УХВАЛА
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа №160/10320/22
адміністративне провадження № К/990/20559/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича, подану в інтересах приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про скасування постанови про стягнення основної винагороди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі також - «АТ «Дніпропетровськгаз») пред'явило позов до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, у якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 28 червня 2022 року про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження НОМЕР_1.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз», скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позов:
- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича ВП НОМЕР_1 від 28 червня 2022 року про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» основної винагороди приватного виконавця в сумі: 2503746,27 грн.
Постановою від 14 грудня 2023 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2023 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року залишив у силі, змінивши його мотивувальну частину, з урахуванням позиції, викладеної у цій постанові Верховного Суду.
19 грудня 2023 року адвокат Прибильський Віталій Геннадійович в інтересах приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За правилами частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, відповідно до частини другої цієї ж статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб'єктного складу осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачу, який є суб'єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі №380/9335/20 указав, що в силу положень статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб'єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що відповідач не здійснював витрат, пов'язаних із залученням свідків та/або проведенням судових експертиз, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації йому як суб'єкту владних повноважень судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі №№160/10874/19 за позовом АТ «Дніпропетровськгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанов.
За таких обставин і висновків, підстави для ухвалення касаційним судом додаткового рішення у цій справі, зокрема з причин не вирішення питання про судові витрати, відсутні.
Керуючись статтями 139, 252, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича, подану в інтересах приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення у справі №160/10320/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про скасування постанови про стягнення основної винагороди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
…………………………………
…………………………………
…………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду