Справа № 127/28840/23
Провадження 2/127/3712/23
УХВАЛА
19 грудня 2023 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні суду знаходиться цивільна справа № 127/28840/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
19.12.2023 року представник позивача - адвокат Мазуренко Л.О. звернулась до суду із заявою про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та про повернення позивачеві, який є учасником бойових дій, сплаченого ним судового збору в сумі 1 073,60 грн. Заперечила проти стягнення з позивача на користь відповідача компенсації судових витрат в сумі 10 000 грн. Дану суму вважає неспівмірною і завищеною.
В судовому засіданні 19.12.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Зубань О.О. не заперечив щодо залишення позовної заяви про припинення стягнення аліментів без розгляду. Вважає, що звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 діяв недобросовісно, оскільки син ОСОБА_3 знаходиться на утриманні матері, про що надані докази та зазначено у відзиві. Вихованням та утриманням сина ОСОБА_3 позивач ніколи не переймався. У зв'язку із безпідставним зверненням до суду з позовом відповідач уклала договір про надання правової допомоги і сплатила гонорар в сумі 10 000 грн. Просив вирішити питання щодо компенсації понесених судових витрат.
Пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено: суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, перевіривши повноваження представника, суд дійшов висновку про можливість залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 257 ЦПК України.
На підставі ухвали суду від 19.09.2023 року позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1 073, 60 грн. згідно платіжного документа від 21.09.2023 року.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, справа за позовом ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є такою, що пов'язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.
Крім того, оскільки позовна заява залишається без розгляду за заявою представника позивача, сплачена позивачем сума судового збору згідно п. 4 частини 1 статі 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню не підлягає.
Вимога відповідача ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат в сумі 10 000 грн., понесених на оплату послуг адвоката також задоволенню не підлягає.
Так, згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Разом з тим, ОСОБА_2 не довела, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи, в чому виражені такі дії, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив заздалегідь необґрунтований позов, чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Звернення позивача до суду за захистом права, яке він вважає порушеним, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи є необґрунтованими чи недобросовісними, чи були його дії умисними, в задоволенні вимоги відповідача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат слід відмовити.
При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року № 521/3011/18.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 257 ч. 1 п. 5, 259, 260 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: