Справа № 991/10235/23
Провадження №11-сс/991/918/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
19 грудня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Києва, проживає у АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року клопотання детектива НАБУ задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з дня його фактичного затримання, з можливістю внесення застави у розмірі 50 000 000 грн. У разі внесення застави покладено обов'язки: прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду, на кожну вимогу; не відлучатися із м.Києва та с.Вишеньки Київської області без дозволу слідчого, (детективів), прокурора, суду; повідомляти слідчого, (детективів), прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. У задоволенні клопотання детектива НАБУ в іншій частині відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; наявні ризики, передбачені п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснити вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи обставини справи, сідчий суддя дійшов висновку, що необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого заходу буде недієвим. Зважаючи на тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_7 , враховуючи обставини кримінальних правопорушень, індивідуальні особливості підозрюваного та його ймовірну ключову роль у їх вчиненні як організатора, майновий стан ОСОБА_7 та його родини, наявність нерухомості (понад 20 квартир, машиномісця, нерухомість за кордоном в Королівстві Іспанія), автомобілів, корпоративних прав, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 50 000 000 грн не є завідомо непомірною для нього та забезпечить належну процесуальну поведінку.
24 листопада 2023 року та 19 грудня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї, відповідно, захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 міру запобіжного заходу не пов'язану з позбавленням волі. На його думку, судове рішення є незаконним, оскільки підозра у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 злочину є необґрунтованою. Сторона обвинуваченняобґрунтовує підозру перепискою з телефонів, які не були предметами експертного дослідження, а один з них - вилучений у іншому кримінальному провадженні, що свідчить про очевидну незаконність вказаного доказу.Жоден із ризиків, які передбачені у ст.177 КПК України, не є підтвердженим належними доказами. На думку сторони захисту, констатація у оскаржуваній ухвалі щодо скоєння злочину ОСОБА_7 грубо порушує передбачені ст.7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності.Підозра у вчиненні злочину ОСОБА_7 є необгрунтованою, оскільки не підтверджується матеріалами справи. У матеріалах кримінального провадження (доказів) не зазначено форми умислу та мотивів злочину, відсутні дані й про рух грошових коштів по рахунках, з яких можна було б зробити висновок про їх привласнення та розтрату. Наданий стороною обвинувачення рапорт не може бути прийнятий судом як доказ в обґрунтування обрання стосовно ОСОБА_7 міри запобіжного заходу, оскільки не містить жодних фактичних даних та не є процесуальним доказом.Протокол огляду від 17 листопада 2023 року (т.2 а.с.5-24) не мав бути прийнятий судом як доказ в обґрунтування обрання щодо ОСОБА_7 міри запобіжного заходу, оскільки не містить жодних доказів, які мають відношення до кримінального провадження. ОСОБА_7 та його захист звертали увагу слідчого судді, що протоколом огляду від 18 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року проведено огляд мобільного телефону, який вилучений в рамках іншого кримінального провадження, а тому дані, які зафіксовані в такому протоколі неможливо використовувати у цьому кримінальному провадженні. Дані протоколу огляду від 16 листопада 2023 року, у якому «зафіксовані фактичні дані щодо ідентифікації абонентів у месенджерах та псевдонімів, які використовувалися» (т.2 а.с.54-78) не мали братися до уваги слідчим суддею, оскільки телефон ОСОБА_16 вилучено за відсутності відповідного рішення суду та не визнано речовим доказом. Протокол огляду від 17 липня 2023 - 04 серпня 2023 року також є недопустимим доказом, так як неможливо встановити чи мова йде про телефон саме ОСОБА_11 , відсутні дані про те, коли і ким він був вилучений та рамках якого кримінального провадження, ухвала суду або протокол обшуку та його вилучення. На думку сторони захисту, у протоках огляду від 17 липня - 04 серпня 2023 року відсутні будь-які процесуальні докази на підтвердження його вмісту та висновків. Інформація, яка міститься у листі-відповіді на вимогу від 29 вересня 2023 року №12-1798 (т.2 а.с.165-175), не стосується ОСОБА_7 , оскільки останній не має жодного відношення до присвоєння грифу таємності.Платіжне доручення №1 від 01 жовтня 2021 року (т.3 а.с.1) на 35,6 млн грн не підтверджує факт перерахування коштів, а є лише наміром, а тому належним доказом є виписка з банківського рахунку. У протоколі огляду від 21 вересня 2023 року нібито зафіксовані фактичні дані щодо огляду і порівняння програмного забезпечення, яке передано «ЕПАМ Системз» до ТОВ «Інсайд Солюшнс» та ТОВ «Сембер Трейд» (т.4 а.с.185-215). Проте, вказані у протоколі відомості не містять інформації про те, що саме ці носії інформації надавалися ТОВ «Інсайт Солюшнс» та ТОВ «Сембер Трейд» до ДП «УСС» відповідно до договорів. Окрім цього, так званий огляд проведено за участю «зацікавленої» сторони - «спеціаліста» - заступника Генерального директора ТОВ «ЕПАМ Дідитал» ОСОБА_14 , який допитаний як свідок (т.4 а.с.159-176) та його адвоката. Слідчий суддя, при постановленні оскаржуваної ухвали посилається, як на доказ, на протокол огляду (розрахунок показника економічної шкоди) від 20-27 вересня 2023 року, відповідно до якого начебто встановлені збитки, проте відповідно до норм чинного законодавства детективи не є спеціалістами в галузі проведення економічних досліджень або ревізійних дій. Крім того, документ під назвою «протокол огляду (розрахунок показника економічної шкоди) від 20-27.09.2023» не підпадає під визначення поняття «огляд» у розумінні ст.237 КПК України. Висновок експерта №3890-23 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні№520220000000000431 є недопустимим, оскільки експерт, надаючи висновок, перейняв на себе функції державного органу фінансового контролю, який здійснює перевірки використання бюджетних коштів, зокрема функції Державної аудиторської служби України. Сума збитків, які начебто спричинені кримінальним правопорушенням, встановлена на підставі явно сумнівних (незаконних) документів та не обґрунтованої експертизи, які не відповідають Закону України «Про судову експертизу» та вимогам Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень». На думку слідчого судді, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 є заможною людиною, він має можливість довго проживати за кордоном, переховуючись від слідства чи суду. Разом з цим, матеріальний стан ОСОБА_7 характеризує його як виключно як фахову людину та успішного підприємця, і жодним чином не свідчить про ризики переховування від суду та слідства. Передача закордонного паспорту ОСОБА_7 детективам, повністю унеможливила ризик об'єктивної можливості переховування його від органів досудового розслідування чи суду у разі незастосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою. ОСОБА_7 та його захист звертають увагу суду що жодних кримінальних проваджень за фактом нібито спотворення будь-яких доказів у будь-якому кримінальному провадженні з боку ОСОБА_7 не існує. Сторона захисту вважає, що поділ нерухомого майна між подружжям не свідчить про перешкоджання кримінальному провадженню. Крім того за результатом поділу майна у власність ОСОБА_7 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 має позитивні характеристики, постійне місце роботи та проживання на території України, міцні сімейні та соціальні зв'язки, на його утриманні знаходяться батьки, які потребують постійного догляду через незадовільний стан здоров'я. Долучені до клопотання відомості про наявність коштів та майна ОСОБА_7 є неактуальними станом на день розгляду клопотання, а тому покладення на нього непомірного обов'язку щодо внесення суми застави, якої у нього немає, свідчитиме про порушення його права на справедливий суд. Вважає, що до ОСОБА_7 цілком можливим було застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою 50 000 000 грн є занадто суворим запобіжним заходом. Слідчий суддя не взяв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні батьків похилого віку, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я. Так як стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, тому наявні підстави для застосування, у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Надав пояснення аналогічні доводам апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000431 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
Дії ОСОБА_7 сторона обвинувачення кваліфікує якорганізатора, який у межах єдиного злочинного плану впродовж 2021-2022 років організував та реалізував через інших учасників організованої групи вчинення ряду дій, шляхом зловживаючи службовим становищем, які полягали у проведенні закупівель програмного забезпечення (далі -ПЗ) для створення модернізації ІС «Платфора» через підконтрольні компанії унаслідок чого спільно з іншими учасниками організованої групи заволоділи коштами ДП «УСС» на загальну суму 62 016 351 грн.
20 листопада 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року є незаконною, оскільки підозра вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, є не обґрунтованою.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 23 листопада 2023 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею доказах. Доводи сторони захисту, що підставою для повідомлення про підозру є виключно переписка учасників кримінального провадження, є необґрунтовані та спростовуються змістом повідомлення про підозру від 20 листопада 2023 року, яке на виконання вимог ст.277 КПК України містить стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих органу досудового розслідування на момент повідомлення йому про підозру. Крім того, на підтвердження кваліфікації дій ОСОБА_7 саме за ч.5 ст.191 КК України, зокрема кваліфікуючої ознаки особливо великих розмірів, строною обвинувачення надано висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №3890-23 за результати проведення судово-економічної експертизи від 27 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що розмір майнової шкоди (збитів) ДП «УСС» унаслідок закупівлі ПЗ необхідного для створення та функціонування ІС «Платформа» у ТОВ «ІНСАЙД СОЛЮШНС» за договором №12.758/21 від 28 вересня 2021 року становить 23 611 425 грн, та у ТОВ «СЕМБЕР ТРЕЙД» за договором №12.624/22 від 03 листопада 2022 року - 38 404 926 грн. Таким чином, (т.4, а.с.229-263).
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; його вік та стан здоров'я; соціальний статус; зв'язки, які набув, обіймаючи займану посаду; майновий стан та сімейний стан; дані протоколів оглядів, які вказують на ймовірність причетності до вчинення інших злочинів, оскільки матеріали за ЄРДР №52022000000000431 внесені за результатами здійснення досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000769 від 23 грудня 2020 року; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7 , інкримінування йому дій за двома епізодами, його поведінки під час здійснення досудового розслідування, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України та застосування виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Колегія суддів зазначає, що висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, способу самозабезпечення тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність ризиків є необґрунтованими, оскільки прокурор довів як їх наявність, так й можливість їх існування у майбутньому.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, та, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти встановленим ризикам. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, є невиправданим, захисником надано не було і колегією суддів обставин для такого висновку не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині суворості обраного запобіжного заходу є необґрунтованими. При цьому, посилання сторони захисту на обставини, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, не може слугувати підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки дані обставини не підтверджують відсутність встановлених слідчим суддею ризиків. Крім того, дослідивши матеріали справи, на думку колегії суддів, існує ризик втечі підозрюваного за кордон, оскільки з протоколу огляду від 27 вересня 2023 року - 17 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_7 має відношення до нелегального перетину кордону, так як на початку повномасштабного вторнення рф на територію України обговорював питання щодо перетину кордону його сином, залучаючи до процесу депутата «ОСОБА_17» (т.1, а.с.191-192, 215). Також матеріали справи містять інформацію, що під час дії обмежень виїзду за межі країни, зокрема 18 липня 2023 року, підозрюваний ОСОБА_7 перетнув кордон України та повернувся лише 08 жовтня 2023 року. Будь-яких доказів щодо законних підстав виїзду за межі України під час розгляду справи надано не було, а тому на думку колегії суддів вказані обставини можуть свідчити про ймовірність його втечі за кордон з метою уникнення від кримінальної вдповідальності.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 , а також обставини справи, зокрема інкримінування йому вчинення злочину як організатору, розмір завданої майнової шкоди, вчинення злочину в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави, що перевищує максимальну межу, визначену п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава у розмірі 50 000 000 грн, здатна забезпечити його належну поведінку. Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються доказами про доходи підозрюваного ОСОБА_7 , інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що йому на праві спільної сумісної власності належить значна кількість нерухомого майна; відомостями щодо належності на праві власності транспортних засобів преміум-класу. Крім того, на праві власності його сину, 2000 року народження, належить 12 квартир, два житлових будинки та земельні ділянки, що на думку колегії суддів свідчить про високий рівень доходу підозрюваного, оскільки викликає сумнів що набуте майно безпосередньо сином, враховуючи його вік. Крім того, на думку колегії суддів підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення конфіскації майна у майбутньому вчинив умисні дії щодо припинення права власності на деяку частину майна, оскільки через місяць після проведення обшуку уклав договір поділу нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (т.1, а.с.89-94). Про значний фінансовий стан свідчить і переписка, яка зафіксована у протоколі огляду від 27 вересня 2023 року - 17 листопада 2023 року, з якою вбачається, що ОСОБА_7 надавав поради ОСОБА_16 про придбання житла в Іспанії, про зарахування на його рахунки коштів у значних розмірах, організовував перевезення готівкових коштів за кордон. Таким чином, розмір визначеної застави не є неспівмірним, та є таким, який відповідає матеріальному забезпеченню підозрюваного ОСОБА_7 .
Доводи захисника про недопустимість протоколу огляду від 17 листопада 2023 року колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки на підтвердження своєї позиції сторона захисту не зазначає, чому дана слідча дія не має відношення до вказного кримінального провадження. Зі змісту протоколу вбачається, що проводився аналіз державних закупівель у яких приймало участь ТОВ «Софт Продакшн» та ТОВ «Інсайт Солюшенс», відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (повний доступ) щодо причетності ОСОБА_7 до заволодіння коштами Пенсійного фонду України, та інше, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Доводи захисника щодо недопустимості протоколу огляду від 16 листопада 2023 року є також не обгрунтованими, оскільки з ухвали слідчого судді від 11 квітня 2023 року вбачається, що дозвіл на проведення обшуку у квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_16 , надано у встановленому законом порядку. З протоколу обшуку від 20 квітня 2023 року вбачається, що на початку проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_16 повідомила, що має три мобільні телефони та добровільно надала до них доступ, а тому отримана інформація є допустимим доказом.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості використання інформації з протоколу огляду від 18 січня 2023 року- 03 лютого 2023 року, оскільки вони здубуті у іншому кримінальному провадженні, є необгрунтованими, так як матеріали досудового розслідування надані детективом НАБУ для долучення до матеріалів кримінального провадження №52022000000000431добровільно (постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №333/1539/16-к).
Колегія суддів вважає, що, оскільки ОСОБА_7 інкриміновано дії щодо заволодіння коштами ДП «УСС» на загальну суму 62 016 351 грн спільно з іншими учасниками організованої групи, інформація, яка міститься у листі-відповіді на вимогу від 29 вересня 2023 року №12-1798, має безпосереднє відношення до підозрюваного, так як стосується технічних завдань функціонування інформаційної системи «Платформа реєстрів» у 2021 - 2022 роках.
Посилання сторони захисту на недоведеність заподіяння шкоди є безпідставним та спростовується висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №3890-23 за результати проведення судово-економічної експертизи від 27 жовтня 2023 року. Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Разом з тим, стороною захисту не було надано доказів на спростування висновку експерта, який надано стороною обвинувачення, а тому доводи апеляційної скарги, що у кримінальному провадженні №52022000000000431, відсутні збитки є необгрунтованими.
Проведення огляду носіїв інформації із програмним забезпеченням, яке надавалося ТОВ «Інсайд Солюшнс» та ТОВ «Сембер Трейд» до ДП «УСС», за участі свідка ОСОБА_14 , не свідчить про очевидну недопустимість протоколу огляду від 21 вересня 2023 року, оскільки спрямований на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 180, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4