у справі закрити.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.
3 листопада 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
З відзиву вбачається, що представник відповідачвін просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушила п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху, а саме рухалася без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори доби. Відповідачем було зафіксовано здійснене позивачем правопорушення за допомогою відеореєстратора у службовому авто. На відеозаписі з автомобільного відеореєстратора службового транспортного засобу чітко зафіксовано, що на автомобілі «Toyota Rav-4» сірого кольору, який їхав на зустріч поліцейським не було увімкнено ближнього світла фар. Поліцейські відразу розвернулися і поїхали за цим автомобілем. При цьому в автомобільному потоці були відсутні схожі чи аналогічні автомобілі. Після зупинки автомобіля, особі було надано можливість ознайомитися із доказами вчинення адміністративного правопорушення. Відеозаписи із портативних відеореєстраторів поліцейських є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення. Підстав для відкладення розгляду справи не було, у зв'язку з чим інспектором було винесено постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення її до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори доби, чим порушила п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху (а.с. 11).
Позивач заперечує свою вину в порушенні Правил дорожнього руху та оскаржила винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями,користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п. 19.1(а)ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач зазначає, що відповідачем доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення суду не надано, інспектором поліції безпідставно було їй відмовлено у перенесенні розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Постанова серія ЕАТ № 7515439 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у Закарпатській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушила п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху, а саме рухалася без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори доби. Відповідачем було зафіксовано здійснене позивачем правопорушення за допомогою відеореєстратора службового транспортного засобу.
З наданого відеозапису вбачається, що позивач рухалася без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори доби на зустріч поліцейським.
Поліцейські відразу розвернулися і поїхали за цим автомобілем, після чого автомобіль позивача було зупинено.
Після зупинки автомобіля, особі було надано можливість ознайомитися із доказами вчинення адміністративного правопорушення, та роз'яснено її права.
Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 9 ч. 1 ст. 31Закону України «Про Національну поліцію»).
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Частинами першою та четвертою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформацїї, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у службових транспортних засобах.
В даному випадку у позовній заяві ОСОБА_1 сама ж посилається на відео, з яким її було ознайомлено відразу після зупинки транспортного засобу про порушення нею п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху
До відзиву представником відповідача надано відеозйомку фіксації події адміністративного правопорушення на диску DVD.
Даний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксовано факт порушення). Дане відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку.
Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля. Даний доказ, на виконання вимог ч. 3 ст. 77 КАС України, був покладенийг в основу прийнятті рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності.
На переконання суду певні недоліки в оформленні постанови, зокрема відсутність у оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, при наявності відео зокрема, про що зазначає позивач і у позовній заяві і яке було додано до відзиву, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови в цілому.
У свою чергу, скаржником не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовують порушення нею п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України
Щодо доводів позивача про порушення її права на захист та перенесення розгляду справи, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення
Із відео, доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що позивач просила про перенесення розгляду справи.
Інспектор, не знайшовши обгрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, відмовив у задоволенні її клопотання.
Згідно зі статтею 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених законодавчих положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція частини 2 статті 122 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Отже відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, а позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення до суду. Відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, позивачу було роз'яснено її права, в тому числі і право на захист (правову допомогу) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відомостей про те, що поліцейський позбавив права позивача скористатися правом на захист відеозапис не містить. Із відеозапису вбачається, що позивач виявила бажання перенести розгляд справи на зрозуміло на яку дату. Разом з тим, позивач не була позбавлена права викликати захисника на місце вчинення адміністративного правопорушення та скористатися його допомогою.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав позивачу у реалізації права на отримання правової допомоги, а відмова у перенесенні розгляду справи не є такою перешкодою та не може бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови.
Постанови у справі № 524/9827/16-а, на яку посилається позивач, Верховним Судом від 18 лютого 2023 року не існує .
А у постанові, яку винесена Верховним Судом у справі № 524/9827/16-а від 18 лютого 2020 року йде мова про ненадання можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Із відео вбачається, що правом на надання правової допомоги під час розгляду справи позивач не виявила бажання скористатися, хоче це право їй було роз'яснено інспектором поліції.
Таким чином, доводи позивача про позбавлення права скористатися правовою допомогою під час розгляду справи належними доказами не підтверджено, а спростовуються наданим нею ж відео.
За таких обставин, суд вважає, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху доведено належними доказами.
Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадових інструкцій і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.
З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Керуючись статтями 122, 222, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправною.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: