УХВАЛА
іменем України
Справа № 210/6783/23
Провадження № 1-кс/210/2991/23
18 грудня 2023 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, з середньотехнічною/спеціальною освітою, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що в провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.12.2023 до чергової частини відділення поліції № 2 КРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, надійшло повідомлення про те, що за адресою: Дніпропетровська область, Металургійний район по вул. Соборності 39, приблизно о 11.40 години до приміщення відділенні «Приватбанку» зайшла невстановлена особа, у період воєнного стану, перебуваючи в приміщені банку біля касової зони маючи злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаним із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, який тримаючи в руках предмет ззовні схожий на «гранату Ф-1» вимагав від касиру банку «каса-сейф» з готівкою, після чого з місця скоєння злочину зникла.
07 грудня 2023 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 (далі по тексту - ОСОБА_6 ), діючи в умовах воєнного стану, відповідно до раніше вигаданого злочинного плану, щодо заволодіння грошовими коштами банку, діючи з корисливих мотивів, на автомобілі марки «Renault Megane», 2011 року випуску, в кузові «універсал» білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до майданчику, розташованого у дворі навпроти житлового будинку №16 по вулиці Віталія Матусевича у Металургійному районі міста Кривого Рогу, поблизу якого залишив автомобіль.
Після цього ОСОБА_6 , з метою приховування своєї особи, з метою недопущення викриття, перевдягнувся у заздалегідь підготовлений одяг, вдягнувши на себе чорну куртку-олімпійку з логотипами марки «Adidas», з капюшоном, коричневе чоловіче пальто, бежеву кепку, чорні чоловічі брюки, на обличчя вдягнув резинову маску що повністю закриває обличчя, та марлеву медичну маску, а також щоб не залишати відбитків рук, на долоні своїх рук ОСОБА_6 вдягнув сині тканеві рукавички, та у такому вигляді, тримаючи при собі чорну дорожню чоловічу сумку на ремені та з рукоятками, того ж дня об 11 годині 39 хвилин пішки прибув до відділення «Криворізьке №21» АТ КБ «ПриватБанк», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності, будинок №39.
Перебуваючи у відділенні «Криворізьке №21» АТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності, будинок №39, куди потрапив шляхом вільного доступу, з метою заволодіння грошовими коштами банку, ОСОБА_6 підійшов до касового віконця. В приміщенні каси, при виконанні своїх службових обов'язків на той час перебувала касир банку ОСОБА_8 (далі по тексту - ОСОБА_8 ).
ОСОБА_6 , тримаючи у руці предмет, що за своїми зовнішніми ознаками, та конструктивними елементами схожий на ручну протипіхотну оборонну гранату «Ф-1», який ОСОБА_6 заздалегідь підготував для вчинення злочину, використовуючи момент несподіваності, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, продемонстрував даний предмет, що схожий на гранату, касирові ОСОБА_8 , яка у свою чергу, побачивши невідому їй особу у руках якої знаходився предмет, схожий на гранату, сприйняла даний предмет як справжній боєприпас, а демонстрацію гранати як погрозу застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я.
При цьому ОСОБА_6 , висунув вимоги щодо надання йому грошових коштів з каси банку, що у свою чергу виразилося у демонстрації касирові ОСОБА_8 фрагменту аркушу паперу з написом «КАССА СЕЙФ», який також ОСОБА_6 заздалегідь підготував для вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_6 здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Під час нападу касир банку ОСОБА_8 , усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоров'я, відреагувала на дії ОСОБА_6 , закрила захисну шторку на касовому віконці, не давши можливості ОСОБА_6 заволодіти грошовими коштами. В свою чергу ОСОБА_6 , з метою недопущення викриття правоохоронними органами, залишив приміщення відділення банку.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дніпропетровськ, громадянин України, офіційно не працевлаштований, одружений, освіта середньотехнічна/спеціальна, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
18 грудня 2023 року, у кримінальному провадженні №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_6 у вчинені даного кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 12 КК України, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 187 КК України, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, а відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому як ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, вчинивши дане кримінальне правопорушення з місця вчинення зник;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому як ОСОБА_6 має вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, які в подальшому можуть надавати свідчення щодо події злочину, що у свою чергу вказує на наявність можливого марального та фізичного тиску на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України), тому як ОСОБА_6 ніде не працює, засобів існування не має, офіційно не працевлаштований, постійного місця роботи не має, а з цього не має постійного джерела доходів, тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кримінального процесуального кодексу України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий зазначає, що виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою - неможливо.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, з мотивів викладених у ньому. Кожен окремо вважають, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та забезпечить неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду. Прокурор додатково зазначив, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не зможе запобігти визначеним ризикам, про що свідчать дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, розуміння неминучого покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив не обирати відносно нього запобіжний захід. Крім того, в судовому засіданні повідомив, що це саме він вчинив злочин, в якому він підозрюється, зазначивши, що так вчинив із-за боргу, який у нього виник перед другом.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не доведені.
Крім того, адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про відкладення розгляду клопотання слідчого, задля того, щоб участь у розгляді справи прийняв адвокат ОСОБА_9 .
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З приводу клопотання адвоката ОСОБА_5 слідчий суддя зазначає наступне.
До матеріалів клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 долучено Договір про надання правничої допомоги №18/12/23 від 18.12.2023 року, який укладено між Адвокатським об'єднанням «Приват юрист» в особі керуючого партнера ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Слідчий суддя зауважує, що договір про надання правничої допомоги укладено ОСОБА_6 з зазначеним адвокатським об'єднанням, а не безпосередньо з адвокатом ОСОБА_9 .
З матеріалів клопотання слідчого слідує, що адвокат ОСОБА_5 входить до складу адвокатського об'єднання «Приват юрист», та саме адвокат ОСОБА_5 була присутня при оголошенні ОСОБА_6 підозри та врученні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, а тому саме адвокат ОСОБА_5 може приймати участь в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого, а право на захист ОСОБА_6 , таким чином, не буде порушено.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
18 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 особисто під підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_6 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, раніше не судимий, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ОСОБА_6 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної особи, стан його здоров'я, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, тощо.
Виходячи з особливої тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_6 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою. Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного.
В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_6 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд приймає до уваги, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, який кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України, дані стосовно обвинуваченої особи, враховує його соціальні зв'язки, тяжкість інкримінованого йому злочину.
Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летельє проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув'язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи мається суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_6 станом на момент розгляду клопотання не спростована.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Враховуючи характер, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення можливості внесення застави в даному випадку не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків.
В зв'язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України в даному випадку є не доцільним визначати розмір застави, оскільки це негативно вплине на проведення подальших слідчих дій, і не надасть можливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПКУ.
Крім того, виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід обчислювати з 18 грудня 2023 року по 15 лютого 2024 року включно, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023041710001363 від 07 грудня 2023 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 18.12.2023 року по 15.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2023 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1