_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/26818/23
Провадження № 2/947/4085/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Коваленко О.Б.
За участю - секретаря Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту не проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини АДРЕСА_1 . Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини АДРЕСА_1 . Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки ОСОБА_3 , смерть якої зареєстрована Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 5103 від 07.05.2025 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, а саме на: будинок АДРЕСА_1 , яка належала померлої на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 21 листопада 2011 видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.11.2011 року ;земельну ділянку площею 0.0939га., кадастровий номер 5110136900:18:013:0019, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлої на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.06.2008р. серії ЯЖ №300191
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив та батьки.
Позивачка звернулась до Державного нотаріуса Савицької О.Ю. Київської Державної нотаріальної контори у місті Одесі із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
25.10.2022 року аналізуючи заяву ОСОБА_1 , та документи, які знаходяться в спадковій справі №828Т/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , нотаріус склала Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії в якої зазначила, що видати ОСОБА_1 свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку (розмір частки 1), яка належала ОСОБА_3 , немає можливості у зв'язку з відсутністю в матеріалах спадкової справи документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку, а також з тим, що ОСОБА_1 успадкувала 1\3 (одну/третю) частку зазначеного майна.
Також, вказаною Постановою позивачці було роз'яснено, що згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради вих. №Д1-136832-юл від 05.09.2022 року, наданої на запит нотаріуса, у будинку АДРЕСА_1 , станом на день смерті ОСОБА_3 , були зареєстровані: спадкодавець ОСОБА_3 , та спадкоємці першої черги за законом - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , тому ці особи є спадкоємцями, що прийняли спадщину ( відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України).
Однак в довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради вих. №Д1-136832-юл від 05.09.2022 року помилково прізвище замість ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_5 .
Після звернення до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради ця помилка біла усунута, але надати інформацію про зареєстрованих осіб у житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 станом на день смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит було відмовлено посилаючись на те, що інформація про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку належить до конфіденційної інформації та персональних даних, вона може надаватись зокрема, за запитами власника/співвласника житлового приміщення/будинку, оскільки такі особи відповідно до чинного законодавства України володіють та користуються відповідним майном. Оскільки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що власником житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 06.05.2015 року є третя особа, а не ОСОБА_1 , відсутні законні підстави для надання запитуваної інформації.
Отже спадкоємцями у спадковій справі до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині кожний, є її чоловік ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також вказаним вище листом нотаріус позивачці рекомендувала звернутися до суду у випадку незгоди з викладеним.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , смерть якого зареєстрована Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 1507 від 12.07.2018 року, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових справ.
Позивачка звернулась до ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (спадкова справа №19/23)
Ознайомившись з Постановою нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій, прийшла до висновку, щодо для захисту свого спадкового права, мені необхідно звернутися до суду із відповідною заявою про встановлення факту не проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати її такою, яка не прийняла спадщину після смерті матері та батька .
Здійснення права на спадкування ОСОБА_1 і обсяг успадкованих нею прав напряму залежить від встановлення чи спростування факту прийняття спадщини відповідачем якого насправді не відбулося, виходячи із наступного.
Дійсно, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дошлюбне прізвище відповідачки ОСОБА_11 .
В 1994 році ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_12 , про що свідчить свідоцтво про одруження, яке видано відділом реєстрації актів громадського стану виконавчого комітету Київської Ради народних депутатів м. Одеси та складено відповідний актовий запис за № 741. Прізвище ОСОБА_6 після державної реєстрації шлюбу було змінено на прізвище чоловіка « ОСОБА_13 ».
Після укладення шлюбу ОСОБА_2 , починаючи з 1994 року, проживала разом з чоловіком ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
На теперішній час, не зважаючи на розірвання шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 мешкають разом за адресою: АДРЕСА_4 .
В будинку АДРЕСА_1 позивачка постійно проживала з батьками. Відповідачка проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 за іншою адресою. На її прохання мати її не знімала з реєстрації, так як родичі чоловіка не хотіли реєструвати її місце проживання у своїй квартирі.
Факт не проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 до відкриття спадщини і на час відкриття спадщини підтверджується актом від 26 липня 2023 року, підписаного сусідами, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , підписи яких завірені головою Органу Самоорганізації Населення Комітет Мікрорайону «Дмітріївка» Вробьовим В.О. а також довідкою Органу Самоорганізації Населення Комітет Мікрорайону «Дмітріївка» від 26.07.2023 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 починаючи з 1994 року і по теперішній не проживає в будинку АДРЕСА_1 .
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128, 131 ЦПК України.
Позивачка просила задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачка надала до суду відзив на позов, в якому визнала позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько ОСОБА_4 .
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради вих. №Д1-136832-юл від 05.09.2022 року, наданої на запит нотаріуса, у будинку АДРЕСА_1 , станом на день смерті ОСОБА_3 , були зареєстровані: спадкодавець ОСОБА_3 , та спадкоємці першої черги за законом - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Факт не проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 до відкриття спадщини і на час відкриття спадщини підтверджується актом від 26 липня 2023 року, підписаного сусідами, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , підписи яких завірені головою Органу Самоорганізації Населення Комітет Мікрорайону «Дмітріївка» Вробьовим В.О. а також довідкою Органу Самоорганізації Населення Комітет Мікрорайону «Дмітріївка» від 26.07.2023 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 починаючи з 1994 року і по теперішній не проживає в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.59 ЦПК України права і свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років захищають у суді їх батьки (законні представники). Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Виходячи з вимог ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
За змістом ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину лише спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Виходячи з точного змісту даної норми матеріального права, яка має своїм безпосереднім предметом регулювання встановлення юридичного факту, який тягне за собою прийняття спадщини слід зазначити, що якраз такого факту не відбулося. Відповідачка, починаючи з 1994 року, в зазначеному будинку не проживала, оскільки вона уклала шлюб і проживала з чоловіком окремо і відповідно з того часу зі спадкодавцем не жила, і при цьому її право на проживання в цій квартирі не обмежувалось, у зв'язку з чим за законом ОСОБА_2 не може являтися такою, що прийняла спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Статтею 29 ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, державна реєстрація відповідачки у спадковій квартирі сама по собі не є беззаперечним доказом її постійного проживання на момент смерті матері, ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 , за адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами, а саме актом від 26.07.2023 року та довідкою Органу Самоорганізації Населення Комітет Мікрорайону «Дмітріївка» від 26.07.2023 року.
Відповідач, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та не подавший заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у встановлений законом строк, не може вважатися таким, що прийняв спадщину.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.10.2020 року у справі № 569/15147/17(провадження № 61-39308св18) та у Постанові Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/2707/19(провадження №61-15380св20 від 28.04.2021 року. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).
Згідно із п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та(або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту не проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, - задовольнити.
Встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду буде складено у строк до 07.12.2023 року включно.
Суддя Коваленко О. Б.