Справа № 752/17860/19
Провадження №: 1-кп/752/422/23
УХВАЛА
20.12.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
у ході проведення відкритого судового засідання приміщенні суду у місті Києві у кримінальному провадженні № 12018100100007931, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12018100100007931за обвинуваченням ОСОБА_5 у заволодінні у період серпня 2018 року чужим майном шляхом обману (шахрайство) щодо потерпілого ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди (ч. 2 ст. 190 КК України); у заволодінні у період липня, серпня, вересня 2018 року чужим майном шляхом обману (шахрайство) у великих розмірах, що вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (ч. 3 ст. 190 КК України); у заволодінні у період листопада-грудня 2018 року чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, що вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб відносно потерпілої ОСОБА_4 (ч. 4 ст. 190 КК України); у використанні завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України).
Під час судового засідання в порядку ч. 1 ст. 331 КПК України захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який: домашній арешт або передачу під особисту поруку Харківській обласній організації Незалежної профспілки аграріїв України, посилалася на те, що відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинуваченому має бути забезпечено розгляд його справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Згідно з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки - матір з пораненням та неповнолітнього сина ОСОБА_10 , на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання негативних характеристик не має, раніше не судимий. При цьому офіційно зареєстрована профспілка прийняла рішення на своїх загальних зборах та просить про передачу на поруки ОСОБА_5 , гарантує його належну процесуальну поведінку.
Прокурор заперечила проти зміни запобіжного заходу, зауважила, що у документах Харківській обласній організації Незалежної профспілки аграріїв України містяться відомості, які не відповідають дійсності, адже ОСОБА_5 не визнає винуватість, не висказав щирого каяття, обвинувачуються в тому числі у вчинення особливо тяжкого злочину, обвинувачення за ст. 192 КК України не має, наявність запису про батьківство у свідоцтві про народження не доводить його міцних соціальних зв'язків.
Також прокурор просила зважити на упереджене та неввічливе ставлення обвинуваченого до потерпілої ОСОБА_4 під час її допиту.
У свою чергу прокурор заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб з можливістю внесення застави з розмірі 100 прожиткових мінімуми доходів громадян.
Згідно з клопотанням прокурора станом на 20.12.2023 відносно обвинуваченого діє найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, строк якого підлягає продовженню через наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих та свідків та що також обумовлено метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, які він до цього тривалий час та неодноразово порушував. Як зазначила прокурор ризик переховування доводиться допущеними порушеннями процесуальних обов'язків обвинуваченим, який тривалий час до суду не з'являвся та перебував у розшуку, був доставлений до суду на виконання ухвали про дозвіл на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у той час як кримінальне провадження надійшло до суду ще у 2018 році. Ризик протиправного впливу на свідків і потерпілих доводиться тим, що обвинувачений обізнаний з місцем їх мешкання та з метою зміни їх свідчень на свою користь може здійснити вплив на них у непередбачений законом спосіб. Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обумовлений відсутністю місця роботи, місця проживання у м. Києві та джерела доходів у ОСОБА_5 .
Захисник та обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання прокурора та, відповідно підтримали взаємовиключне клопотання про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений пояснив, що тиску на свідків та потерпілих не чинив і не чинитиме, я незлопам'ятним, йому є де жити і у м. Києві, й у Київській області.
Захисник заперечила проти клопотання прокурора, посилалася на те, що прокурор повторюється у своїх доводах та просила врахувати, що з плином часу ризики за ст. 177 КПК України зменшуються, а не навпаки. Також просила врахувати, що ОСОБА_5 з поважних причин не прибував до суду, адже доглядав за матір'ю, яка отримала поранення, доказом чого є виписка з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, яку наразі приєднано до клопотання про зміну запобіжного заходу.
Потерпіла ОСОБА_4 поклалася на розсуд суду при вирішенні клопотань захисника та прокурора.
Заслухавши сторін, проаналізувавши їх доводи і подані документи, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу та вважає за належне задовольнити клопотання прокурора,зважаючи на наступне.
Правові підстави для вирішення судом питання про зміну, продовження запобіжного заходу під час судового розгляду визначені ч. 1 ст. 331 КПК України, правові підстави для застосування запобіжного заходу закріплені у ч. 2 ст. 177 КПК України і ним є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Як вже неодноразово з'ясовувалося судом відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжних захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави за відповідним клопотанням прокурора, яке подавалося разом з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 19.01.2023, адже обвинувачений був затриманий у Харківський області 07.06.2023 та доставлений до суду на виконання ухвали від 19.01.2023 у цій кримінальній справі, що мало місце за ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.06.2023.
У подальшому строк дії запобіжного заходу продовжувався і наразі він застосований до 04.01.2024.
Прокурором у поданому клопотанні і в ході судового розгляду доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих злочинів, представлено частину доказів згідно з установленим порядок і обсягом дослідження доказів - документи та показання одного з потерпілих.
При постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу судом було враховано, серед іншого, обставини ухилення ОСОБА_5 від суду, постановлення ухвали про примусовий привід обвинуваченого, вжиття ряду заходів для виконання приводу, з'ясування місця перебування обвинуваченого, з'ясування днів явки ОСОБА_5 до органу з питань пробації в межах відбуття покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 10.02.2021 у справі № 759/3600/19 та чисельні факти неналежного виконання основного процесуального обов'язку обвинуваченого - особистого прибуття до суду.
Зважаючи на зміст ухвали від 08.06.2023, яка не скасована, обґрунтування судом обставин наявності ризику ухилення обвинуваченого до суду, що викладені в зазначеному судовому рішенні, питання наявності цього ризику наразі видається таким, що є доведений, не зник і у жодний спосіб не зменшився та продовжує своє існування.
Станом на 20.12.2023 документи, про які неодноразово зазначав обвинувачений, які б доводили поважність його неявки до суду упродовж тривалого часу (більше року ще до початку повномасштабного вторгнення) у розпорядження суду так і не були не представлені, крім медичної документації на ОСОБА_11 , без підтвердження їх родинних зв'язків.
З огляду на стадію кримінального провадження, де не проведено допити свідків, не завершено допит потерпілих, ризики незаконного впливу на свідків і потерпілих оцінюються як дійсні, триваючі і такі, що не зникли, незважаючи на відсутність наразі фактів, які б стверджували, що протиправний вплив вже мав місце з огляду на обґрунтованість висунутого обвинувачення у вчиненні
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, серед іншого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_5 - вчинення проступку, нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання за найтяжчий з них - у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявність ризиків й можливості віднайдення умов переховування від суду та неправомірного впливу на свідків і потерпілих, з огляду на обставини кримінальних правопорушень, та особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований ніколи не був (за його словами), не мав на момент затримання власної родини, є засудженим та має не зняту і непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, не підтвердив наявності власного житла і засобів до забезпечення себе, наявності соціальних зв'язків.
При цьому суд враховує, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у державі запроваджено воєнний стан, тривають бойові дії, працівники правоохоронних структур несуть посилену службу та залучені до заходів із забезпечення обороноздатності держави, що дає підстави вести мову про те, що функція контролю за дотриманням обвинуваченим умов відбуття іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не зможе мати своєї належної реалізації.
При цьому, за умови того, що ОСОБА_5 на виконання ухвали про оголошення його у розшук та надання дозволу на затримання правоохоронні органи знайшли у Харківській області, що територіально значно більше наближена до лінії зіткнення з військами держави агресора та тимчасово окупованою територією, ніж м. Київ, є обґрунтовані підстави вважати, що він повторно зможе відбути туди ж, що ускладнить його прибуття до суду та не сприятиме розгляду кримінального провадження у розумні строки.
На переконання суду запобіжний захід у виді домашнього арешту є наразі недостатнім для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого і можливість його відбуття за певною адресою суду не доведена, і ці обставини вже оцінювалися судом при постановленні ухвал від 18.07.2023, 11.09.2023, 06.11.2023. Суд враховує, що ОСОБА_5 жодного разу не зазначив суду, про те що до його затримання він опікувався сином, займався його вихованням, утримував його, копію свідоцтва про народження зміг надати суду лише у грудні 2023. Згідно з рапортом операуповноваженого відділу карного розшуку Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_12 (том. 2 а.с. 161), що був складений в рамках виконання ухвали про примусовий привід обвинуваченого у цій кримінальній справі, ОСОБА_13 - матір ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у жовтні 2022 року повідомила, що з лютого 2022 року ОСОБА_5 не бачила, в останній розмові він їй повідомив, що проживає у м. Березань Київської області. Зазначені обставини ставлять під обґрунтований сумнів факт наявності у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків.
Щодо вимоги про застосування поруки, яка надійшла від Харківської обласної організації Незалежної профспілки аграріїв України, то з огляду на подані від них документи, суд не впевнився в тому, що поручитель дійсно може позитивно впливати на поведінку обвинуваченого, забезпечити його явку на першу вимогу, забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків. Зокрема суд виходить з того, що до клопотання не приєднано доказів того, що ОСОБА_5 є членом профспілки. Крім того у клопотанні вказаної профспілки йдеться про те, що ОСОБА_5 як обвинувачений за ст. 192 КК України, визнав винуватість, щиро покаявся, а обвинувачується у злочини невеликої та середньої тяжкості. Наявні посилання на ст. 47 КК України "Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки" взагалі не можуть бути застосовані судом у межах розгляду цього судового провадження та ще і на стадії судового розгляду. Отже, клопотання Харківської обласної організації незалежної профспілки Аграріїв України не відповідає вимогам КПК України, а тому задоволенню не підлягає.
Суд не приймає до уваги доводи захисту щодо недоведеності наявності ризиків, оскільки їх наявність і обґрунтованість перевірялися при обранні запобіжного заходу та стороною захисту все ще не доведено того, що вони суттєво зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує установлену практику Європейськогосуд з прав людини, який неодноразово зазначав про те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
На переконання суду наявний захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним ступеню небезпеки, ризики якої залишаються з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, які інкриміновані, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та вважає за належне продовжити раніше обраний запобіжний захід на 60 діб та залишити його без змін - тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі, порядку, що наведені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 08.06.2023, оскільки суду не було доведено обставин зменшення ризиків, та того, що інші, менш суворі запобіжні заходи за ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну процесуальну поведінку.
З описаного вище мотивування відхиляється клопотання захисниці.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 176, 177, 182, 331, 372, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора задовольнити.
2.Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб по 17.02.2024 включно.
3.Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з 20.12.2023.
4.Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 268 000 (двісті шістдесят вісім тисяч) грн.
5.Порядок внесення застави, відповідні наслідки визначати як такі, що описані в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 752/17860/19.
6.Клопотання захисниці про зміну запобіжного заходу та про застосування поруки до ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1