ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа №440/14755/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.
та представників сторін:
від позивача - Хоруженко С.Г.,
від відповідача - Бодак М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також відповідачі), у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову від 20.06.2023 №191693 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за результатами рейдової перевірки автотранспортного засобу, що належить ОСОБА_1 . Звертав увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 надає послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за автобусним маршрутом "Київ - Гадяч", під час перевірки пасажири були відсутні, оскільки вона проводилась на місці стоянки транспортного засобу, Закон України "Про автомобільний транспорт" не вимагає від автомобільного перевізника реєструвати водіїв на внутрішньодержавних маршрутах в системі "Шлях" .
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 38-47/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою. Зазначила, що 17.05.2023 при проведенні рейдової перевірки інспекторами управління Укртрансбезпеки перевірено транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 . Водій автотранспортного засобу не надав на перевірку посвідчення водія, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує сплату транспортних послуг, протокол перевірки та адаптації тахографа, тахошайби водія або роздруківки фіксації режимів праці чи відпочинку водія на паперовому носії за 17.05.2023, обов'язкова наявність яких передбачена статтями 30, 39, 40 Закону України "Про автомобільний транспорт". На цій підставі, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 заяву представника позивача, адвоката Хоруженка Сергія Григоровича про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.06.2023 №191693 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн (виконавче провадження №72661039) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/14755/23.
У судовому засіданні 31.10.2023 заслухано вступне слово представників позивача та відповідача, які підтримали раніше висловлені у заявах по суті спору позиції.
У судовому засіданні 14.11.2023 досліджені письмові та електронні докази, залучені до матеріалів справи.
Обставини справи
17.05.2023, на підставі направлення на рейдову перевірку від 11.05.2023 №000440 /а.с. 52/, посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом.
Результати перевірки оформлені актом від 17.05.2023 №011503 /а.с. 53/, у якому вказано на порушення позивачем вимог статей 30, 39, 40 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час перевезення пасажирів за нерегулярним автобусним маршрутом "Київ - Гадяч" транспортний засіб не внесено до реєстру транспортних засобів "Шлях", водій відмовився надати для перевірки уповноваженим посадовим особам посвідчення водія, у водія на момент проведення перевірки відсутній договір із замовником транспортних послуг, документи, що підтверджують сплату транспортних послуг, протокол перевірки та адаптації тахографа, тахошайба водія або роздруківки фіксації режимів праці чи відпочинку водія на паперовому носії за 17.05.2023.
Водій автотранспортного засобу від підпису акта перевірки та надання пояснень відмовився /а.с. 7/.
Листом від 07.06.2023 №41578/34/24-23 відповідач повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт /а.с. 56, зі звороту/.
Згаданий лист того ж дня надісланий позивачу за адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями фіскального чека та списку згрупованих поштових відправлень /а.с. 57-58/.
За даними пошукового сервісу поштового оператора рекомендований лист 0600028189483 09.06.2023 прибув у поштове відділення 37300, а 07.07.2023 повернутий відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання /а.с. 58, зі звороту/.
20.06.2023, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанову №191693 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн /а.с. 51, зі звороту/.
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
За змістом статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Статтею 34 Закону №2344-III визначені вимоги до автомобільного перевірника, з-поміж яких автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з частиною першою статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
У силу частини другої статті 30 Закону №2344-III автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний: забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт; забезпечувати водіїв необхідною документацією.
Як визначено частиною першою статті 39 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
За приписами частини четвертої цієї статті, документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною другою статті 40 Закону №2344-III передбачено, що водій автобуса зобов'язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій у редакції Закону України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю").
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з абзацом першим пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Оцінка судом обставин справи
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону №2344-III з огляду на відсутність у водія транспортного засобу, який належить позивачу, на момент проведення рейдової перевірки документів, передбачених статтею 39 Закону №2344-III.
Як слідує зі змісту акта перевірки від 17.05.2023 №011503, водій автотранспортного засобу MERCEDES - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , під час проведення рейдової перевірки відмовився надати для перевірки уповноваженим посадовим особам Укртрансбезпеки посвідчення водія, договір із замовником транспортних послуг, документи, що підтверджують сплату транспортних послуг, протокол перевірки та адаптації тахографа, тахошайбу водія або роздруківку фіксації режимів праці чи відпочинку водія на паперовому носії за 17.05.2023.
Наведені обставини підтверджені відеозаписом процесу перевірки з портативного відеореєстратора інспектора, що залучений до матеріалів справи /а.с. 78/ та досліджений у судовому засіданні 14.11.2023.
Вимоги про обов'язкову наявність у водія посвідчення водія відповідної категорії, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг передбачені статтею 39 Закону №2344-III, а відповідальність за їх відсутність встановлена статтею 60 Закону №2344-III.
У силу пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Тож факт проведення рейдової перевірки автотранспортного засобу позивача під час його стоянки не спростовує висновків такої перевірки про відсутність у водія необхідних документів.
Суд визнає слушними доводи представника позивача про відсутність підстав для реєстрації автотранспортного засобу ОСОБА_1 у системі "Шлях", адже ним виконувались перевезення в межах території України.
Поряд з цим, такі доводи не спростовують факт вчинення інших порушень, що зазначені в акті перевірки від 17.05.2023 №011503, та відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III.
Обов'язок автомобільного перевізника забезпечити водія транспортного засобу усіма необхідними документами для перевезення пасажирів передбачений статтями 34, 39 Закону №2344-III.
До переліку інших документів для здійснення внутрішніх пасажирських перевезень, передбачених законодавством віднесено, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (пункт 3.3 Інструкції №385).
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 39 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення пасажирів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Повідомлення про розгляд справи надіслане за адресою реєстрації ОСОБА_1 , що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; надійшло до поштового відділення 09.06.2023, тоді як розгляд справи був призначений на 20.06.2023.
Тож позивач мав можливість отримати відповідне повідомлення з 09.06.2023, проте вказаним правом не скористався.
Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв'язку із неявкою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезгаданих положень Порядку №1567 наведений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та врахований судом у ході розгляду цієї справи на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Позивач, будучи повідомленим про розгляд справи, на засідання не з'явився, не надав контролюючому органу додаткових пояснень чи документів, що свідчили б про відсутність у його діях складу правопорушення, за яке до нього застосовані штрафні санкції.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У цій справі відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та, як наслідок, правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн.
Натомість позивач у ході розгляду справи у суді не спростував доводи контролюючого органу про вчинення ним правопорушення та не надав суду доказів на підтвердження протиправності спірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір загалом у розмірі 3489,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 13, 14, 26, 27/.
Відповідачі доказів понесення судових витрат під час розгляду цієї справи суду не надали.
З урахуванням наведеного, зважаючи на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачами, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
1) Державна служба України з безпеки на транспорті (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 39816845; вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150);
2) відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - відсутній; вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2023 року.
Суддя О.О. Кукоба