П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/24362/23
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
повний текст судового рішення
складено 03.11.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №22383-20506/Г-02/8-1500/23 від 11.08.2023 року, у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , пенсійної виплати з 01.03.2022 року, з урахування права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі та з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року порушене право на отримання пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року порушене право на отримання пенсійної виплати без обмеження 10-тикратинм розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії виплати, з 01.03.2022 року з урахуванням права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року без застосування обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Також, позивач у позові просив допустити негайне виконання судового рішення, в частині проведення перерахунку пенсії за один місяць, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.
14.09.2023р. за цією позовною заявою Одеський окружний адміністративний суд відкрив спрощене позовне провадження у справі №420/24362/23.
03 листопада 2023 року, Одеський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою провадження у даній справі закрив на підставі п.7.ч.1.ст.238 КАС України, зазначивши, що позовні вимоги позивача у цій справі радше стосуються не належного виконання відповідачем у справі № 420/18488/22; відтак, наявне рішення суду, яке набрало законної сили та яким вирішено питання щодо обмеження права позивача на перерахунок його пенсії 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На зазначену ухвалу позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не відповідає критеріям законності і обґрунтованості судового рішення, встановленим ст.242 КАС України, винесена внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та, як слід, порушенням норм статті 238 КАС України, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2023р. по справі №420/24362/23 та направити цю справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт вказує на відсутність передбачених п.7 ч.1 ст. 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі. за доводами скаржника, суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що у межах цієї справи №420/24362/22 оскаржується зовсім іншій індивідуальний акт відповідача, ніж по справі №420/18488/22 та вимоги адміністративного позову по справі №420/24362/23 значно відрізняються від вимог по справі №420/18488/22. Так, зокрема, як далі вказує апелянт, у даній справі оскаржується відмова Відповідача, листом №22383-20506/Г-02/8- 1500/23 від 11.08.2023 року, у поновленні права Позивача на отримання, з 01 берези 2022 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, а з 0 березня 2023 року та з 01 липня 2023 року - на отримання пенсійної виплати без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, яв втратили працездатність. Отже, лист Відповідача №22383-20506 Г-02/8-1500/23 від 11.08.2023 року, є новим індивідуальним актом, якій не скасовано або змінено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Підстави для закриття провадження у справі визначено у статті 238 КАС України.
Пунктом 7 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
Отже, суд може застосувати приписи вказаної вище норми лише у випадку, коли встановлено наявність сукупності таких ознак: предметом спору є оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень; такі акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
У іншому ж випадку, за відсутності хоча б однієї з вказаних ознак, застосування п.7 ч.1 ст.238 КАС України є необґрунтованим.
Так, колегія суддів зазначає, що предметом даного спору є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №22383-20506/Г-02/8-1500/23 від 11.08.2023 року, у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсійної виплати з 01.03.2022 року, з урахування права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі та з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату пенсійних виплат позивача з указаних дат без застосування обмеження 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В свою чергу, звертаючись до суду з позовом, який розглядався у межах справи №420/18488/22 позивачем були заявлені позовні вимоги про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з обмеження розміру ОСОБА_1 пенсійної виплати 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО103432 від 30.11.2020 р. про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з 01 квітня 2019 року,
-поновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсійної виплати без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 80% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО103432 від 30.11.2020 р. про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, шляхом проведення відповідного перерахунку з 01 квітня 2019 року.
Виходячи з викладеного, є слушними доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у межах цієї справи №420/24362/22 оскаржується зовсім іншій індивідуальний акт та дії відповідача, ніж по справі №420/18488/22 та вимоги адміністративного позову по справі №420/24362/23 значно відрізняються від вимог по справі №420/18488/22.
Так, зокрема у межах розгляду справи №420/18488/22 не розглядалось питання правомірності відмови органу ПФУ, викладеної у листі №22383-20506/Г-02/8- 1500/23 від 11.08.2023 року, у поновленні права Позивача на отримання, з 01 берези 2022 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, а з 01 березня 2023 року та з 01 липня 2023 року - на отримання пенсійної виплати без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта в указаній вище частині та вважає, що лист Відповідача №22383-20506 Г-02/8-1500/23 від 11.08.2023 року, є новим індивідуальним актом, який не скасовано або змінено рішенням суду, яке набрало законної сили, а саме у справі №420/18488/22.
Стосовно дій відповідача щодо обмеження пенсійної виплати позивачу після її перерахунку з 01.03.2022р. та з 01.08.2023р. 10-кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то такі оскаржувані у цій справі позивачем дії також з огляду на викладене вище не можуть вважатись такими, які скасовано або змінено рішенням суду, яке набрало законної сили, а саме у справі №420/18488/22, позаяк предметом розгляду указаної справи, на яку послався суд першої інстанції в своїй ухвали, саме такі дії відповідача, які позивач оскаржує у даній справі,-не були.
Наведене вище в свою чергу свідчить про хибність та необґрунтованість висновку першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача у цій справі радше стосуються не належного виконання відповідачем у справі № 420/18488/22, та, що позивач ані в прохальній частині, ані мотивувальній частині позову не посилається на наявність інших, аніж ті, які були досліджено при розгляді справи №420/18488/22, протиправних дій, бездіяльності або рішень суб'єкта владних повноважень, адже як свідчать встановлені апеляційним судом обставини, після виконання рішення суду у справі №420/18488/23 виникли нові обставини, які послужили підставою для звернення позивача до суду із цим позовом. Заявлені у позові, який розглядається у даній справі вимоги позивача не можуть бути заявлені ним в межах розгляду справи №420/18488/22 на стадії виконання судового рішення, оскільки не були предметом судового розгляду указаної справи.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу від 03.11.2023 року не було враховано, що у межах спірних правовідносин у даній справі №420/24362/23 не оскаржується індивідуальний акт чи дія суб'єкта владних повноважень, які змінені чи скасовані судовим рішенням у справі №420/18488/22, яке набрало законної сили, що виключає можливість закриття провадження у справі за правилами п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Відтак, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №22383-20506/Г-02/8-1500/23 від 11.08.2023 року, у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , пенсійної виплати з 01.03.2022 року, з урахування права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі та з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року порушене право на отримання пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року порушене право на отримання пенсійної виплати без обмеження 10-тикратинм розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії виплати, з 01.03.2022 року з урахуванням права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, з 01.03.2023 року та з 01.08.2023 року без застосування обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; допущення негайного виконання судового рішення, в частині проведення перерахунку пенсії за один місяць, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, - підлягає розгляду по суті спору.
З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України можливе у випадку, коли предметом оскарження є індивідуальний акт чи дія суб'єкта владних повноважень, колегія суддів приходить до висновку про помилковість постановленої Одеським окружним адміністративним судом ухвали від 03.11.2023р. у цій справі.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у даному випадку підстав для застосування п.7 ч.1 ст.238 КАС України, що призвело до закриття провадження у справі без наявності на те законних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, вказане призвело до постановлення необґрунтованої ухвали про закриття провадження у справі (яка перешкоджає подальшому провадженню у справі), що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 241-243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 378 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №420/24362/23 - скасувати.
Справу №420/24362/23 за позовом ОСОБА_1 - направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян