Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Справа№200/5902/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, 158 б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Запорізький області про відмову у призначенні пенсії №05230003236 від 13.10.2023;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізький області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 періоди роботи позивача 20.03.2001 - 18.02.2004, 19.02.2004 - 25.12.2005, 10.01.2006 - 07.09.2023, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз'ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи 19.02.2004 - 25.12.2005, 10.01.2006 - 07.09.2023 та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 07.10.2023 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву розглянуто ГУ ПФУ в Запорізькій області. Рішенням від 13.10.2023 № 0523000236 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовило позивачу в призначенні пільгової пенсії.
З даного рішення слідує, що до пільгового стажу позивача не зараховано пільгові довідки №930 від 05.10.2021 року та 337 від 22.02.2022 року, оскільки довідки не відповідають п. 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18:11.2005 року №383, відсутній підсумковий стаж пільгового стажу, не вірно зазначено постанова КМУ, якими затверджені списки. Також відсутня інформація про зайнятість на зазначених роботах повний робочий день та періоди пільгової роботи не відповідають записам про виконання робіт зазначених в трудовій книжці, а саме посилання на постанову КМУ від 31.03.1994 року №202 суперечить займаній посаді зазначених в пільгових довідках. При цьому рішення в цій частині не містить посилання, які саме періоди не зараховано до пільгового стажу за провідними професіями.
Позивач вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправними, та такими, що порушують право на пенсійне забезпечення незалежно від віку згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлiнням Пенсiйного фонду України в Запорiзькiй областi до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають. По суті спірних правовідносин пояснив, що 07.10.2023 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 13.10.2023 № 05230003236 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вказує, що відповідно до наданих документів страховий стаж складає 19 років 9 місяців 13 днів, пільговий стаж відсутній.
За результатом доданих до заяви документами до пільгового стажу не зараховано пільгові довідки № 930 від 05.10.2021 року та № 337 від 22.02.2022 року, оскільки довідки не відповідають п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383, оскільки відсутній підсумковий стаж пільгового стажу, не вірно зазначено постанова КМУ, якими затверджені списки. Також відсутня інформація про зайнятість на зазначених роботах повний робочий день та періоди пільгової роботи не відповідають записам про виконання робіт зазначених в трудовій книжці, а саме посилання на постанову КМУ від 31.03.1994 року № 202 що суперечить займаній посаді зазначених в пільгових довідках.
За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначило, що оскільки воно було уповноважено на розгляд конкретної заяви позивача про призначення пенсії від 07.10.2023, тому територіальним органом Пенсійного фонду України, уповноваженим на розгляд питання щодо призначення пенсії позивачу та виконання рішення суду, може бути визначено судом лише Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , 07.10.2023, звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №05230003236 від 13.10.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
З рішення вбачається, що відповідно до наданих документів страховий стаж складає 19 років 9 місяців 13 днів, пільговий стаж відсутній.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що при обрахунку пільгового стажу позивача не враховані пільгові довідки № 930 від 05.10.2021 року та № 337 від 22.02.2022 року, оскільки довідки не відповідають п.3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), відсутній підсумковий стаж пільгового стажу, не вірно зазначено постанова КМУ, якими затверджені списки. Також відсутня інформація про зайнятість на зазначених роботах повний робочий день та періоди пільгової роботи не відповідають записам про виконання робіт зазначених в трудовій книжці, а саме посилання на постанову КМУ від 31.03.1994 №202 що суперечить займаній посаді зазначених в пільгових довідках.
До матеріалів справи також додано:
Трудову книжку позивача серії АВ № 175609 з якої вбачається, що позивач:
(запис №1-3) з 20.03.2001 по 18.02.2004 року працював гірником підземним на шахті ім. О.Г. Стаханова;
(запис №4-6) з 19.02.2004 по 25.12.2005 працював гірником очисного забою підземним на шахті ім. О.Г. Стаханова;
(запис№7) з 10.01.2006 працював гірником очисного забою підземним на ДП “ВК Краснолиманська”;
(запис №8) з 11.04.2006 переведений гірником підземним очисного забою 5 розряду підземним;
(запис №9) з 11.09.2023 переведено гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.
Інших записів у трудовій книжці не вказано. Тобто позивач продовжує працювати на дату подачі заяви про призначення пенсії.
Також додано довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №930 від 05.10.2021 про те, зо позивач працював повний робочий день на підземних роботах у шахті Стаханова і виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом у період з 19.03.2001 по 20.04.2001 за професією, посадою курси гірника підземного; з 21.04.2001 по 02.05.2001 - учнем гірника підземного на дільниці, оплата здійснювалась, як підземному робітнику; з 05.05.2001 по 18.02.2004 - гірник підземний на дільниці; з 19.02.2004 по 14.04.2004 - учень гірника очисного забою підземного на дільниці з оплатою, як підземному робітнику; з 15.04.2004 по 25.12.2005 - гірник очисного забою підземний на дільниці. Загальний період з 19.03.2001 по 25.12.2005 складає 4 роки 9 місяців 6 днів.
Додано довідку №528 від 09.11.2021 про кількість підземних виходів, страйку, б/в до липня 2011 року чергова відпустка дана у робочих днях, з серпня 2011 року відпустка дана у календарних днях таб. №5234 ділянка ШТ-1;№1,№5.
Також додано довідку №479 від 04.10.2021, з якої вбачається, що вона видана в УПФУ про те, що оплата позивачу за період з 19.02.2004 по 14.04.2004 здійснювалась, як учню гірника очисного забою підземного на підставі особового рахунку №5234.
Також додано історичну довідку №931 від 05.10.2021 по ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» правонаступник шахти «Красноарміська-Капітальна» та наказ про атестацію робочих місць №01/165пр від 16.02.2001.
Крім того, надано довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №337 від 22.02.2022 про те, що позивач працює повний робочий день на ДП «ВК «Краснолимінська» з 01.10.2006 по тепер. час та виконує гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професію гірник очисного забою підземний. На дату видачі довідки загальний період з 10.01.2006 по 22.02.2022 складає 16 років 01 місяць 12 днів. Довідка видана на підставі особистої картки, наказів, розрахункових відомостей, контрольного табелю №9167.
До довідки додано довідку №338 від 22.02.2022 про спуски в шахту за період з 10.01.2006 по 22.02.2022; накази про атестацію робочих місць №1099 від 27.12.2018, №2145 від 19.11.2008, №1513 від 20.12.2013, №1724 від 24.11.2003.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Матеріальна правова підстава цього позову ґрунтується на нормах частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з вимогами частини третьою статті 114 цього Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Список № 202).
Згідно з Розділом І “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт” Списку № 202 правом на пенсію за статтею 14 Закону N 1788-XII (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.
У статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” зазначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічні вимоги встановлено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 N 637 (далі - Порядок N 637).
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункти 1, 2 Порядку № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. (пункт 3 Порядку № 637).
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 920 ( 920-2006-п ) від 05.07.2006.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 1028 (1028-2015-п) від 09.12.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 109 (109-2019-п) від 30.01.2019.
Записи в трудовій книжці позивача свідчать, що в періоди з 20.03.2001 по 18.02.2004 року працював гірником підземним на шахті ім. О.Г. Стаханова; з 19.02.2004 по 25.12.2005 працював гірником очисного забою підземним на шахті ім. О.Г. Стаханова; з 10.01.2006 працює гірником очисного забою підземним на ДП “ВК Краснолиманська” з повним робочим днем у шахті.
Отже, записи трудової книжки позивача свідчать про те, що у спірний період з позивач безперервно працював у шахті ім. О.Г. Стаханова та потім ДП “ВК Краснолиманська”, на посаді гірника з повним робочим днем під землею.
Аналіз частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV свідчить, що професія гірника підземного, за якою позивач працював у спірний період, є провідною професією.
До пільгового стажу за провідною професією відповідачем взагалі не зараховано спірний період роботи позивача, що підтверджується відомостями з розрахунку стажу за формою РС-право, яку надано відповідачем, у які вказано дату звернення позивача 07.10.2023.
Для підтвердження наявного пільгового стажу роботи, згідно з вимогами зазначених нормативних актів, позивач надав відповідачеві належним чином оформлену трудову книжку із записами про зайнятість повний робочий день у шахті, що у відповідності до статті 114 Закону № 1058-IV визначає його право на пенсію незалежно від віку.
Згідно з пунктом 20 Порядку N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Період роботи позивача в підземних умовах, що є спірним, не потребує додаткового підтвердження, оскільки трудова книжка містить повну інформацію щодо професії, яка згідно з вимогами частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV вважається провідною, підземного характеру роботи і зайнятості на умовах повного робочого дня під землею. У трудовій книжці зазначено підстави внесення записів про роботу, а саме, накази по підприємству, завірені належним чином підписом та печаткою. Записи про роботу не містять виправлень та оформлені належним чином.
Відповідачем протиправно залишено без уваги те, що трудова книжка позивача містить достатні дані для зарахування спірних періодів навчання та стажування/роботи до пільгового стажу.
Оскільки у спірні періоди роботи позивач працював за професією гірника та гірника очисного забою, що, у відповідності до вимог частини 3 статті 114 Закону № 1058, дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 20.03.2001 - 18.02.2004, 19.02.2004 - 25.12.2005, 10.01.2006-07.09.2023, мають бути зараховані до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, а також за провідною професією.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду гірником очисного забою підземним у зв'язку із ненаданням пільгової довідки, суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.
При цьому, дані з Форми ОК-5 позивача підтверджують пільговий характер роботи позивача за 2001-2005 роки за кодом ЗПЗ013А1, з 2006 по червень 2023 роки включно за кодом ЗПЗ014А2.
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013№ 454:
- під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць
- під кодом ЗП3014А4 обліковується спеціальний стаж інженерно-технічних працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
Отже, періоди роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу за провідними професіями та підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5).
Обчислення пільгового стажу згідно із записами в трудові книжці та відомостями в розрахунку стажу за формою РС-право та розрахунку стажу позивача (від 09.10.2023 щодо звернення позивача від 13.06.2022), дозволяє дійти висновку, що стаж роботи позивача за провідними професіями складає понад 20 років.
Щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 (далі Роз'яснення № 8) працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Отже, Роз'яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.
Листом Міністерства соціальної політики України № 21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 враховують Роз'яснення № 8.
Суд вважає, що посилання у Роз'ясненні №8 на ст.14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Також суд не бачить суперечності між Роз'ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV, оскільки відповідне роз'яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.
Отже, суд вважає, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо “підземного” стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Крім того, “підземний” стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Так, стаж на провідних професіях зараховується до “підземного” із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Застосовуючи відповідні положення, суд взяв до уваги постанову Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.
Постановою від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.
Отже, у контексті вказаного вище роз'яснення, позивач має право на його застосування, оскільки у нього є не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788-ХІІ.
За кожний повний рік роботи на провідних посадах відповідач, згідно з роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, має додатково зарахувати до пільгового стажу по 3 місяці, що обумовлює наявність стажу роботи за провідними професіями не менше 20 років, за Списком № 202 - не менше 25 років.
Таким чином, зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, а також за провідною професією, з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 щодо додаткового зарахування стажу роботи за провідною професією (за кожний рік роботи по 3 місяці), забезпечить захист права позивача на пенсію незалежно від віку згідно з нормами частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV з моменту первісного звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, за наданими документами позивача, до загального стажу зараховані не всі періоди роботи, які позивач просить зарахувати до пільгового стажу. Отже, враховуючи ст. 9 КАС України, суд вважає за належне зарахувати до загального стажу період роботи 23.02.2022 по 07.09.2023 (враховуючи межи позовних вимог), оскільки це необхідно для ефективного захисту прав та інтересів позивача, на захист яких заявлений адміністративний позов.
У відповідності до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, наявні правові підстави зазначати, що дії відповідача з обчислення пільгового стажу вчинено останнім не в порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством України в сфері пенсійного забезпечення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо способу захисту порушених прав позивача суд вказує, що дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Судом встановлено, що під час розгляду заяви позивача відповідач неналежно розглянув надані документи при призначені пенсії в частині не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 20.03.2001 - 18.02.2004, 19.02.2004 - 25.12.2005, 10.01.2006 - 07.09.2023, що обумовлює скасування прийнятого відповідачем рішення №05230003236 від 13.10.2023.
Окремих дій відповідача, які мали б правове значення у спірних відносинах, судом не встановлено.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним рішення відповідача та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 періоди роботи позивача з 20.03.2001 по 18.02.2004, з 19.02.2004 по 25.12.2005, з 10.01.2006 по 22.02.2022, та до страхового та пільгового з 23.02.2022 по 07.09.2023, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз'ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 19.02.2004 по 25.12.2005, з 10.01.2006 по 22.02.2022 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.
Решта позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію задоволенню не підлягає.
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 ст. 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи встановлені судом обставини та висновок суду про неправомірність відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, 158 б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №05230003236 від 13.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 періоди роботи ОСОБА_1 з 20.03.2001 по 18.02.2004, з 19.02.2004 по 25.12.2005, з 10.01.2006 по 22.02.2022 та до страхового та пільгового з 23.02.2022 по 07.09.2023, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз'ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 19.02.2004 по 25.12.2005, з 10.01.2006 по 22.02.2022 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 858,88 грн.
Повне судове рішення складено 19.12.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька