ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» грудня 2023 року
м. Харків
справа № 638/17615/21
провадження № 22ц/818/1709/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю. М., Яцини В.Б.
за участю секретаря - Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , представник позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , представник відповідача - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в складі судді Аркатової К.В.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення пені за порушення виконання зобов'язання.
Позовна заява мотивована тим, що 02 липня 2021 року між нею та відповідачем укладено договір підряду, за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язався виконати за її замовленням східцеві огородження за ескізом, а вона мала сплатити за виконання цих робіт 101 000,00 грн. Попередня оплата в розмірі 60 000,00 грн сплачена нею одразу в момент підписання договору.
Вказала, що за умовами пункту 2.1.1. вказаного договору підрядник зобов'язався виконати роботу належної якості згідно з описом та кресленнями, зазначеними в додатковій угоді. Строк виконання становив 46 днів та сплинув 17 серпня 2021 року.
Однак, в порушення умов договору жодних креслень не виконувалося та додаткових угод не укладалось, що у подальшому призвело до порушення відповідачем зобов'язань за договором та неналежного виконання роботи з виготовлення східцевого огородження.
Зазначила, що 25 жовтня 2021 року підрядником на її адресу доставлено виготовлений виріб, який не відповідав її вимогам, про що вона одразу повідомила відповідача за його номером телефону. Акт приймання-передачі не складався.
Вказала, що підрядник проігнорував її неодноразові вимоги виконати належним чином свої зобов'язання за договором та поставити виріб, який відповідає її вимогам, що стало підставою для складання вимоги - претензії від 30 жовтня 2021 року, яка направлена відповідачу на юридичну та фактичну адреси, а також електронною поштою. Проте, станом на 11 листопада 2021 року жодної відповіді на цю вимогу вона не отримала. Замовлений виріб не виготовлено та не поставлено, договір не розірвано, попередню оплату їй не повернуто. Раніше привезений виріб відповідач вивіз.
Станом на 11 листопада 2021 року прострочення за вищевказаним договором складає 86 днів, тобто пеня за прострочення виконання зобов'язання становить 260 580,00 грн (101 000,00 * 3% * 86 днів).
Просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 пеню 3% від суми зобов'язання за кожен день прострочення в розмірі 260 580,00 грн станом на 11 листопада 2021 року.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь пеню 3% від суми зобов'язання за кожен день прострочення в розмірі 260 580,00 грн станом на 11 листопада 2021 року та на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав заяву про його перегляд.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2023 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.
На вказане заочне рішення суду фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив судове рішення - скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заочне рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказав, що він не був повідомлений про судові засідання, не знав про існування спору та не міг надати свої заперечення проти позову. У позовній заяві позивачка вказувала його юридичну та фактичну адресу, електронну пошту і телефон, однак суд лише направляв кореспонденцію за юридичною адресою, не врахувавши його фактичне місце перебування та інші способи комунікації. Позивачка не надала доказів на підтвердження своїх вимог. На момент укладення договору підряду він надав позивачці додаток до договору з описом та кресленням замовленого виробу, до якого вона не мала зауважень. Зважаючи на характер замовлених позивачкою робіт їх виконання не могло виконуватись без погодженого з позивачкою креслення. 05 вересня 2021 року він повідомив позивачку про готовність замовлених виробів у відповідності до погодженого креслення. 07 вересня 2021 року вона прибула на виробництво та, оглянувши виготовлені вироби повідомила, що вони їй не підходять. При цьому, позивачка відмовилась без будь-яких пояснень зазначити причину відмови від виготовленого виробу в акті приймання-передачі. Мотивовану письмову відмову від прийняття виробів всупереч вимогам підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 договору не надіслала. У подальшому сторони все ж домовились про прийняття позивачкою виробів, у зв'язку з чим 25 жовтня 2021 року він здійснив доставку за її адресою, однак приймати їх позивачка знову відмовилась, як і підписувати акт приймання-передачі, мотивуючи тим, що їй вони не подобаються та вона вирішила замість металевих виробів замовити скляні. У подальшому він наголошував про необхідність виконання умов договору щодо прийняття та оплати робіт, однак його вимоги були проігноровані. Замовлені вироби наразі знаходяться на його виробничому майданчику та у разі сплати решти коштів будуть надані позивачці. Він був готовий передати вироби ще 07 вересня 2021 року, а не 25 жовтня 2021 року. Вимоги щодо стягнення пені пред'явлені безпідставно та спрямовані на збагачення позивачки. До того ж, розмір пені значно перевищує вартість робіт за договором.
Оскільки він не був проінформований про розгляд справи та наявність заочного рішення просив суд апеляційної інстанції дослідити докази: копію договору оренди квартири від 11 березня 2021 року № 1, копію додатку № 1 до договору підряду (опис, креслення) виробів, копію акту приймання-передачі виконаних робіт, фото виготовлених виробів.
22 вересня 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а заочне рішення суду - без змін. Вказала, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення кореспонденції за адресою його місця реєстрації, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вона дізналась про факт виконання робіт лише 25 жовтня 2021 року під час доставки виробу. Жодних актів приймання-передачі відповідач не складав та не надавав. У зв'язку з невідповідністю виробу її вимогам та порушенням строків виконання роботи вона склала вимогу-претензію, яку 30 жовтня 2021 року направила на електронну адресу відповідача, а також поштою. Однак, відповідач дотепер свої зобов'язання не виконав.
23 листопада 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що до теперішнього часу сходові перила не встановлені. З 2010 року ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем. В 2017 році нею створено та відкрито центр розвитку для дітей з обмеженими можливостями «STARTUM», який до 24 лютого 2022 року знаходився в місті Харкові та являвся найбільшим центром розвитку для дітей інвалідів в Україні.
В суді апеляційної інстанції кожна із сторін наполягала на своїй правовій позиції. Так, представник ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_3 виконував роботу згідно договору підряду та ескізу, який він обговорював з ОСОБА_1 . Виріб знаходиться у ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 не захотіла його забирати. Акт прийому - передачі не підписала. Представник ОСОБА_1 в свою чергу пояснив, що будь - яких креслень ОСОБА_3 з ОСОБА_1 не обговорював. До теперішнього часу робота не виконана.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 необхідно задовольнити, заочне рішення суду - скасувати.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не виконано належним чином договір підряду, у зв'язку з чим позивачка має право на стягнення з нього пені у розмірі, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів».
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 липня 2021 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір на виконання робіт з виготовлення металевої конструкції - східцевого огородження за ескізом (а. с. 4-5).
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботу, зазначену у пункті 1.2 договору, та здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її.
Строк виконання робіт протягом 46 днів з моменту підписання договору (пункт 1.4).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний особисто виконати роботу належної якості згідно опису та креслень в додатковій угоді в строк, зазначений в пункті 1.4 договору, передати результат роботи замовнику та безкоштовно протягом 14 днів з моменту закінчення робіт виправити на вимогу замовника всі виявлені недоліки у разі мотивованої відмови замовника від приймання виробів у момент передачі виробу.
Пунктом 2.2. передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти виріб згідно опису та кресленням у додатковій угоді (підпункт 2.2.1). Після отримання від підрядника сповіщення про закінчення роботи замовник особисто або у разі закінчення строку, вказаного у пункті 1.4. договору, повинен оглянути та прийняти результат роботи у момент фактичної передачі виробів, а при виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи чи інших недоліків у роботі, невідкладно заявити про це підряднику, відправивши письмову мотивовану відмову від приймання виробів на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 додатково, описавши претензію в акті приймання-передачі виробів (підпункт 2.2.2.).
Після усунення невідповідностей замовник зобов'язаний прийняти роботу у відповідності до пункту 3 договору (підпункт 2.2.3.
Замовник зобов'язаний оплатити роботу за ціною, вказаною в пункті 3 договору (підпункт 2.2.4).
Пунктом 2.3.2 договору передбачено право замовника відмовитись від виконання договору у будь-який час до здачі йому результатів роботи, сплативши підряднику частину встановленої ціни, пропорційно частині роботи, виконаної до отримання сповіщення про відмову замовника від виконання договору.
Пунктом 3 договору визначено, що ціна роботи складає 101 000,00 грн без ПДВ, передплата складає 60 000,00 грн, залишок 41 000,00 грн сплачується замовником після виконання роботи під час підписання акту прийому - передачі.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що за порушення строку виконання робіт, зазначеного в пункті 1.4 договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.
З копії акту прийому-передачі виконаних робіт до договору на виконання робіт від 07 вересня 2021 року вбачається, що він підписаний лише фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з відміткою, що замовниця ОСОБА_1 безпідставно відмовилась отримувати виготовлені вироби, а також відмовилась зазначити причину відмови в цьому акті та здійснити остаточний платіж (а. с. 64).
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 складено на ім'я фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вимогу-претензію, в якій вона вказала, що в порушення умов договору підряду жодних креслень не виконувалося та додаткових угод не укладалось, що у подальшому призвело до порушення підрядником зобов'язань за договором та неналежного виконання роботи з виготовлення східцевого огородження. 25 жовтня 2021 року підрядником на її адресу доставлено виготовлений виріб, який взагалі не відповідав її вимогам, про що вона одразу повідомила підрядника за його номером телефону. При цьому, жодного акту приймання-передачі виробу не складалось. У подальшому неодноразові вимоги виконати належним чином свої зобов'язання за договором та поставити виріб, який відповідає її вимогам, з боку підрядника виконані не були. Зазначила, що строк виконання робіт перевищено на 69 днів. Пропонувала вважати розірваним договір від 02 липня 2021 року та повернути попередню оплату за вказаним договором в розмірі 60 000,00 грн (а. с. 6-7).
За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як вбачається з правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.
Згідно з частинами першою-третьою статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Згідно частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виникли договірні зобов'язання щодо виготовлення металевої конструкції - східцевого огородження.
Сторони визнають, що 25 жовтня 2021 року підрядником на адресу замовниці доставлено виготовлений виріб, який вона не прийняла та повернула йому. Водночас, з копії акту приймання-передачі вбачається, що ОСОБА_1 вперше відмовилась приймати роботу ще 07 вересня 2021 року без пояснення причин (а. с. 64). Станом на час закінчення строку дії договору - 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 до підрядника з претензіями щодо порушення строку виконання робот не зверталась, та в подальшому ними узгоджувалась дата поставки виготовленої металевої конструкції - 25 жовтня 2021 року.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення пені суд першої інстанції виходив з того, що підрядником не виготовлено металевої конструкції згідно умов договору та прострочено виконання зобов'язання.
Проте, суд першої інстанції не з'ясував: яких істотних умов договору побутового підряду щодо вигляду замовленої металевої конструкції сторони досягнули, та які саме вимоги замовниці підрядником не дотримані; як відбувалося прийняття виконаних робіт позивачкою; чи було при виявленні допущених відступів від умов договору або інших недоліків позивачкою негайно заявлено про це підрядникові.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано до суду лише копію договору підряду та копію вимоги-претензії, з якої неможливо встановити дату її складання, оскільки вона датована «50 жовтня 2021 року» (а. с. 6-7).
Доказів того, що ця претензія складена невідкладно після відмови у прийнятті замовленої металевої конструкції, що вона невідкладно інформувала підрядника про виявлені недоліки за номером його телефону чи іншим чином, позивачкою не надано.
З тексту вказаної претензії не вбачається, які саме вимоги замовниці підрядником не виконані, та у чому конкретно полягає невідповідність виготовленого східцевого огородження її вимогам, вона не є мотивованою.
Від підпису в акті приймання-передачі ОСОБА_1 також відмовилась без зазначення підстав.
За умовами підпункту 2.2.2 договору замовниця повинна була при виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи чи інших недоліків у роботі, невідкладно заявити про це підряднику, відправивши письмову мотивовану відмову від приймання виробів на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково описавши претензію в акті приймання-передачі виробів.
Однак, доказів виконання ОСОБА_1 вимог підпункту 2.2.2 суду не надано.
До того ж, позивачкою не надано доказів того, що вона взагалі направляла зазначену претензію на адресу відповідача, зокрема, поштових повідомлень, квитанцій про оплату послуг поштового зв'язку, інформації щодо відстеження пересилання поштового відправлення за трек-номером тощо. Надані нею описи вкладення до листів не можуть бути взяті до уваги, оскільки не містять ані дати, ані трек-номеру відправлення, ані відбитка печатки відділення поштового зв'язку (а. с. 8). Наданий ОСОБА_1 разом з відзивом на апеляційну скаргу скриншот (а. с. 107), що підтверджує направлення 30 жовтня 2021 року вимоги-претензії на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не може бути взятий до уваги апеляційним судом в силу вимог статті 367 ЦПК України, адже до суду першої інстанції позивачка такий доказ не надавала та поважних причин цього не зазначила.
До посилань ОСОБА_1 на те, що сторонами взагалі не узгоджено креслення майбутньої роботи, колегія суддів ставиться критично, оскільки з урахуванням специфіки роботи з виготовлення металевої конструкції на замовлення її неможливо було б виконати без попереднього узгодження розміру та дизайну майбутньої конструкції. До того ж, відповідачем надано до суду копію ескізу креслення, який є додатком до договору підряду від 02 липня 2021 року (а. с. 63), та позивачкою не спростовано, що сторони узгоджували такий ескіз.
При цьому, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виготовлення виробу Помазан О.В. не надала доказів того, що після її відмови прийняти виготовлені конструкції, сторони узгодили якийсь інший вигляд замовленого східцевого огородження, що відповідатиме її вимогам.
Після відмови від прийняття робіт ОСОБА_1 не вимагала усунення конкретних недоліків, зменшення ціни роботи, безоплатного виготовлення іншої речі чи повторного виконання роботи або відшкодування збитків.
Отже, з наведеного слід дійти висновку, що до матеріалів справи ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження неналежної якості виконаних робіт, невідповідності виготовленої металевої конструкції умовам договору та наявності вини відповідача. ОСОБА_1 не вказала, які саме істотні умови договору побутового підряду порушено відповідачем, а також не надала доказів того, що вона негайно заявила про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, заочне рішення суду ухвалено без належного повідомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розгляд справи, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення йому копії позовної заяви з додатками, а також судової повістки про виклик на 19 грудня 2022 року, коли ухвалено заочне рішення у справі.
Пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
На підставі викладеного, заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з мотивів, зазначених вище в цій постанові.
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сплачений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 908,70 грн необхідно компенсувати йому за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.376, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення пені за порушення виконання зобов'язання - відмовити.
Компенсувати ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 908,70 грн за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю. М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 20 грудня 2023 року.