Справа 756/267/22 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/5409/2023 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві судове провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 01 грудня 2023 року.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраного запобіжного заходу судом першої інстанції не встановлено.
В апеляційній скарзі захисника указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Вважав, що судом першої інстанції було формально зазначено про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з огляду лише на клопотання сторони обвинувачення, яка свою чергу не обґрунтувала їх існування. Констатовані судом першої інстанції ризики не ґрунтуються на будь-яких доказах. Захисник вказав на те, що обвинувачений виявляв та виявляє бажання проходити військову службу, з 2014 року проходив військову службу в добровольчих підрозділах, на теперішній час також виявляє бажання стати на захист батьківщини та виконати свій конституційний обов'язок, що нівелює існування заявлених прокурором ризиків. В січні 2023 року ОСОБА_6 пройшов медичну комісію в умовах слідчого ізолятору та був визнаний придатним для проходження військової служби. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, захисник зауважив, що у даному кримінальному провадженні потерпілим являється юридична особа. Звернув увагу щодо порушення розумного строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки жодних нових доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри не надано, а можливості їх отримати вичерпані. Разом з цим, апелянтом зазначено про те, що обвинувачений вже досить тривалий час утримується під вартою, та з огляду на характеризуючи дані його особи вказаний запобіжний захід є невмотивовано жорстким. Просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду до суду не з'явилися, у зв'язку із чим, суд вважав за можливе провести апеляційний розгляд за правилами положень ч.4 ст.4221 КПК України - без участі сторін кримінального провадження.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається із апеляційної скарги захисником порушене питання про скасування оскаржуваної ухвали із ухваленням нової ухвали про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою. Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала судом першої інстанції була винесена 03 жовтня 2023 року, строк тримання обвинуваченого був визначений до 01 грудня 2023 року. Із 16 листопада 2023 року щодо обвинуваченого діяла інша ухвала, а оскаржувана ухвала втратила свою чинність. На день розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою фактично втратила чинність. Висновки, які були зроблені у цій ухвалі, на даний час втратили своє юридичне значення, що указує на неможливість скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції.
Необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд першої інстанції мотивував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
За своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій (поведінки підозрюваного, обвинуваченого), перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах, про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у одним із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому. Проте, існування можливості такої протидії на майбутнє, повинно підтверджуватися доказами станом на момент ухвалення відповідного рішення. Це твердження знайшло своє підтвердження у ряді статей діючого КПК України. Зокрема, аналіз положень ч.2 ст. 177, ч.1 ст. 194, ч.1 ст.196, ч.3 ст. 199 КПК України дає підстави стверджувати те, що як у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у випадку продовження строку дії цього запобіжного заходу суд вирішує питання про існування ризиків станом на час ухвалення відповідного рішення. У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що перевірка висновків суду першої інстанції про існування того чи іншого ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України, можливо лише під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу чи продовження строку тримання під вартою, тобто у час, коли ці ризики дійсні та існує реальна можливість перевірки їх існування. Та обставина, що станом на час розгляду справи оскаржувана ухвала втратила чинність унеможливлює скасування цієї ухвали, що указує на необґрунтованість вимог захисника ОСОБА_7 в частині скасування цієї ухвали. Колегія суддів також зважає на те, що згідно з вимогами ст. 407 КПК України до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги відноситься прийняття рішення пов'язаного виключно із втручанням у судове рішення шляхом його зміни чи скасування або невтручання, шляхом залишення цього рішення без змін. Цією нормою закону не передбачено можливості встановлення будь-яких фактів, констатації порушень закону, тощо без прийняття апеляційним судом свого рішення щодо рішення суду першої інстанції. У зв'язку із цим, за відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення, як такого яке втратило чинність, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити будь-яке рішення щодо тих обставин, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі.
Колегія судів зважає і на те, що нормами КПК України не передбачається можливості залишення апеляційної скарги без розгляду. Наведені вище обставини не дають також підстав для закриття апеляційного провадження.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю скасування ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419, 4221КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 01 грудня 2023 рокузалишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ
_____________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4