Справа № 492/572/22
провадження № 2-а/492/7/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку
з повторною неявкою позивачів в судове засідання
04 грудня 2023 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Призначено справу до судового засідання на 04 грудня 2023 року о 09 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.
Виклик у судове засідання учасників справи здійснено за адресами, вказаними у матеріалах справи.
Позивач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлений належним чином, але у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Представниця відповідача дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, але у судове засідання не з'явилася, однак до суду від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України».
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права. Наведене слідує з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки(рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Процесуальним законом встановлено для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
За правилами ч. 1 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
За правилами частини сьомої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонувати з 5 жовтня 2021 року після публікації 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення №1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС.
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа (а.с. 229), у якій зазначено, що документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 27 вересня 2023 року у справі № 492/572/22, був надісланий одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлений до електронного кабінету 27 вересня 2023 року о 16:34:50 год. У судове засідання, призначене на 24 жовтня 2023 року о 10 год. 00 хв. позивач вперше не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 04 грудня 2023 року (а.с. 233).
Також, матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа (а.с. 234), у якій зазначено, що документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 07 листопада 2023 року у справі № 492/572/22, був надісланий одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлений до електронного кабінету 07 листопада 2023 року о 08:41:46 год. У судове засідання, призначене на 04 грудня 2023 року о 09 год. 00 хв. позивач повторно не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав.
З огляду на викладене, судом вжито належних заходів з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання.
Таким чином, неявка до суду позивача свідчить про втрату ним інтересу до вирішення справи, оскільки будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, двічі не з'явився в судові засідання для розгляду справи, призначені на 24 жовтня 2023 року та 04 грудня 2023 року, не надав доказів поважності причин неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, а також ураховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, наявність підстав, що перешкоджають розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки неявка позивача позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу його право, передбачене ч. 4 ст. 240 КАС України, на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 205, 240, 241-243, 286, 294 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу про його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Н.Д.Гусєва