Справа № 167/1162/23
Номер провадження 2/167/364/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 грудня 2023 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Панас О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2023 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Свій позов мотивує тим, що 22 жовтня 2020 року між нею та ОСОБА_2 було укладено Договір № 1 купівлі-продажу залізобетонних плит із паркану в кількості 495 штук (далі - Договір). Зазначає, що згідно акта приймання-передачі на виконання умов вищевказаного Договору позивачем було передано відповідачу залізобетонні плити в кількості 495 штук з паркану, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 110000 грн. У відповідності до п. 2.3 Договору відповідач збов'язувався провести 100% оплату за наданий товар шляхом проведення готівкового розрахунку або перерахування суми, вказаної в п. 2.1 Договору на розрахунковий рахунок позивача на протязі шести місяців з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару.
12 жовтня 2023 року, з простроченням строків встановлених Договором, відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 69000 грн. Вказує, що на неодноразові звернення та нагадування позивача щодо необхідності погашення заборгованості, відповідач зобов'язання передбачені умовами Договору виконувати відмовився, а під час останньої розмови заявив про розірвання договірних відносин.
Зважаючи на викладене, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за товар згідно Договору № 1 купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року в розмірі 41000 грн та судові витрати.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач ФОП ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. 20 грудня 2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його та позивача відсутності за наявними у справі матеріалами, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено 28 листопада 2023 року о 10 год 30 хв.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 10 год 00 хв 20 грудня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір № 1 купівлі-продажу залізобетонних плит із паркану (495 штук), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.2 Договору продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар за актом приймання-передачі та сплати за нього кошти на умовах Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору загальна ціна товару, що продається за цим Договором становить 110000 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору покупець зобов'язується провести 100% оплату за наданий товар шляхом проведення готівкового розрахунку або перерахування суми, вказаної в п. 2.1 Договору на розрахунковий рахунок продавця на протязі 6 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару.
Термін дії Договору - з дати підписання до 22 жовтня 2023 року (п. 5.1 Договору).
Згідно Акта приймання-передачі товару від 22 жовтня 2020 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до умов Договору № 1 купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року продавець передав, а покупець прийняв товар - залізобетонні плити із паркану (495 штук), загальною вартістю 110000 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підписанням цього Акта продавець та покупець підтверджують факт продажу товару.
З копії квитанції до платіжної інструкції № 42689409 від 12 жовтня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 сплатив ФОП ОСОБА_1 69300 грн, згідно Договору купівлі-продажу № 1 від 22 жовтня 2020 року.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням покупцем ( ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов'язань перед продавцем (ФОП ОСОБА_1 ) згідно укладеного сторонами Договору № 1 купівлі-продажу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- або багатосторонніми (договори).
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Згідно з ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 22 жовтня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір №1 купівлі-продажу залізобетонних плит із паркану (495 штук), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 110000 грн.
Актом приймаймання-передачі товару від 22 жовтня 2020 року стверджується факт продажу товару.
Всупереч умов укладеного Договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав та на день розгляду даної справи відповідач лише частково оплатив товар (залізобетонні плити із паркану) в розмірі 69300 грн.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився, доказів виконання умов Договору не надав.
За таких обставин, суд доходить переконання, що оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав частково, у визначений договором строк товар повністю не оплатив, а тому порушене право позивача необхідно захистити задовольнивши позов частково та стягнути з відповідача на її користь 40 700 грн заборгованості за товар згідно Договору № 1 купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року (110000 грн - 69300 грн = 40700 грн)
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 41000 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 40700 грн, що становить 99,26 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1065,05 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 40700 (сорок тисяч сімсот) гривень заборгованості за товар, згідно Договору №1 купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1065 (одну тисячу шістдесят п'ять) гривень 05 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 20 грудня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай