КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року,
за участі:
представника власника майна адвоката ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 27 вересня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- блокнот коричневого кольору з відтиском «2021»;
- аркуш формату А-4, на якому міститься роздруківка картки доступу по особовому рахунку № НОМЕР_1 провайдера McLaut.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.10.2023 р., постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 52021000000000370 від 27.07.2021, яке з 03 жовтня 2022 року вже не існувало, оскільки 03 жовтня 2022 року воно приєднано до кримінального провадження № 6201900000000639 від 11.05.2019, судовий контроль у якому здійснювався слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, чим порушено предметну юрисдикцію суду.
Звертає увагу, що у кримінальному провадженні № 6201900000000639, досудове розслідування у якому здійснювалося детективами НАБУ, в частині злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, судовий контроль здійснювався різними судами, а саме стосовно підозрюваної ОСОБА_8 - Вищим антикорупційним судом, а стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - Солом'янським районним судом м. Києва.
Зауважує, що обшук проведено без ухвали слідчого судді, в протоколі обшуку містяться недостовірні відомості та під час вказаної процесуальної дії порушено адвокатську таємницю.
Також, слідчим суддею не забезпечено розміщення в ЄДРСР та оприлюднення ухвали від 04 жовтня 2023 року.
В судове засідання прокурор не з'явився, 06 грудня 2023 року на електронну пошту суду надіслав лист в якому зазначив про рух кримінального провадження та неможливість прибути у судове засідання у зв'язку із відрядженням, через що просив розгляд вказаної скарги провести у його відсутність, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 27 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52021000000000370, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02.04.2022), ч. 1 ст. 361-2 КК України.
У клопотанні прокурора зазначено, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, починаючи з 08 лютого 2016 року, діючи умисно, незаконно використовуючи логіни та паролі судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_9 та судді Черкаського районного суду ОСОБА_10 отримали повний доступ до інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень та здійснили несанкціоноване втручання в роботу Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), що спричинило виток інформації з вказаної системи та несанкціонований збут або розпорядження інформації з обмеженим доступом, яка в ній зберігається.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що з використанням логіну та паролю судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_9 для повного доступу до ЄДРСР ОСОБА_8 та невстановлені слідством особи здійснювали перегляд ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду прийнятих у кримінальному провадженні № 52019000000000499 від 12 червня 2019 року досудове розслідування у якому здійснюється за фактом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) під час реалізації активів переданих в управління.
27 вересня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено документи.
Крім того, 27 вересня 2022 року проведено огляд вилучених документів під час якого:
1. В блокноті коричневого кольору з відтиском «2021» на аркуші блокноту за 10 червня виявлено рукописні написи «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», які є логіном та паролем для повного доступу до ЄДРСР судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_10 .
2. Аркуш формату А-4 на якому міститься роздруківка картки доступу по особовому рахунку № НОМЕР_1 провайдера McLaut.
Крім того, під час досудового розслідування проведено огляди та складено протоколи від 15 листопада 2021 року відповідно до яких встановлено, що перегляд судових рішень в повному доступі з використанням логінів та паролів судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_9 та судді Черкаського районного суду ОСОБА_10 здійснювався, крім іншого, з використанням ІР адрес послуги, по яким надає провайдер ТОВ «Маклаут-Інвест».
27 вересня 2022 року постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 вилучені під час обшуку 27.09.2022 р. за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000370, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що були об'єктом кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, містять відомості щодо використання ОСОБА_5 логіну та паролю для повного доступу до ЄДРСР судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_10 та користування ОСОБА_5 послугами провайдера ТОВ «Маклаут-Інвест».
29 вересня 2022 року прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучені під час обшуку документи, з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 52021000000000370 про накладення арешту на вилучені під час обшуку документи, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню. Зокрема, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на цьому етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене вище майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме щодо використання ОСОБА_5 логіну та паролю судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_10 для повного доступу до ЄДРСР, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Доводи апеляційної скарги, що обшук проведено без ухвали слідчого судді, в протоколі обшуку містяться недостовірні відомості та під час вказаної процесуальної дії порушено адвокатську таємницю, не заслуговують на увагу.
Зокрема, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку всієї квартири АДРЕСА_2 (а.с. 71-73, т. 1).
Крім того, ухвалою слідчого судді, відповідно до ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зобов'язано службову особу, яка буде проводити відповідну слідчу дію, а саме обшук зазначеної квартири, завчасно повідомити про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії, в даному випадку - Раду адвокатів Черкаської області.
Як вбачається з протоколу обшуку від 27 вересня 2022 року (а.с.74-80, т. 1) під час обшуку був присутній представник Ради адвокатів Черкаської області ОСОБА_12 .
Щодо внесення недостовірних даних до протоколу обшуку, а відтак визнання його недопустимим доказом, то слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Порушення слідчим суддею правил предметної підсудності, про, що зазначає апелянт, колегія суддів не вбачає.
Окрім того, питання щодо направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2023 року у справі № 760/13481/22-к (провадження № 1-кс/760/3925/23), з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вирішено ухвалою Верховного суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 листопада 2023 року.
Зокрема, в ухвалі Верховного суду зазначено, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 52021000000000370 від 27 липня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361 (в редакції до 2 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК здійснювався слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва, то відповідно розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2023 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 33 КПК, має здійснюватися з дотриманням правил інстанційної підсудності, відповідним апеляційним судом, яким в даному випадку є Київський апеляційний суд.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15
Єдиний унікальний № 760/13481/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16
Провадження № 11сс/824/6782/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК