Справа № 214/7613/21
2/214/1662/23
РІШЕННЯ
Іменем України
19 грудня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
у відсутність учасників процесу,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Забуранна Анастасія Анатоліївна, про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати за ним право власності на 21/32 частку квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв'язку з неможливістю визначити обсяг спадкового майна. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що йому, його діду ОСОБА_3 , бабці ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , а отже частки у квартирі були рівними, кожного по 1/4 частки. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабця ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у виді належної їй 1/4 частки спірної квартири. Спадкоємцями першої черги за законом були чоловік померлої ОСОБА_3 , її донька ОСОБА_5 та її син ОСОБА_2 . Однак останній із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, спадщину після смерті матері не прийняв, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України фактично прийняли спадщину, тому на підставі поданої заяви ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на 1/8 частку квартири,а ОСОБА_3 до нотаріуса не звернувся та спадкові права на належну йому 1/8 частку квартири не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід ОСОБА_3 . За життя він склав заповіт, яким усе своє майно заповідав ОСОБА_5 , яка на момент смерті спадкодавця проживала з ним за однією адресою та фактично прийняла спадщину. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 на день смерті батька був непрацездатним, а отже на підставі частини 1 статті 1241 ЦК України мав право на обов'язку частку у майні померлого, тобто на половину від належної спадкодавцю 6/16 часток квартири, а саме на 3/32 частки. Його мати ОСОБА_5 за заповітом успадкувала 9/32 часток квартири. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , після її смерті він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у зв'язку з відсутністю можливості визначення частки померлої ОСОБА_5 у квартирі. Тому оскільки відсутність визначення часток за життя спадкодавців у праві спільної сумісної власності на квартиру позбавляє його можливості отримати спадщину після смерті матері, просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22 липня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01 березня 2023 року за клопотанням позивача витребувано з Другої Криворізької державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №735/2016 (номер у Спадковому реєстрі 59207480), заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; із Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №200/2016 (номер у Спадковому реєстрі 59029506), заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Забуранної Анастасії Анатоліївни належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №65/2020 (номер у Спадковому реєстрі 66578065), заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та копію постанови про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року відмовлено в прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
У судове засідання сторони не з'явилися.
У матеріалах справи містяться заяви позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності: позивач на задоволенні вимог наполягає, відповідач позов визнає.
Третя особа нотаріус Забуранна А.А. письмових пояснень до суду не подала.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 01 грудня 1993 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 13.10.1993 № С6632, ОСОБА_3 , та членам його сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9, 10 - копії свідоцтва, довідки).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с. 13 - копія свідоцтва).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с. 16 - копія свідоцтва).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (а.с. 20 - копія свідоцтва).
Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Частина перша статті 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Забуранної А.А. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 21/32 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 його матері ОСОБА_5 у зв'язку з неможливістю визначити обсяг спадкового майна. Роз'яснено ОСОБА_1 можливість визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру у судовому порядку (а.с. 211 - копія постанови).
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (частини 1-3 статті 372 ЦК України).
Пунктом 12 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування 30.05.2008 N 7 роз'яснено, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування (постанови від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) 28 липня 2021 року у справі № 346/5216/18 (провадження № 61-3050св21), 28 липня 2021 року у справі № 148/2418/15 (провадження № 61-5860св21).
Так, згідно наданих до суду письмових доказів, право власності на квартиру по АДРЕСА_2 належало на праві спільної сумісної власності чотирьом власникам, частки яких були не виділені, але рівними, тобто по 1/4 частці за кожним.
На виконання ухвали суду від 01 березня 2023 року, до суду надійшли копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За матеріалами спадкової справи на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 115-150), після її смерті до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлої - ОСОБА_5 .
Станом на час відкриття спадщини, за місцем відкриття спадщини були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 на належну їй за життя 1/4 частку квартири, було два спадкоємці - чоловік та донька.
13 жовтня 2016 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/8 частку квартири ще не видано.
Отже ОСОБА_5 на підставі поданої до нотаріуса заяви прийняла спадщину після смерті матері у розмірі 1/8 частки, що загалом складає 1/8 + 1/4 = 3/8 частки квартири, які належали їй на час відкриття спадщини після смерті матері.
ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України у розмірі 1/8 частки, що загалом складає 1/8 + 1/4 = 3/8 частки квартири, які належали йому на час відкриття спадщини після смерті дружини.
За матеріалами спадкової справи № 200/2016, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 94-106), після його смерті до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулись син померлого ОСОБА_2 та донька померлого ОСОБА_5 .
За життя спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт від 18 грудня 2015 року, яким усе своє майно заповідав ОСОБА_5 .
Разом з тим, частиною першою статті 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки після смерті ОСОБА_3 його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були спадкоємцями першої черги за законом в рівних долях, а отже відповідач, будучи непрацездатним (за віком) на час відкриття спадщини після смерті батька, мав право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі половини від належної ОСОБА_7 3/8 часток спірної квартири, а отже повинен був успадкувати 3/16 частки квартири (3/8 : 2 = 3/16).
Решта 3/16 частки квартири після смерті батька ОСОБА_3 мала успадкувати ОСОБА_5 (3/8 : 2 = 3/16).
Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 нікому не видані.
Таким чином, у ОСОБА_5 , за умови у тому числі оформлення спадкових прав після смерті батька, були у власності 9/16 часток виходячи з розрахунку: 1/4 (належна їй на підставі свідоцтва) + 1/8 (успадкована частка після смерті матері) + 3/16 (належна до спадкування частка після смерті батька) = 9/16.
За матеріалами спадкової справи № 65/2020 відкриту після смерті ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 210-225), із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої - ОСОБА_1 , якому постановою нотаріуса від 07 вересня 2021 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки вимога про відшкодування витрат позивачем не заявлялась, вони покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом - частково.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 9/16 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовити у задоволенні іншої частини вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Забуранна Анастасія Анатоліївна, робочу місце за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 27.
Повний текст рішення складено 21 грудня 2023 р.
Суддя А.В. Ткаченко