КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2023 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 14.01.2024 включно.
Визначено строк тримання під вартою підозрюваному рахувати з часу затримання - 06 год. 25 хв. 16.11.2023.
Цією ж ухвалою визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави у межах 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 147 200 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора
____________________________________________________________________________
Справа № 757/52828/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/7419/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено в межах строків досудового розслідування, тобто до 16.01.2024 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави та зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави безпідставно вийшов за межі, встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки клопотання слідчого не містить жодного обґрунтування та достатніх доказів для визначення розміру застави у межах 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, замість передбачених 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Органом досудового розслідування не надано доказів наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а їх обґрунтування є лише припущенням сторони обвинувачення.
Слідчим суддею не взято до уваги міцність соціальних зв'язків ОСОБА_6 , наявність родинних зв'язків та утриманців, репутацію підозрюваного.
Так, ОСОБА_6 має родину, а саме матір пенсійного віку, яка фактично перебуває на його утриманні, цивільну дружину та двох дітей, один з яких малолітній, а інша студентка очної форми навчання, до затримання мав постійне місце роботи, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що, на думку захисника, дає підстави для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку із ДУ "Київський слідчий ізолятор", та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000429 від 24.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно даних клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що на території України створена ОСОБА_12 та діє організована група, учасники якої після введення на території України воєнного стану і обмежень виїзду за кордон осіб чоловічої статті з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» за грошову винагороду, здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Згідно даних протоколу затримання від 16.11.2023, цього ж дня о 06 год. 25 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.
16.11.2023 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 332 КК України; та у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому повторно, щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 332 КК України.
17.11.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 на 60 діб, із визначенням застави у розмірі, не менше ніж 2 147 200 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступних обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 14.01.2024 включно, із визначенням застави у межах 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 147 200 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступних обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено в межах строків досудового розслідування, тобто до 16.01.2024 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, не одружений, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, характер та конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, кількість епізодів злочинних дій та ступінь суспільної небезпеки злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, унаслідок чого визначив йому заставу у межах 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 147 200 грн.
Всупереч доводам апеляційної скарги, вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, вірогідність настання яких, поряд із ризиками можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, є досить високою.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 має родину, а саме матір пенсійного віку, яка фактично перебуває на його утриманні, цивільну дружину та двох дітей, один з яких малолітній, а інша студентка очної форми навчання, до затримання мав постійне місце роботи, має постійне місце проживання, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, не спростовують висновки про можливість підозрюваного вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3