ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1358/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО Ч”,
код ЄДРПОУ 38590000 проспект Перемоги, 119-А, м. Чернігів, 14013
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Добродія Фудз”,
код ЄДРПОУ 38408485, вул. Шевченка, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15552
Предмет спору: про стягнення 1 977 590,58 грн,
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Карета О.О., адвокат;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО Ч” звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добродія Фудз”, у якому просить суд стягнути з відповідача 1 977 590,58 грн, з яких 1 324 182,65 грн основного боргу, 46 680,16 грн пені, 82 408,71 грн - 3% річних та 524 319,06 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №190418/зак-ов/2 від 19.04.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням господарського суду від 29.11.2023 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добродія Фудз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО Ч” 1 230 246,65 грн основного боргу, 39 439,91 грн пені, 73 978,31 грн 3 % річних, 460 560,11 грн інфляційних втрат та 27 063,38 грн витрати зі сплати судового збору.
У судовому засіданні 29.11.2023 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду у справі №927/1358/23.
Також, судом було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 05.12.2023 об 11:00.
Ухвалою суду від 29.11.2023 повідомлено сторін про час, дату та місце проведення судового засідання.
У судове засідання 05.12.2023 з'явився повноважний представник позивача, представник відповідача не з'явився.
04.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю явки в судове засідання директора, який перебуває у відпустці з 24.11.2023 по 24.12.2023. Додано наказ про надання відпустки від 20.11.2023.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті судом вже було надано оцінку таким діям відповідача за аналогічних обставин. Крім того, суд зауважив, що відпустка директора товариств не заважає йому бути присутнім в судовому засіданні, доказів неможливості цього не надав, як і неможливості прибути в судове засідання представника відповідача - адвоката. Суд розцінив подане клопотання, як зловживання своїми процесуальними правами, направлене на затягування судового процесу, тому відповідно ст. 43 ГПК України постановив ухвалу у судовому засіданні про залишення такої заяви без розгляду.
За наведених обставин, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 05.12.2023 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 50 000,000 грн.
У відповіді на відзив позивачем наведено орієнтовний розрахунок понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн та опис робіт: аналіз ситуації та консультації; аналіз первинних господарських документів та бухгалтерського обліку; підготовка та подання позову, в т.ч. виготовлення двох примірників додатків; супроводження справи (в разі необхідності підготовка процесуальних документів (заяв, відповіді на відзив та інше), представництво інтересів позивача безпосередньо в судових засіданнях.
Також у відповіді на відзив позивач зазначив, що розрахунок витрат складено з урахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних ставок) адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 № 119.
Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правової допомоги № 05/06/2023-1 від 05.06.2023, укладеного з адвокатським об'єднанням «Північна Фортеця» (далі - Договір від 05.06.2023), ордер на надання правничої допомоги від 25.09.2023 серія СВ № 1065393 виданого адвокатським об'єднанням «Північна Фортеця» (адвокат, який надає правничу допомогу - Карета О.О.) на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000348 від 24.05.2018, виданого Кареті О.О.; копію платіжної інструкції №2476 від 06.11.2023 про сплату коштів у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 Договору від 05.06.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Ч» (далі - Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Північна Фортеця» (далі - Адвокатське об'єднання, Виконавець), виконавець надає замовнику юридичну (правову) допомогу (послуги), пов'язану з питаннями представництва та захисту інтересів замовника у Господарському суді Чернігівської області у взаємовідносинах з ТОВ «Добродія Фудз».
Вартість юридичних послуг за цим Договором складає 50 000,00 грн (п. 5 Договору від 05.06.2023).
Отже, ціну (вартість) правничої допомоги у Договорі від 05.06.2023 визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).
06.11.20233 відповідно до платіжної інструкції №2476 позивач перерахував Адвокатському об'єднанню кошти у розмірі 50 000,00 грн за надання правової допомоги.
Таким чином, фіксованість розміру гонорару, подання підписаних саме адвокатом заяв по суті, участь у судових засіданнях, оплата позивачем наданих послуг у повному обсязі суд вважає належними та достатніми доказами надання ним правничої допомоги відповідно до умов Договору, незалежно від наявності/відсутності акту виконаних робіт.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що розмір цих витрат є завищеним.
Крім того, у відзиві на позов відповідач просив зобов'язати позивача надати договір, розрахунок обсягу і вартості наданої адвокатом допомоги.
На виконання вимог суду вказані документи були надані позивачем разом з відповіддю на відзив, які направлена позивачу 06.11.2023.
Заперечень щодо розрахунку обсягу і вартості наданої адвокатом допомоги відповідач суду не надав.
Дослідивши подані представником позивача докази, кількість та тривалість судових засідань, зміст позовної заяви та відповіді на відзив, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих адвокатом до суду доказів, їх значення для спору, суд доходить висновку, що зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат, а отже заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки він не довів протилежне.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов було задоволено частково, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 45 616,75 грн.
У судовому засіданні 05.12.2023 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добродія Фудз” (код ЄДРПОУ 38408485, вул. Шевченка, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15552) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО Ч” (код ЄДРПОУ 38590000 проспект Перемоги, 119-А, м. Чернігів, 14013) 45 616,75 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повний текст рішення складено 20.12.2023.
Суддя В. В. Шморгун