Справа №: 398/1818/23
провадження №: 2/398/1500/23
РІШЕННЯ
Іменем України
"23" листопада 2023 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Бзарова Р.В.,
відповідача ОСОБА_2 , її представника - адвоката Гулян Я.В.,
представника органу опіки та піклування - Панагбєєвої Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. В обґрунтування позову вказує, що 29.08.2020 року сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_3 . Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2023 року їх з відповідачем шлюб розірвано. Донька проживає з відповідачкою. На неодноразові прохання та вимоги до ОСОБА_2 надати йому час для спілкування з дитиною, надати можливість брати участь у вихованні дитини, взяти доньку до себе на вихідні з ночівлею, відповідач надає негативну відповідь перешкоджаючи та не даючи спілкуватися з дитиною. З цього приводу ОСОБА_1 25.01.2023 року звернувся до служби у справах дітей Олександрійської міської ради з заявою про встановлення способу у вихованні дитини. У середині березня 2023 року він отримав відповідь служби у справах дітей з переліком документів, деякі з яких на його думку не стосуються предмету спору. В зв'язку з цим він звернувся до суду та просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити наступний порядок спілкування: з 19:00 год. п'ятниці до 18:00 год. неділі, кожної другої та четвертої неділі місяця, без присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 з поверненням дитини за місцем проживання матері; тричі на тиждень, середа, четверг та п'ятниця, без присутності матері ОСОБА_2 з 15:30 год. до 20:00 год. забирати ОСОБА_3 з дитячого садочку чи місця проживання дитини з відвідуванням громадських місць та закладів, ініціатива вибору яких належить батьку ОСОБА_1 , за узгодженням з дитиною; у літній період дозволити спільний відпочинок батька з донькою для оздоровлення від 20 до 30 днів без присутності матері ОСОБА_2 ; дозволити спілкування ОСОБА_1 у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_3 з донькою ОСОБА_3 з 10:00 год. до 20:00 год. без присутності матері ОСОБА_2 з поверненням дитини за місцем проживання матері; дозволити спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 за місцем знаходження дитини на час хвороби без узгодження з матір'ю ОСОБА_2 ; зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений для побачень час.
Ухвалою суду від 17.04.2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
11.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Вони з позивачем дійсно перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.08.2020 року та мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з позивачем припинили 24.01.2022 року. Причиною припинення спільного проживання стало постійне застосування з боку чоловіка до неї фізичного та психологічного насилля, що відбувалося на очах дитини. Зазначене підтверджується рішеннями Олександрійського міськрайонного суду від 30.03.2022 року та 03.10.2022 року. Наказом Олександрійського міськрайонного суду від 01.08.2022 року з позивача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки. Заборгованість по аліментам за період з липня 2022 року по квітень 2023 року складає 24193 грн. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 30.11.2022 року визначено місце проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Запропонований позивачем порядок побачень є нереальним оскільки: донька є малолітньою дитиною; позивач застосовував до відповідача насильство у присутності доньки; відповідач вважає, що позивач має психічне захворювання через що вдавався до фізичного та психологічного насильства відносно неї; через поведінку позивача вона турбується про здоров'я та психологічний стан дитини, яка за своїм віком не зможе поскаржитись на невідповідну поведінку батька під час побачень у відсутність матері. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.08.2023 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бзаров Р.В. (а.с.9) в судовому засіданні позов підтримали посилаючись на обставини викладені в ньому. Позивач додатково суду пояснив, що з 21.01.2022 року мешкають з відповідачем окремо, донька мешкає з матір'ю. З цього часу бачився з донькою лише один раз в «зеленій кімнаті» поліції за направленням служби постраждалих від насильства. Відповідач бачитись з дитиною, спілкуватися по телефону не дає. Подарунки які він надсилає кур'єрською службою - повертає. Він хоче бачити та приймати участь у вихованні доньки. На всі його спроби побачити дитину на дитячому майданчику чи у садочку відповідач погрожує викликати поліцію. Відповідач навчається на стаціонарному відділенні ВНЗ в м. Кропивницький, у її відсутність він міг би забирати доньку з садочка, але відповідач проти. Просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Гулян Я.В. (а.с.69) в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Суду пояснили, що невизнання позову полягає у незгоді з запропонованим позивачем графіком побачень, по усіх пунктах «у відсутності матері». ОСОБА_2 пішла від ОСОБА_1 через застосування останнім щодо неї насильства фізичного і психологічного характеру. Донька одразу залишилася з ним та її доглядали бабуся і тітка. На той час дитині було 1 рік та 1 місяць. Через три місяці, за сприяння служби протидії домашньому насильству, вона змогла забрати доньку до себе. Він добровільно дитину не віддавав та вивіз в м. Київ. Позивач погрожував викрасти дитину та вивезти за кордон тому вона погоджувалася на зустрічі тільки у «зеленій кімнаті». Рішенням суду було встановлено обмежувальний припис через його поведінку. Розуміє право батька на побачення з донькою, але заперечує щоб такі побачення відбувалися у її відсутність через страх втратити дитину.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської областіПанагбєєва Т.М. (а.с.104) в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування №299/9/10/3 від 01.11.2023 року. Суду пояснила, що позивач звертався до органу опіки та піклування на початку 2023 року з приводу визначення способу його участі у вихованні малолітньої доньки. Йому було запропоновано подати пакет документів, чого він не зробив. З бесіди проведеної зі сторонами встановлено, що дитина з липня 2022 року не спілкувалася з батьком, тож потребує час на адаптацію. В зв'язку з чим вважає, що перші зустрічі дитини і батька повинні відбуватися в присутності психолога. Службою консультування осіб, постраждалих від домашнього насильства давалося направлення на проведення зустрічей батька з дитиною в «зеленій кімнаті», але позивач відмовився. Залишає розв'язання спору на розсуд суду наголошуючи на рівності прав і обов'язків обох батьків.При ухваленні рішення судом, просить врахувати наданий органом опіки висновок щодо розв'язання спору.
Свідок ОСОБА_4 , керівник Спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, суду показала, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в службі продовж року, як особа, яка постраждала від домашнього насильства. В цей час були труднощі з поверненням дитини до матері. У сторін було одне побачення в «зеленій кімнаті» після чого батько відмовився від таких зустрічей. ОСОБА_1 в її присутності казав, що вивезе дитину за кордон. Повернення дитини відбувалося в присутності адвоката, сумісно з працівниками ювенальної превенції. Першого разу коли приїхали за місцем мешкання батька, його сестра взяла дитину і втекла з дому. Наступного разу дитина була повернута матері за згодою батька. Щодо виховання дитини претензій до ОСОБА_1 не було, умови проживання у обох сторін перевірялися. Зі слів ОСОБА_2 насилля застосовувалося тільки до неї, але це відбувалося в присутності дитини.
Вислухавши пояснення присутніх осіб, покази свідка, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29.08.2020 року по 23.02.2023 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується світлокопією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та світлокопією заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/3718/22 від 23.01.2023 року, яке набрало законної сили 23.02.2023 року (а.с.34, 36-37).
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.35).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/2198/22 від 30.11.2022 року, яке набрало законної сили 02.01.2023 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання її матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-40, 41).
Судовим Наказом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/2123/22 від 01.08.2022 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.42).
Згідно довідки ВДВС №114632 від 09.10.2023 року у період з 15.07.2022 року до 01.10.2023 року складає 40378,00 грн.(а.с.43, 45, 126).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/595/22 від 30.03.2022 року, яке набрало законної сили 02.05.2022 року заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задоволено, встановлено спеціальний захід щодо протидії домашньому насильству: обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього певні обов'язки протягом шести місяців (а.с.48-50).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/3369/22 від 03.10.2022 року, яке набрало законної сили 04.11.2022 року заяву ОСОБА_2 про продовження строку дії обмежувального припису задоволено частково, продовжено дію спеціального заходу щодо протидії домашньому насильству: обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , виданого рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.03.2022 року в цивільній справі № 398/595/22 на строк шість місяців (а.с.51-53).
З акту обстеження умов проживання від 17.08.2022 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що відповідач створила належні умови для виховання та розвитку дитини (а.с.127).
З акту обстеження умов проживання від 17.08.2022 року проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що позивач створи належні умови для виховання та розвитку дитини (а.с.128).
За місцем мешкання позивач ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, що підтверджується характеристикою №3711 виданою 27.03.2023 року квартальним комітетом №22, що також підтверджується сусідами (а.с.11, 12).
Орган опіки та піклування надав висновок №299/9/10/3 від 01.11.2023 року згідно якого вважають за доцільне визначити участь батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши йому можливість побачень з дитиною кожної І та ІІІ суботи місяця з 11:00 год. до 14:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 в громадських місцях протягом трьох місяців. Після закінчення тримісячного терміну дні та часи побачень визначити по домовленості між батьками (а.с.148).
Згідно з ч.ч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з принципом, викладеним в п.6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитина на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до положень ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно положень ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами 1 та 2 ст.159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Правовому захисту у даній категорії справ підлягає право у реалізації якого чиняться перешкоди, тобто здійснюється активна протидія засобам досягнення певної мети.
З матеріалів справи та пояснень сторін у справі вбачається, що спір між ними виник щодо усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною. При цьому позивач робив спроби зустрітися з дитиною за місцем її проживання, у дошкільному закладі, чи інших місцях, звертався з цього приводу до відповідачки та органу опіки та піклування, проте не подав увесь необхідний пакет документів. За твердженням відповідачки, особисті неприязні стосунки, які склались між нею та позивачем, викликають у неї страх і недовіру до належної поведінки останнього, що перебуває в причино-наслідковому зв'язку з її небажанням та чиненням перешкод позивачу у спілкуванні з донькою.
З огляду на вищевикладене, а також те, що позивач не позбавлений батьківських прав, має бажання та намір спілкуватися та виховувати доньку, вже сталі особисті неприязні стосунки сторін, які не можуть впливати на спілкування доньки з батьком, враховуючи перш за все інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та режим розпорядку її дня, закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, встановивши відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з донькою, необхідність спілкування дитини як з матір'ю, так і з батьком, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- перші двадцять зустрічей кожної І та ІІІ суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 , в громадських місцях;
- в подальшому кожної І та ІІІ суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 , місце побачень визначити по домовленості між батьками;
- у період хвороби дитини ОСОБА_3 за місцем її фактичного знаходження (проживання, лікування);
- надати можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з донькою не менше двох годин протягом дня у день народження позивача 28 листопада, у день народження дитини 25 грудня,у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День незалежності України) за місцем проживання дитини, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території, у присутності матері ОСОБА_2 ;
- десять днів влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2
- деталі зустрічей попередньо узгоджувати з врахуванням стану здоров'я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.
При цьому суд звертає увагу сторін на те, що визначений спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням обох батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення оскільки остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою, залежить в тому числі і від вікових змін дитини, її розвитку та потреб.
Суд не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності. У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення. Батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати перш за все інтересам самої дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків.
Сторони не ставили питання про розподіл судових витрат, тому суд не вирішує даного питання.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- перші двадцять зустрічей кожної І та ІІІ суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 , в громадських місцях;
- в подальшому кожної І та ІІІ суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 , місце побачень визначити по домовленості між батьками;
- у період хвороби дитини ОСОБА_3 за місцем її фактичного знаходження (проживання, лікування);
- надати можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з донькою не менше двох годин протягом дня у день народження позивача 28 листопада, у день народження дитини 25 грудня,у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День незалежності України) за місцем проживання дитини, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території, у присутності матері ОСОБА_2 ;
- десять днів влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 .
- деталі зустрічей попередньо узгоджувати з врахуванням стану здоров'я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01.12.2023 року.
Суддя: Л.І. Стручкова