ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» грудня 2023 року
м. Харків
справа № 641/1518/23
провадження № 22-з/818/177/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
за участі секретаря - Волобуєва О. О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», представниця позивача - Кравцова С. М.,
відповідач - ОСОБА_1 , представник відповідача - Лисенко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року в складі судді Музиченко В.О.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість, розраховану на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 852-1-27/45/1/8-95 від 16 травня 2008 року у розмірі 309 046,92 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 4635,70 грн, а всього 313 682,62 грн.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_1 через представника подав заяву про його перегляд.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.
На вказане заочне рішення суду ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, вирішити питання щодо судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково; заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року - змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості, розрахованої на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 852-1-27/45/1/8-95 від 16 травня 2008 року з 309 046,92 грн до 136 344,18 грн за період з 14 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, з яких 34 262,33 грн - 3% річних та 102 081,85 грн - інфляційні втрати та витрат по сплаті судового збору з 4 635,70 грн до 2 045,27 грн, а всього з 313 682,62 грн до 138 389,45 грн, стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 3 885, 64 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
27 листопада 2023 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 через представника до суду апеляційної інстанції пода в заяву про ухвалення додаткового рішення.
Вказав, що ним понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції та 15 000,00 грн - в суді апеляційної інстанції, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та товарні чеки. Ціна за договором є фіксованою та підлягає стягненню у визначеному договором розмірі. В апеляційній скарзі він зазначав про те, що ним понесено судові витрати та що докази цього будуть надані після ухвалення судового рішення.
Просив стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн за надання правничої допомоги в суді першої інстанції та 15 000,00 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, що загалом становить 25 000,00 грн.
18 грудня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення проти заявлених витрат на правничу допомогу, в яких Акціонерне товариство «Сенс Банк» вважав, що їх розмір завищено, тому просив максимально їх зменшити.
До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися. 19 грудня 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог .
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Лисенко А.О. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 09 травня 2023 року, ордерів № 1133489 від 01 червня 2023 року та № 1140993 від 27 липня 2023 року.
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за даним договором складає 10 000,00 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції та 15 000,00 грн за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції.
Адвокатом Лисенком А.О. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення суду, в якій не вказано про понесення відповідачем судових витрат, та апеляційну скаргу, в якій зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу складає 15 000,00 грн, докази чого будуть надані після ухвалення судового рішення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року - змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості.
25 листопада 2023 року адвокатом Лисенком А.О. та ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 1 про надання правової допомоги від 09 травня 2023 року, з якого вбачається, що адвокатом надані наступні послуги:
консультація клієнта, аналіз наданих клієнтом документів, узгодження стратегії по справі та підписання договору 09 травня 2023 року протягом 2 годин;
підготовка та подання до Комінтернівського районного суду м. Харкова заяви про перегляд заочного рішення суду 01 червня 2023 року протягом 5 годин;
підготовка та подання до Комінтернівського районного суду м. Харкова заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 14 червня 2023 року протягом 1 години;
підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні 21 червня 2023 року протягом 3 годин;
підготовка та подання до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги 21 липня 2023 року протягом 5 годин;
підготовка та подання до Харківського апеляційного суду заяви про виконання ухвали суду 14 серпня 2023 року протягом 1 години;
підготовка та подання до Харківського апеляційного суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи 25 вересня 2023 року протягом 1 години;
підготовка та подання до Харківського апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 14 листопада 2023 року протягом 1 години;
підготовка та подання до Харківського апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання 21 листопада 2023 року протягом 1 години;
підготовка та подання учасникам справи та до Харківського апеляційного суду заяви про ухвалення додаткового рішення суду та про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу 25 листопада 2023 року протягом 2 годин.
На виконання договору про надання правничої допомоги № 1 від 09 травня 2023 року адвокатом витрачено загалом 22 години. Розмір гонорару визначено у фіксованому розмірі та складає загалом 25 000,00 грн.
Сплата ОСОБА_1 гонорару підтверджується копіями товарних чеків від 09 травня 2023 року у розмірі 10 000,00 грн та від 25 листопада 2023 року у розмірі 15 000,00 грн.
27 листопада 2023 року, тобто в межах передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України строку, до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» від адвоката Лисенка А.О. - представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо понесених судових витрат у розмірі 25 000,00 грн.
Щодо стягнення витрат на надання правничої допомоги при розгляді справи судом першої інстанції, то судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви в цій частині, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З аналізу вимог статей 141, 246 ЦПК України вбачається, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.
Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) та підтримані у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 712/8522/19 (провадження № 61-11155св2).
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Судом першої інстанції по справі ухвалено заочне рішення, і єдиною заявою по суті спору, що надходила від відповідача до суду першої інстанції, є заява про перегляд заочного рішення. Однак, у цій заяві ОСОБА_1 не зазначав про те, що ним будуть понесені судові витрати на правничу допомогу, та їх орієнтовний розмір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказав лише про те, що він в суді апеляційної інстанції користується правничою допомогою адвоката та очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, докази чого будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення.
Оскільки у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції відповідач не заявляв про те, що ним понесені судові витрати при розгляді справи судом першої інстанції, у задоволенні його вимог в частині стягнення таких витрат у розмірі 10 000,00 грн слід відмовити.
Щодо стягнення судових витрат на надання правничої допомоги при перегляді справи судом апеляційної інстанції, судова колегія виходить з наступного.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У матеріалах справи дійсно містяться апеляційна скарга ОСОБА_1 , заява про виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, два клопотання про відкладення розгляду справи, заява про участь у справі в режимі відеоконференції та заява про ухвалення додаткового рішення, підписані адвокатом Лисенком А.О.
Проте, судові витрати на складання клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про участь у справі в режимі відеоконференції неможливо вважати неминучими, оскільки подання чи неподання таких заяв є правом сторони. Також і заява про виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху зумовлена недоліками складання апеляційної скарги, відповідальність за які не може покладатися на іншу сторону спору.
Апеляційна скарга не є великою за обсягом та складною за змістом. Нові докази на стадії апеляційного перегляду справи не приймались, нові обставини справи не встановлювались, обсяг матеріалів справи суттєво не змінився. Як вбачається з матеріалів справи, у судових засіданнях представник відповідача участі не брав, справу розглянуто за його відсутності.
Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, на 55,88%, з урахуванням обсягу та складності наданих йому послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, кількості та обсягу поданих процесуальних документів, тривалості перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, незмінності позиції відповідача та його адвоката у справі у обох інстанціях судова колегія вважає, що з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги під час перегляду справи апеляційним судом у розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 не вбачається.
Керуючись ст. ст.141, 142, 270, 368, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року в складі судді Музиченко В.О. по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст додаткової постанови складено 20 грудня 2023 року.